Справа № 362/5535/24
Провадження № 1-кс/362/627/24
08.08.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12024111140000447 від 29.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
08.08.2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчоїСВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 05 січня 2024 року у денну пору доби (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем своєї колишньої роботи у готельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , помітив, що на терасі, під дахом літнього бару, який находиться біля басейну розміщена точка доступу до інтернету марки «RUIJIE REYEE RG-EAP602» білого кольору, в цей час у ОСОБА_5 , виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
У подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу вирвав з даху літнього бару, точку доступу до інтернету марки «RUIJIE REYEE RG-EAP602» білого кольору, який належить ФОП « ОСОБА_7 » ЄДРПОУ ( НОМЕР_1 ).
В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ФОП « ОСОБА_7 » ЄДРПОУ ( НОМЕР_1 ) майнової шкоди на загальну суму 7268 (сім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 04 (нуль чотири) коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У клопотанні слідчий вказав, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України; також може вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний може переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин, оскільки є особою, яка раніше судима, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Слідчому та прокурору не відомо хто є власником квартири де на даний час проживає підозрюваний, тільки зі слів підозрюваного відомо, що його мати знімає вказане житло, а він там проживає разом із нею.Надати доказів, що власник житла не заперечує, що підозрюваний може там перебувати під домашнім арештом не можуть, оскільки всі перебувають за кордоном.
ОСОБА_5 , в судовому засіданні зазначиив, що він працює не офіційно, а тому просив надати йому змогу працювати.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просилау задоволенні клопотання відмовити, оскільки прокурором не доведено ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а є тільки припущенням, а тому просила застосувати до її підзахисного особисте зобов'язання.
Заслухавши прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12024111140000447 від 29.06.2024 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному 08.08.2024 року о 10 год. 03 хв. та його захиснику 08.08.2024 року о 10 год. 05 хв. (а.с.5-6), приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Обухівського РУП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 29.06.2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111140000447 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно в умовах воєнного стану (а.с. 7).
07.08.2024 року слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 07.08.2024 року вручено підозрюваному ОСОБА_5 у відсутності захисника (а.с.38-39).
Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_5 підтверджується протоколом огляду місця події від 28.06.2024; протоколом допиту (представника) потерпілогогр. ОСОБА_8 від 01.07.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі представника потерпілого ОСОБА_8 від 01.07.2024; протоколом допиту свідка гр. ОСОБА_9 від 01.08.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 01.08.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 07.08.2024; висновком експерта № СЕ-19/111-24/42640-ТВ від 30.07.2024.
Вирішуючи вищезазначене клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя виходить з положень ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Згідно з ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідного клопотання, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Єдиною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Його застосування без встановлення наявності підстав та ненадання матеріалів, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з'ясувати місце проживання підозрюваного.
Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.
Правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.
Вказана судова практика закріплена листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, у цій справі слідчий суддя, залишаючись безстороннім, вирішує порушене у клопотанні питання в межах наданих сторонами доказів, з урахуванням особи підозрюваної, та інших матеріалів, що мають істотне та виключне значення для законного та справедливого судового рішення щодо обрання запобіжного заходу.
Згідно із правилом ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Аналогічно, в п.175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» наведено поняття «обґрунтована підозра», яке означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя не досліджує і не надає оцінки доказам, які обгрунтовують підозру у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки це є дискреційними повноваженнями суду.
На переконання слідчого судді, органом досудового розслідування були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаною вище статтею КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями, дають підстави слідчому судді для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто, оцінюючи сукупність отриманих відомостей, слідчий суддя констатує, що кримінальне правопорушення могло бути вчинено за описаних у клопотанні обставин.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 ; його вік та стан здоров'я те що він тяжких захворювань не має, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює не офіційно охоронцем, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває; міцність соціальних зв'язків у місці його проживання, те що він за місцем реєстрації не проживає, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з його слів із дозволу його мати, яка знімає вказаний будинок, згідно характеристики на підозрюваного за місцем фактичного проживання зарекомендувала себе посередньо, але громадський порядок не порушує; те, що він раніше судимий; сприяє досудовому слідству,компрометуючих матеріалів на ОСОБА_5 слідчий та прокурор не володіють, також слідчим, прокурором не надано доказів, щодо власника майна де проживає підозрюваний, як і не надано думку власника житла, як і доказів, що до підозрюваного застосовувались запобіжні заходи, а він їх порушував, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність слідчим та прокурором наявності обставин, передбачених частиною першоюстатті 194 КПК України.
Прокурором та слідчим, окрім того, не підтверджено ризиків передбачених п. 1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_5 переховуватися від досудового слідства та суду, оскільки спростовується наданими матеріалами клопотання, що з часу вчинення злочину і до часу звернення з клопотанням до суду підозрюваний не переховувався від досудового слідства та суд, а з'являлася постійно на виклики, а тому відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 дієвим буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з матеріалів справи не вбачається.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність слідчим та прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючим ризиком ч. 2 ст. 177 КПК України, а саме обґрунтованої підозрою, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 181, 183, 184, 194, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12024111140000447 від 29.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рубіжне Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого охоронцем не офіційно, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- повідомляти прокурора, слідчого, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Відділ поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення та до «07» жовтня 2024 року, включно.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 13.08.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10