Справа № 161/15179/24
Провадження № 2/161/4178/24
за результатом розгляду заяви про забезпечення позову
12 серпня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки майна особи,-
09 червня 2024 року позивач через свого представника звернувся до суду з позовом із вказаним позовом.
Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі, в якій він просить суд накласти арешт на майно, належне відповідачу (на житловий будинок АДРЕСА_1 ), по причині можливого ускладнення виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами наявний спір щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, на підставі рішення суду (у справі 161/10390/21) відкрито виконавче провадження.
Позивач звернувся до суду із позовом про визначення частки боржника ОСОБА_2 у майні, яке на його думку є спільною власністю подружжя (на разі, право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_3 ).
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Всупереч вищенаведеному позивач не надав суду доказів того, що існує небезпека відчуження майна відповідачами до розгляду справи по суті.
У заяві належним чином не обґрунтовано, які існують обставини, що можуть свідчити про реальну можливість невиконання рішення суду.
Співмірності відповідних заходів із передбачуваним порушенням прав позивача ним не доведено.
Сам факт пред'явлення позову про відшкодування шкоди не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 161/10390/21 перебуває на виконанні приватного виконавця Пироги С.С., в межах якого накладено арешт на кошти боржника та звернуто стягнення на його майно. Отже, по суті, вимоги заяви про забезпечення позову фактично є втручанням у діяльність органів державної виконавчої служби.
З наведених мотивів, враховуючи предмет позову та суб'єктний склад спірних правовідносин, обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки майна особи, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк