Справа № 209/5573/24
Провадження № 3/209/1405/24
Іменем України
07 серпня 2024 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Юрченко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП,
за участю:
-особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
-захисника - адвоката Чернець В.М.,
20.07.2024 року о 15:30 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kovi» JNR 250, в м. Кам'янське по пр. Наддніпрянському, був без шолома, чим порушив п.п. 2.3.2 ПДР. На законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою спеціальних звукових сигналів, проблискових маячків синього та червоного кольору не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, 20.07.2024 року о 15:30 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kovi» JNR 250, в м. Кам'янське по пр. Наддніпрянському, з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я відмовився, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від захисника ОСОБА_1 адвоката Чернець В.М. надійшла заява про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якій захисник просить провадження по справі № 209/5573/24 відносно ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за відмову від проходження водієм відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння та за невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити за відсутністю складу зазначених адміністративних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Мотивуючи свою заяву адвокат посилається на відсутність доказів того, що ОСОБА_1 не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу. Звертає увагу на фрагментарність відеозапису, який на його думку не відображає зміст події, оскільки на ньому патрульний автомобіль рухається з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом та після початку запису зупиняється біля мотоцикла ««Kovi» JNR 250, який вже не рухався, один з поліцейських хватає рукою кермо стоячого мотоцикла, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, ображаючи ОСОБА_1 в присутності малолітньої дитини. Зазначає, що на відеозапису не зафіксовано ні рух мотоцикла під керуванням ОСОБА_1 ні порушень ним правил ПДР.
Крім того, зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що у поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння та про його умисел та мету відмовитись від проходження медичного огляду для встановлення наявності або відсутності такого стану. Звертає увагу на те, що на відеозаписі зафіксовано, що під час складання протоколу за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, з ОСОБА_1 постійно перебуває його дев'ятирічна племінниця у наляканому стані, постійно плаче, але працівники поліції не вчиняють жодних дій, щоб заспокоїти дитину та передати її батькам, наражаючи тим самим на небезпеку, оскільки остання постійно перебуває з ОСОБА_1 на проїзній частині, чим вчинили на нього психологічний тиск. На вимогу поліцейського пройти огляд ОСОБА_1 погоджується, але зазначає, що з ним дитина та просив надати можливість відвести дитину додому, на що поліцейські йому відмовляють та зазначають, що проходження медичного огляду є необов'язковою процедурою, це займе тривалий час. Стверджує, що поліцейські чинили психологічний тиск на ОСОБА_1 , який перебував з дитиною, переконали не їхати на проходження медичного огляду, при цьому не маючи підстав вважати, що останній перебуває в стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Вважає, що ОСОБА_1 працівниками поліції не роз'яснювалась процедура проходження огляду на стан сп'яніння, ні причини, з яких було констатовано факт наркотичного сп'яніння. Внаслідок чого, було виписано направлення на огляд до неіснучого медичного закладу «КЗ МЛ №1 ДСР», де діюча назва медичного закладу «КНП Кам'янської міської ради «Міська лікарня №1», що свідчить про недотримання процедури оформлення протоколу ст. 130 КУпАП, що прямо порушило його права на захист та інтереси, що фактично позбавило пройти огляд у лікаря нарколога у спеціалізованому медичному закладі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Чернець В.М. підтримали подану заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення, стверджували про відсутність складу адміністративних правопорушень, що інкриміновані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП України, і його винуватість в його вчиненні повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 830134 від 20.07.2024 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, відповідно до якого ОСОБА_1 в своїх поясненнях по суті порушення власноруч написав, що він злякався, оскільки не має відповідної категорії, що не заперечував в судовому засіданні; рапортом працівника поліції, в якому послідовно викладені дії працівника поліції при виявленні та фіксації обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2645063, відповідно до якої ОСОБА_1 20.07.2024 року о 15:42 год. притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП як особа, яка не мала при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (А); DVD-диском із відеозаписом з боді-камери поліцейського, долученого до справи, переглянутого та дослідженого судом, відповідно до якого встановлений факт переслідування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за допомогою спеціальних звукових сигналів, проблискових маячків синього та червоного кольору, який не виконав вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу під його керуванням. З відео вбачається, що після того, як ОСОБА_1 виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, мотоцикл стоїть з ввімкненим двигуном, за його кермом знаходиться саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка вчинила дії по вимкненню двигуна, разом з ним як пасажир на мотоциклі перебуває дитина, обидва без шоломів. На запитання поліцейського щодо переслідування, ОСОБА_1 не зміг одразу відповісти про причину такої його поведінки, почав заспокоювати дитину.
Ствердження ОСОБА_1 про те, що він, керуючи транспортним засобом, не передбачав, що вимога щодо зупинки стосується саме його, є необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженим відеозаписом.
Досліджені вищезазначені докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а їх сукупність засвідчують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, яке виразилося у невиконанні водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, а тому сумнівів в їх достовірності не виникає.
Крім того, також дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого й ч. 1 ст. 130 КУпАП України, і його винуватість у його вчиненні повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 830135 від 20.07.2024 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що міститься в протоколі, відповідно до яких ОСОБА_1 вказав, що відмовляється від проходження огляду оскільки їхав з дитиною, а забрати її було нікому; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2024 року, згідно якого огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не проводився через відмову останнього, про що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проставлений особистий підпис; рапортом працівника поліції, в якому послідовно викладені дії працівника поліції при виявленні та фіксації обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; DVD-диском із відеозаписом з боді-камери поліцейського, долученого до справи, переглянутого та дослідженого судом, відповідно до якого встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kovi» JNR 250, та факт його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в медичній установі.
Доводи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом Kovi» JNR 250, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення саме ОСОБА_1 керуючи вказаним транспортним засобом відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, який ним підписаний особисто та факту керування транспортним засобом 20.07.2024 року не заперечував. Крім того, будь-які зауваження з цього приводу в протоколі відсутні. Слід зазначити, що зі змісту відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, який є належним доказом у даній справі, обґрунтовано покладений в основу оскарженої постанови, оскільки в розумінні ст. 251 КУпАП є доказом, не вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час спілкування з працівниками поліції заперечувала факт керування транспортним засобом.
Ствердження про те, що з відеозапису неможливо встановити обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення є хибними, оскільки він в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення і підтверджує, в тому числі, факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження медичного огляду в медичному закладі, що й утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
А тому, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
За ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Таким чином, з моменту зупинки транспортного засобу поліцейським шляхом проведення візуального огляду та встановлення ознак, в тому числі, наркотичного сп'яніння, й розпочинається огляд.
При проведенні огляду поліцейськими були встановлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у медичному закладі, про що складено відповідне направлення.
Хибне визначення найменування медичної установи у направленні, складеному поліцейським 20.07.2024 року, на що слушно звертає увагу захисник, проте цей недолік не є тією беззаперечною підставою для прийняття рішення про закриття провадження у цій справі, оскільки за вимогою ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, а відповідно до матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від його проведення, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, то з оглянутого та дослідженого в судовому засіданні диску з відеозаписом встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, погодилась на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте з умовою, що спочатку необхідно завести його 9 річну племінницю до родичів. Поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, роз'яснили його право відмовити від проходження такого огляду, звернувши увагу ОСОБА_1 на те, що відмова від проходження медичного огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи імперативність ст. 266 КУпАП щодо здійснення огляду, в тому числі, на стан наркотичного сп'яніння, в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, обґрунтовано розцінили його поведінку як відмову від його проходження.
А тому, посилання захисника на вчинення на ОСОБА_1 працівниками поліції психологічного тиску через незабезпечення доставки його 9-річної племінниці до родичів, тільки при такій умові він погоджувався на огляд, при тому, що сама особа, яка притягається до адміністративної відповідальності створила ситуацію, при якій дитина опинилась у небезпеці через недотримання останнім Правил дорожнього руху України, тому підстав для висновку про те, що внаслідок психологічного тиску на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відсутні.
Також, підстави для стверджень про те, що дитина після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , знаходилась у небезпеці, на що не звернули увагу працівники поліції, та того, що у ОСОБА_1 були наявні такі обставини, внаслідок яких останній був позбавлений можливості разом зі своєю племінницею в супроводі працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, відсутні, матеріали справи не містять відповідних доказів та вони не були надані ні ОСОБА_1 , ні його захисником адвокатом Чернець В.М..
З огляду на вищенаведене, досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, що охоплюються складами адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Виходячи з вказаної правової норми, вважаю, що вищезазначені справи повинні бути об'єднані в одне провадження, та за результатами їх розгляду прийнято одне рішення, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 надійшли на адресу суду одночасно та постанова по жодній із справ ще не приймалась.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника; ступінь його вини, та обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Об'єднати в одне провадження справи № 209/5573/24 (провадження № 3/209/1405/24), № 209/5773/24 (провадження № 3/209/1406/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єднаній справі присвоїти № 209/5773/24 (провадження № 3/209/1405/24).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення:
-за ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) гривні;
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп..
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Я.О.Юрченко