12 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 676/8436/23
Провадження № 22-ц/4820/1296/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2024 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» зазначило, що 22 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №5584286 (далі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000 грн строком на 360 днів під 1,99% на день, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти. На підставі договору факторингу від 29 травня 2023 року №29.05/23-Ф ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачеві за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідач не виконав свої зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 72 312 грн, яка складається з 15 000 грн неповернутого кредиту та 57 312 грн нарахованих процентів (за період з 13 липня 2022 року до 20 січня 2023 року).
За таких обставин ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 72 312 грн заборгованості за кредитним договором, 2 147 грн 20 коп. судового збору та 10 000 грн витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 32 910 грн заборгованості, а саме 15 000 грн основної суми боргу (тіла) кредиту та 17 910 грн заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 2 147 грн 20 коп. сплаченого судового збору та 3 000 грн витрат на правничу допомогу.
В решті позову відмовлено.
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як нового кредитора слід стягнути неповернутий кредит (15 000 грн) і нараховані проценти за період з 22 листопада 2022 року до 20 січня 2023 року (17 910 грн). У зв'язку з розглядом справи ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» понесло витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід присудити 3 000 грн указаних витрат. Також відповідач повинен сплатити ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 2 147 грн судового збору за подання позову.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, зокрема, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 72 312 грн заборгованості за кредитним договором, 2 147 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правову допомогу. При цьому ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» послалося на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн строком на 365 днів під 1,99% в день (стандартна процентна ставка). Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, то з нього на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як правонаступника первісного кредитора підлягає стягненню неповернутий кредит (15 000 грн) і нараховані проценти (39 402 грн - за період з 13 липня 2022 року до 21 листопада 2022 року, 17 910 грн - за період з 22 листопада 2022 року до 20 січня 2023 року). Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову в частині стягнення процентів. Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та обґрунтованим, а тому суд безпідставно зменшив розмір цих судових витрат.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував положення статей 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), неправильно витлумачив норми статті 1054 ЦК України та не дотримався приписів статей 81, 89 ЦПК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні процентів підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
22 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 15 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.6 кредитного договору).
Пунктами 1.4, 1.5 кредитного договору встановлено, що строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,99% в день, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.
Із пункту 3.1 кредитного договору слідує, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Як передбачено пунктом 5.1 кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку, визначеного в пункті 5.3 договору.
Того ж дня, тобто 22 лютого 2022 року, ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 15 000 грн.
В рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 13 травня 2022 року сплатив ТОВ «Авентус Україна» 50 грн.
29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №29.05/23-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 72 312 грн, яка складається з 15 000 грн неповернутого кредиту та 57 312 грн нарахованих процентів (39 402 грн - за період з 13 липня 2022 року до 21 листопада 2022 року, 17 910 грн - за період з 22 листопада 2022 року до 20 січня 2023 року).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
а) щодо вирішення спору по суті позовних вимог
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 610 ЦК України що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. При цьому до нового кредитора переходять усі чинні права первісного кредитора. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором, у тому числі договору факторингу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 22 лютого 2022 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 15 000 грн, а той зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
У подальшому за договором факторингу ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав обов'язків за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» слід стягнути 15 000 грн неповернутого кредиту та 17 910 грн нарахованих процентів за період з 22 листопада 2022 року до 20 січня 2023 року.
Водночас, присудивши з ОСОБА_1 проценти за вказаний період, суд першої інстанції безпідставно відмовив у позові ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення 39 402 грн процентів за період з 13 липня 2022 року до 21 листопада 2022 року.
В цій частині позов є обґрунтованим, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 312 грн, із яких 15 000 грн - неповернутий кредит, 39 402 грн - нараховані проценти за період з 13 липня 2022 року до 21 листопада 2022 року, 17 910 грн - нараховані проценти за період з 22 листопада 2022 року до 20 січня 2023 року.
б) щодо витрат на правову допомогу в суді першої інстанції
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Зібрані докази вказують на те, що на підставі договору про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року №10/07-2023, укладеного між позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 30-31), останній надавав ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору підставою для оплати послуг адвоката (гонорару) є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 4.5).
Із рахунку на оплату по замовленню №143/30/11 від 30 листопада 2023 року (а.с. 36) та звіту про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10 липня 2023 року, який 30 листопада 2023 року підписаний сторонами (а.с. 63), слідує, що адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» юридичні послуги у виді збирання та аналізу доказів і документів, складення та подання позовної заяви на суму 10 000 грн.
Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 30 листопада 2023 року (а.с. 32) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Столітньому М.М. гонорар у розмірі 10 000 грн.
В суді відповідач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Громика І.М., зробив заяву про неспівмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
Врахувавши критерії реальності та співмірності понесених ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції правомірно присудив з ОСОБА_1 на користь позивача 3 000 грн відшкодування цих витрат.
В цій частині рішення суду є обґрунтованим і відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про неправомірне зменшення судом понесених ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» судових витрат є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 312 грн.
Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір і витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено в повному обсязі, то з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2 576 грн 64 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі договору про надання правової допомоги від 28 березня 2024 року №28/03-2024, укладеного між позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокаткою Городніщевою Є.О. (а.с. 122-123), остання надавала ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. За умовами цього договору підставою для оплати послуг адвоката (гонорару) є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 4.5).
Із рахунку на оплату №17-28/03-2024 від 20 травня 2024 року (а.с. 125) та звіту про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року, який 20 травня 2024 року підписаний сторонами (а.с. 124), слідує, що адвокатка Городніщева Є.О. надала ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» юридичні послуги у виді збирання та аналізу доказів і документів, складення та подання апеляційної скарги на суму 8 000 грн.
Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 20 травня 2024 року (а.с. 127) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокатці Городніщевій Є.О. гонорар у розмірі 8 000 грн.
У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Громик І.М., не ставили під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які понесло ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в апеляційному суді, та не заявляли клопотання про зменшення розміру цих витрат.
З огляду на те, що позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено в повному обсязі, ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу 8 000 грн обґрунтовано понесених витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
Всього з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» слід присудити витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, - в сумі 10 576 грн 64 коп. (2576,64+8000).
Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2024 року в частині відмови у стягненні процентів скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» (місцезнаходження - 03150, місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 44559822) 72 312 гривень заборгованості за кредитним договором.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» (місцезнаходження - 03150, місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 44559822) 10 576 гривень 64 копійки судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
А.П. Корніюк
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Шевцова Л.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27