12 серпня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/949/24
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи - підприємця Полушиної Світлани Леонідівни заборгованості в сумі 26638,36 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
07.08.2024 року до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Полушиної Світлани Леонідівни (боржника) заборгованості за договором №41АР547-1290-19 від 28.12.2019 року про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в розмірі 26638,36 грн. Заяву обґрунтовано невиконанням з боку ФОП Полушиної С.Л. умов вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Серед документів, які додаються заявником відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, визначено копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З наданої до заяви копії договору №41АР547-1290-19 від 28.12.2019 року про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів вбачається, що за умовами п. 1.1 ТОВ "Миколаївгаз Збут" як постачальник зобов'язується передати споживачу - ФОП Полушиній С.Л. (боржник) у 2020 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у pозмipax, строки та порядку, що визначені договором. В п. 1.2 договору визначено, що річний плановий обсяг постачання газу - до 470 куб.м. Також планові обсяги постачання газу по місяцях наведені в п. 1.3 договору.
За п. 9.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 і діє в частині постачання газу до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1 договору).
Додатковими угодами від 10.01.2020 № 1 та від 10.06.2020 № 2 до вказаного договору було змінено ціну за 1 куб.м. газу, всі інші умови договору залишені без змін.
Так, за ствердженнями заявника, у січні - серпні 2022 року боржнику було поставлено природний газ обсягом 311,36 куб.м. на суму 18607,07 грн., однак у зв'язку з залишком коштів за попередній період загальний розмір заборгованості становить 18605,59 грн. Крім того, за порушення строків оплати за надані послуги з постачання газу стягувачем нараховано 3% річних в сумі 1371,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 6661,44 грн.
При цьому суд зазначає, що вказаний договір №41АР547-1290-19 від 28.12.2019 року про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів не містить положень про автоматичну пролонгацію строку дії договору на кожен наступний рік. Також господарський суд зазначає, що матеріали поданої заяви про видачу судового наказу не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди/договору про продовження строку дії вказаного договору №41АР547-1290-19 від 28.12.2019 року.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що вказаний договір з договору №41АР547-1290-19 від 28.12.2019 року не розповсюджується на спірний період поставки природного газу у 2022 році, а тому заборгованість, яку заявник просить стягнути, не може бути віднесена як заборгованість за вказаним договором, оскільки такий договір припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а саме - 31.12.2020 року.
Таким чином, ТОВ "Миколаївгаз Збут" заявлені вимоги про стягнення з ФОП Полушиної С.Л. заборгованості за природний газ, поставлений за період з січня - серпня 2022 року, поза договором. При цьому відповідного договору на постачання природного газу за спірний період з січня 2022 року по серпень 2022 року до заяви не надано.
В ч.ч. 1, 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В свою чергу суд вважає, що вимоги заявника про стягнення заборгованості в загальному розмірі 26638,36 грн. не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки вказаний вище договір припинив свою дію 31.12.2020 р.
Крім того, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення безспірної грошової заборгованості, однак заявлена ТОВ "Миколаївгаз Збут" заборгованість у зв'язку із порушенням боржником строків здійснення оплати за поставлений природний газ не може вважатися безспірною, оскільки така заборгованість заявлена Товариством за період поза межами дії договору, доданого до заяви.
Отже, в даному випадку суду необхідно досліджувати надані заявником докази, надавати їм оцінку та перевірити правильність та обґрунтованість нарахування заборгованості за період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно. Натомість діюче процесуальне законодавство встановлює, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Судовий наказ може бути видано за наявності відповідного письмового договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а заявник в свою чергу має обґрунтувати свої вимоги та надати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, зважаючи на те, що заявником не надано належних документів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано заявлену грошову вимогу, та, відповідно, не доведено виникнення або порушення права такої вимоги, господарський суд доходить висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" у видачі судового наказу щодо стягнення з фізичної особи - підприємця Полушиної Світлани Леонідівни заборгованості за спожитий природний газ за договором № 41АР547-1290-19 від 28.12.2019 року у загальному розмірі 26638,36 грн.
Відповідно до п. 1, 3, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
В такому випадку заявник не позбавлений права звернутися до суду з такою самою заявою після усунення відповідних недоліків, зокрема, у разі надання діючого договору за спірний період з погодженими тарифами.
Натомість відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 147-148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Полушиної Світлани Леонідівни заборгованості в сумі 26638,36 грн. відмовити.
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Натомість відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя Л.М. Ільєва