05 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 669/9/24
Провадження № 22-ц/4820/1492/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Заворотна А. В.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_1 ,
позивача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року (суддя Бараболя Н. С., повне судове рішення складено 07.06.2024) у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача та стягнення коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У січні 2024 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що він є пенсіонером та являється клієнтом АТ «Ощадбанк», де на його ім'я відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 , на який надходить пенсія. 17.04.2023 о 18.47 год - 18.48 год з його карткового рахунку було списано 55000 грн чотирма платежами: 5000 грн; 10000 грн; 20000 грн та 20000 грн. Крім того, банк також зняв комісію за списання коштів у сумі 570 грн. Про списання грошових коштів дізнався із смс-повідомлень, що надійшли на його фінансовий номер НОМЕР_2 . Після цього надійшло ще три повідомлення про відхилення ще трьох трансакцій та надіслано смс-повідомлення про блокування картки. Жодної з цих операцій він не здійснював, всі вони були здійснені без його згоди самостійно відповідачем та на адресу невідомого йому отримувача. Для підтвердження здійснення платіжних операцій банк не робив жодного запиту до нього. Своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті картки та не надавав доступу до неї третім особам, не повідомляв персональних даних картки і не сприяв незаконному використанню іншими особами персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Картка ніколи не вибувала з його володіння, знаходиться у нього і доступ до неї будь-яких сторонніх осіб є неможливий. 18.04.2023 звернувся до Білогірського відділення АТ «Ощадбанк» з вимогою надати йому інформацію щодо списання коштів з банківського рахунку, на що вичерпної відповіді не отримав. Отримавши виписку по рахунку, дізнався, що переказ коштів в сумі 5000 грн відбувся через UKR KYIV MOBILE BANKING 125667 30010001, 10000 грн - через UKR KYIV MOBILE BANKING 125668 30010001, 20000 грн - через UKR KYIV MOBILE BANKING 125669 30010001 та ще 20000 грн - через UKR KYIV MOBILE BANKING 125670 30010001. Після цього звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій щодо його грошових коштів. 20.04.2023 Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області зареєструвало кримінальне провадження № 12023244000000681 за частиною 4 статті 185 КК України і на теперішній час триває досудове розслідування. Його звернення про повернення безпідставно списаних з карткового рахунку грошових коштів залишилося без задоволення. У зв'язку з помилковим переказом коштів та простроченням виконання грошового зобов'язання у вигляді повернення цих коштів, АТ «Ощадбанк» зобов'язаний також сплатити на його користь пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Тому позивач просив стягнути з АТ «Ощадбанк» на його користь безпідставно списані грошові кошти в розмірі 55000 грн, 570 грн утриманої комісійної винагороди за виконані помилкові платіжні операції, 16668,50 грн пені за виконання помилкових платіжних операцій, 724,63 грн інфляційних втрат та 474,98 грн 3% річних за користування чужими грошовими коштами.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 55000 грн. Вирішено питання про судовий збір.
АТ «Державний ощадний банк України», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що між АТ «Ощадбанк» та позивачем існують договірні відносини (договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу -платіжної картки. Спір має вирішуватись з урахуванням умов укладеного договору. Обов'язковому застосуванню підлягає постанова Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до якої емітент несе ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій до моменту повідомлення ним про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації. ОСОБА_2 повідомив банк про проведення платіжних операцій після їх здійснення. Доказів проведення таких операцій після повідомлення банку позивач не надав. АТ «Ощадбанк» не може нести відповідальність за операції, вчинені в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7», здійснення яких можливе лише з використанням облікових записів позивача, відомих лише йому. ОСОБА_2 не довів наявність вини банку у здійсненні платежів. Крім того, суд першої інстанції послався на Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ № 705 від 05.11.2014, яке втратило чинність 01.08.2022. Суд не взяв до уваги докази проведення платіжної операції з коректним та правильним введенням логіна і пароля, відомого виключно ОСОБА_2 . Позивач також не заперечує, що отримував на свій номер сповіщення про спроби ввійти в систему «Ощад 24/7» та верифікацію карти. Доказів втрати SIM-карти матеріали справи не містять. Суд першої інстанції не врахував положення Закону України «Про платіжні послуги» та правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Вважає, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у справі. Позивач мав би звернутися з позовом до отримувача коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
ОСОБА_2 у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Проведення незаконних платіжних операцій стало можливим тому, що технічні налаштування дистанційної системи платежів «Ощад 24/7» не передбачають можливості отримання згоди від клієнта на проведення конкретного платежу. Посилена автентифікація під час ініціювання дистанційної платіжної операції не передбачена. Твердження відповідача про несвоєчасність повідомлення про здійснення платежів не відповідає дійсності, оскільки такі платежі були здійсненні протягом декількох хвилин, про що він одразу повідомив банк.
АТ «Державний ощадний банк України» у відповіді на відзив не погоджується з твердженнями позивача, оскільки вони не містять належних спростувань доводів апеляційної скарги.
Рішення суду в частині відмови в позові не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Позивач і його представник апеляційну скаргу не визнали.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що на ім'я ОСОБА_2 видані платіжні картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 (рахунок № НОМЕР_4 ) та № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_1 ).
17 квітня 2023 року в період часу з 18.47 год по 18.48 год невідомі особи за допомогою реєстрації/перереєстрації в системі «Ощад 24/7» (#FLUMO#), яка відбулась 17.04.2023 о 18:46:36, за допомогою успішної верифікації іншої картки ОСОБА_2 № НОМЕР_3 , заволоділи грошовими коштами, які були на картковому рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_2 , перерахувавши з рахунку позивача на картку іншого банку (АТ «Універсал Банк», картка отримувача № 5375414131245721, власник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошові кошти в розмірі 5000 грн, 10000 грн, 20000 грн, 20000 грн, всього 55000 грн (а.с. 23; 52; 118, 229-230, т. 1).
За фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 17.04.2023 звернувся на гарячу лінію АТ «Ощадбанк», після чого картку № НОМЕР_6 (рахунок № НОМЕР_1 ), з якої відбулося списання коштів, було заблоковано 17.04.2023 о 19:14 год.
Вказані вище операції 17.04.2023 викликали підозру щодо їх правомірності, тому відповідальним підрозділом банку, яким здійснюється цілодобовий онлайн моніторинг нетипових операцій за БПК АТ «Ощадбанк», було обмежено картку позивача № НОМЕР_6 до підтвердження клієнтом операцій, а також заблоковано «Ощад 24/7».
20.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023244000000681 внесено відомості про те, що 17.04.2023 в період часу з 18.46 год по 18.49 год невідома особа в невідомий спосіб отримала доступ до банківської картки АТ «Ощадбанк», яка перебуває у власності ОСОБА_2 , після чого з банківської картки № НОМЕР_5 здійснила переказ грошових коштів через UKR KYIV MOBILE BANKING: дві платіжні операції по 20000 грн; одна платіжна операція на 10000 грн та одна платіжна операція на 5000 грн на загальну суму 55000 грн (а.с. 21, т. 1).
ОСОБА_2 звертався до АТ «Ощадбанк» із заявою (вимогою) про повернення грошових коштів, однак така вимога залишена без задоволення (а.с. 27-35, т. 1).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові суд мотивував тим, що не встановлено обставини, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, розголошенню, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною 22 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що Національний банк України визначає порядок здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, обмеження щодо здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, у тому числі в платіжних системах.
Відповідно до пунктів 143., 146. розділу VIІ. «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника; власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, відповідальність емітента платіжного засобу презюмується, якщо не доведено протилежне.
Саме на емітента платіжного засобу законодавством покладений обов'язок доведення факту порушення користувачем вимог нормативних актів, внаслідок якого ініційовано платіжну операцію, яку користувач не санкціонував та/або не здійснював.
Власник рахунку не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням наведених норм права і встановлених обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку, що банк не надав належних і допустимих доказів сприяння ОСОБА_2 втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Факт звернення до банку щодо незаконних платіжних операцій та звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій свідчать про те, що у ОСОБА_2 була дійсно відсутня воля на вчинення банківських операцій 21.08.2022.
Апеляційний суд приймає до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно банку.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22.
У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц зазначено: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Твердження відповідача про те, що позивач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Банк не довів того, що ОСОБА_2 сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З урахуванням наведеного вище апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилкового посилання суду першої інстанції на Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ № 705 від 05.11.2014, яке втратило чинність 01.08.2022.
Проте це не призвело до неправильного вирішення спору, адже тотожні норми містяться в чинному Положенні про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.
Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 травня 2024 року в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2024 року
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта