Справа № 289/1108/24
Номер провадження 3/289/735/24
12.08.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надішли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані та РНОКПП в матеріалах справи відсутні, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , ком.відділення,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2024 року, серії ААД № 694697, гр. ОСОБА_1 , 29.04.2024 року о 13 год. 20 хв., на автодорозі Київ-Чоп 86 км., поблизу с. Кочерів, Радомишльського району, Житомирської області, керував транспортним засобом REXTON, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Тому судом були вжиті заходи для забезпечення останнього права на участь у судовому засіданні, його відсутність як порушника, відповідно до ст. 268 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Свою участь ОСОБА_1 забезпечив через представника - адвоката Струць Т.І., яка 12.08.2024 року в судове засідання надіслала клопотання про закриття справи в якій просила проводити розгляд справи без їх участі, а також в якому окрім іншого зазначила, що ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнає, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості останнього. В матеріалах справи відсутні належні докази щодо факту керування вказаним транспортним засобом та факту зупинки, а також прямо вказує на те, що поліцейським було порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, передбачену ст. 266-1 КУпАП, оскільки проведення огляду за вказаною нормою за відсутності уповноваженого співробітника ВСП призводить до недійсності результатів такого огляду. А також зазначає, що вказаний протокол відносно ОСОБА_1 , у відповідності зі ст. 235-1 КУпАП, складено не уповноваженою на те особою - поліцейським, замість уповноваженою особою Військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що робить зазначений протокол недопустимим доказом у справі. Разом з тим, адвокат також зазначила, що того ж дня після складання вказаного протоколу ОСОБА_1 було пройдено огляд на стан сп'яніння військовою службою правопорядку, що засвідчується актом №236 від 29.04.2024 року. Також зазначила, що фактично працівниками поліції не було здійснено відсторонення від керування автомобілем ОСОБА_1 у відповідності до ст. 266 КУпАП. Тому підтримала свою позицію, щодо закриття справи відносно останнього за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому чітко зазначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35).
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було задокументовано факт порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, зокрема п. 2.9 в (копія постанови серії ЕНА № 2028841 від 29.04.2024 року), що надало право працівникам поліції на стаціонарному посту "Кочерів", а саме на 86 км. автодороги Київ - Чоп, здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , як вбачається з клопотання його представника про закриття справи, своєї вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України не визнав.
Однак, доводи ОСОБА_1 та його представника викладенні у вище вказаному клопотанні суд оцінює критично, оскільки сприймає такі доводи як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, та які спростовуються зібраними доказами по справі, а саме: відеозаписом з камери поліцейського, з якого вбачається, що у зупиненому транспортному засобі окрім водія інших осіб не перебувало, та те, що ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факту керування зазначеним транспортним засобом, а також з якого вбачається і те, що працівником поліції останньому було роз'яснено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки, так і у медичному закладі, було роз'яснено і наслідки відмови від проходження такого огляду; копією постанови серії ЕНА № 2028841 від 29.04.2024 року; та самим протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №694697 в якому містяться власноручні письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він поспішає.
Долучену до матеріалів справи, адвокатом, копію чека приладу № 00290 Алконт - М від 29.04.2024 з часом проведення тесту - 20:08 год. та копію акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №236 від 29.04.2024, згідно яких проба негативна 0,00%, суд не приймає як доказ, з огляду на те, що працівник поліції пропонував водієві пройти огляд в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння у визначений законом порядок. Однак, ОСОБА_1 відмовився і пройшов його самостійно, без присутності працівників поліції, вже після оформлення адміністративних матеріалів, тобто після вчинення адміністративного правопорушення, та за спливом двух годин, що є прямим порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зазначити, що відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також суд зазначає, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що зафіксовано в матеріалах відносно нього про адміністративне правопорушення, а тому надана адвокатом копія акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №236 від 29.04.2024 в першу чергу не відповідає вимогам передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та доказового значення у даній справі не має.
Суд не приймає до уваги особисте трактування адвокатом Струць Т.І. в своєму клопотанні про закриття справи, норм діючого законодавства, зокрема ст. 266-1 КУпАП, яка однозначно передбачає, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у разі виконання останніми обов'язків пов'язаних з несенням військової служби або перебування на території військових частин, в результаті чого, такий огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Так і трактування норми ст. 235-1 КУпАП в якій чітко визначено вичерпний перелік статтей КУпАП за порушення яких саме Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, закрема - передбачені частинами першою, четвертою і п'ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, доказів, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №694697 від 29.04.2024 року, відповідно до якого останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; відеозаписом поліцейських на диску від 29.04.2024 року, який наявний в матеріалах справи, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував порушення ним ПДР, не заперечував факту керування та в результаті відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі Радомишльська ЦРЛ від 29.04.2024 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2028841 від 29.04.2024 року, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинене правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відомості про оскарження якої відсутні в матеріалах вказаної справи.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 , відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому він як водій добровільно погодився взяти на себе додаткові зобов'язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі виконувати вимогу про зупинку, підкорятися вимозі працівників поліції вийти з транспортного засобу та надати документи, що надають право керувати транспортним засобом, не керувати транспортним засобом в стані сп'яніння та виконувати вимоги працівників поліції у проходженні медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, однак як засвідчують матеріали справи він ці вимоги свідомо ігнорував, а залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП, щодо не відсторонення його від керування транспортним засобом не спростовують вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть бути підставою для закриття провадження у справі за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.
Вказана правова позиція узгоджується з аналогічними позиціями у висновках Житомирського апеляційного суду, зокрема, у постанові від 19 червня 2023 по справі №289/851/23 та у постанові від 29 квітня 2024 по справі №289/2153/23 тощо.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що викладені у протоколі обставини підтверджені, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №694697 від 29.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 .
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та їх суспільну небезпеку, особу правопорушника.
З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 34-35, 40-1, 130, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149 000006001 "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Стягувачем є Управління патрульної поліції в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Покровська, 96).
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК
Постанова набрала законної сили _________________ 20__ р.