Справа № 214/4254/23
Провадження № 1-кп/210/133/24
іменем України
12 серпня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у об'єднаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000361 від 21.04.2023 року та за ч. 1 ст. 135 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000487 від 26.05.2023 року,-
В провадженні суду перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000361 від 21.04.2023 року та за ч. 1 ст. 135 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000487 від 26.05.2023 року.
У судовому засіданні 12.08.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Прокурор вказав, що ризики, які були встановлені раніше на даний час існують та не зменшилися, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам та не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Захисник та обвинувачений, кожен окремо, заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили змінити на домашній арешт.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Суд, оглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу суд враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти безпеки дорожнього руху в стані наркотичного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого та середньої тяжкості тілесних ушкоджень іншому потерпілому за вчинення якого законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо його буде визнано винним.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що пов'язане із залишенням без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що збільшує ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню.
А також, суд враховує, що обвинувачений не працює, а отже, не має офіційних засобів для існування, раніше судимий, не одружений, а тому не має міцних соціальних зв'язків, на утриманні має малолітню доньку. Знаходячись на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.
Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися та не перестали існувати.
Розгляд справи триває і він не може бути завершений у межах строку дії запобіжного заходу, який закінчується 17.08.2024 року.
Стороною захисту не надано суду доказів на обґрунтування можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Тому, оцінивши в сукупності всі обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, з урахуванням вищевикладеного та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає, що належну поведінку обвинуваченого можливо забезпечити, залишивши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовживши строк його дії до 60 днів,
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 10.10.2024 року включно.
Копію ухвали негайно надіслати обвинуваченому та вручити прокурору.
Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України, а саме протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1