Справа № 337/2888/24
Номер провадження 2/337/1415/2024
13 серпня 2024 рокуХортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Трегуб Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та рухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності, виплату компенсації, визнання права власності,
20.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та рухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності, виплату компенсації, визнання права власності.
В обґрунтування позову зазначила, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 5/12 частин квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчене державним нотаріусом Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори Котькорло В.А., за р№ НОМЕР_1 ; 1/6 частина квартири, на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2011 року справа №22ц-3691/2011, як майно набуте дружиною у період шлюбу з ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 - 5/12 частин на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2011 року справа №22ц-3691/2011.
Також, позивачу та відповідачу після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної часткової власності належить автомобіль ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 : ОСОБА_1 - частини автомобіля ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.05.2011 року справа №2-81/2011; ОСОБА_2 - частина автомобіля ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.05.2011 року справа №2-81/2011.
В квартирі АДРЕСА_1 постійно зареєстрована та користуюся нею позивачка ОСОБА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 в спірній квартирі не зареєстрований, жодного дня там не мешкав, він не несе ні які витрати як співвласник квартири, взагалі постійно проживає в Російській Федерації.
У позивача з відповідачем складні стосунки, взагалі не спілкуються, тому спільне користування та володіння квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності є неможливим. Відповідач квартирою та транспортним засобом не користується і ніколи раніше не користувався. Частка відповідача у даній квартирі не значна, виділити 5/12 частин квартири та частину транспортного засобу в натурі неможливо, речі є неподільними.
Крім того, позивач не може зареєструвати своє право власності на транспортний засіб без письмової згоди відповідача, як співвласника. Просить суд припинити право власності відповідача на 5/12 частин квартири, та частину транспортного засобу, визнати за нею право власності на зазначене майно.
До матеріалів справи долучила квитанції на суму 241 666,66 грн., та 6750,00грн., зараховані на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області
Ухвалою судді від 22.05.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20.06.2024 року на 10-00 год.
Ухвалою судді від 20.06.2024р. закрите підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2024 року о 09-00 год., 13.08.2024 о 14-30 год.
Сторони повідомлені про місце, дату й час розгляду справи відповідно до вимог ч.6, п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України та шляхом розміщення відповідного повідомленням на офіційному сайті Судової влади.
Представник позивача адвокат Мєдвєдєва А.В. в судове засідання надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та участі позивача на підставі наданих матеріалів, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, а розгляд провести в порядку заочного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у визначений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч.8 ст. 178, ч.2 ст. 247, ст. 279, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів в порядку заочного провадження та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності до ст.ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом за клопотанням учасників провадження. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справі не є обов'язком суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім того, згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Розглянувши матеріали провадження, повно та всебічно встановив обставини справи, оцінив за внутрішнім переконанням наявні докази у справі, які є належними, достовірними та допустимими, давши належну оцінку як кожного доказу окремо так достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2024р. квартира АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_1 - 5/12 частин квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори Котькорло В.А., за р№ НОМЕР_1 ; 1/6 частина квартири, на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2011 року справа №22ц-3691/2011.
5/12 частин квартири належить відповідачеві ОСОБА_2 на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2011 року справа №22ц-3691/2011.
На підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.05.2011 року справа №2-81/2011 позивачу ОСОБА_1 належить частини автомобіля ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідачу ОСОБА_2 - частина автомобіля ГАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На теперішній час в квартирі постійно проживає та зареєстрована позивачка, яка сплачує комунальні платежі, утримує квартиру та транспортний засіб.
Відповідач в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, не виконує обов'язки, що виникають з договору найму квартири з часу визнання за ним права на 5/12 частин квартири на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2011 року справа №22ц-3691/2011, його особистих речей в квартирі немає, за комунальні платежі він не сплачує, порядок користування спірною квартирою між сторонами не встановлено.
Проживання двох сімей в квартирі неможливо.
Відповідно до приписів ч. 1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.
Положеннями частини першої ст. 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.
Один з таких випадків наведено в ст. 365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 сформулював правову позицію від 15.05.2013 року, згідно з якою для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Під час розгляду справи № 6-68цс14 від 02.07.2014 року, Верховний Суд України також сформулював правову позицію, якою роз'яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
23.11.2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу№ 6-1943цс16в черговий раз підтвердив судову практику, що склалася відносно питання щодо припинення права на частку у спільному майні.
Зі змісту практики Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п. 1-3 ч.1 ст. 365ЦК України, яка обов'язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 цієї статті.
Отже, у даному випадку майно (квартира та транспортний засіб) є неподільними, та не можуть бути виділені в натурі. Спільне користування неможливе. Частка відповідача є незначною.
При цьому, припинення права власності на 5/12 частку квартири та частку транспортного засобу не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, оскільки відповідач у цій квартирі не мешкає, транспортним засобом не користується, так як постійно проживає у іншій країні.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку від 01.05.2024 року ФВКИЦКО11322 проведену оцінювачем ФОП ОСОБА_4 вартість квартири складає 580 000,00 грн. Вартість частини, що належить відповідачу по справі, ОСОБА_1 складає: 241 666,66 грн (580 000 : 5/12) та вартість частини транспортного засобу в розмірі 6750,00 грн. ( середньо ринкова вартість транспортного засобу ГАЗ 3110 2002 р.в. відповідно відомостям AUTO RIA 27 000 грн. : = 6750,00 грн.).
За частиною другою статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
Як встановлено судом, до матеріалів справи долучені квитанція №17 від 17.06.2024 року, Запорізьке РУ ТББВ 10007/0287, з якої вбачається, що на депозитний рахунок Держаної судової адміністрації України в Запорізькій області внесено 241166,70 грн. компенсацію вартості частки майна за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 ; квитанція №18 від 17.06.2024 року, Запорізьке РУ ТББВ 10007/0287, з якої вбачається, що на депозитний рахунок Держаної судової адміністрації України в Запорізькій області внесено 6750,00 грн. компенсацію вартості частки майна за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 .
Припинення права відповідача на частку в спільному майні жодним чином не завдасть йому істотної шкоди, оскільки, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, він за це отримує грошову компенсацію.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.15,317,319,321,348,355,356,357,358,365 ЦК України, суд, -
Позов - задовольнити:
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на 5/12 частку квартири АДРЕСА_1 .
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 , на 1/4 частку транспортного засобу марки ГАЗ модель 3110 2002 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 5/12 частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частку транспортного засобу марки ГАЗ модель 3110 2002 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Компенсувати (виплатити) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 , вартість 5/12 частки квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 241 666,66 грн. (двісті сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 66 копійок), яка знаходиться на спеціальному (депозитному) рахунку ТУ ДСА України в Запорізькій області, внесеної ОСОБА_1 (згідно квитанції №17 від 17.06.2024 року, Запорізьке РУ ТББВ 10007/0287).
Компенсувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 , вартість частки транспортного засобу марки ГАЗ модель 3110 2002 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 6750,00грн. (шість тисяч сімсот пятдисят гривень), яка знаходиться на спеціальному (депозитному) рахунку ТУ ДСА України в Запорізькій області, внесеної ОСОБА_1 (згідно дублікату квитанції №18 від 17.06.2024 року, Запорізьке РУ ТББВ 10007/0287).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г.Салтан