Справа № 357/11311/24
3/357/5191/24
13.08.2024 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої лікарем, завідуючою відділення, Білоцерківська міська лікарня № 3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
04 серпня 2024 року о 02 годині 18 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та економічного характеру, які виражалися в сторону співмешканця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в обмеженні до житла, власних документів та речей, чим вчинила психологічне та економічне домашнє насильство, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 В судовому засіданні вину визнала, пояснив, що дійсно із співмешканцем сталося непорозуміння, вони посварилися, останній пішов на вулицю, а вона лягла відпочивати, дзвінок у вхідних дверях у неї не працює тому вона не чула, як ОСОБА_2 телефонував у двері, коли приїхали працівники поліції вона відчинила двері, в скоєному розкаялася, зазначила, що із співмешканцем вони примирилися і більше такі дії не повторяться.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши форму оцінки ризиків, згідно з якою уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як низький, терміновий заборонний припис стосовно кривдника, рапорт працівника поліції, суддя вважає, що ОСОБА_3 , своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП України передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 КУпАП, законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, враховуються характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, визнання вини, обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності обмежитись усним зауваженням.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням вчиненого правопорушення, особи правопорушника, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, похилий вік, суд вважає можливим визнати малозначним вчинене, ОСОБА_1 діяння та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись 22, 173-2, 221, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО