Справа № 946/6198/24
Провадження № 3/946/2286/24
Іменем України
09 серпня 2024 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши адміністративні матеріалами, які надійшли від Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31.07.2024 року до суду надійшов від Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №578411 від 30.07.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 30.07.2024 о 00:05 год. по вул. Клушина, №2 Ів м. Ізмаїл Одеської області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - електросамокатом Xiaomi без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Дані обставини також підтверджуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №578411 від 30.07.2024, який притягувана підписала без заперечень та зауважень та у якому зазначила, що згодна.
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 09.08.2024 о 10:00 год. не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належим чином. Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2024 року притягувана була повідомлена про те, що справа розглядатиметься Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у вказаний час та день.
Згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов'язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом. Слід виходити з принципу порядності працівників суду. Перебуваючи під присягою державного службовця, розуміючи кримінально-правові наслідки підробки, не має підстав вважати, що вони можуть фальшувати докази повідомлення. То ж коли працівник суду передає телефонограму і фіксує це відповідним документом, недостатньо заперечити її отримання.
Вказана позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Таким чином, слід констатувати, що неявка притягуваного в судове засідання до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, який був повідомлений належним чином, достеменно знав про знаходження справи в суді та про дату судового засідання, може свідчити про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами та неналежне виконання процесуальних обов'язків. За таких умов неявка притягуваного не перешкоджає проведенню розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягувана ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Одним із заходів правового режиму воєнного стану відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Порядок цього особливого режиму затверджений постановою Кабінету Міні-стрів України від 29.12.2021 № 1455, яким і передбачена можливість перевірки документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, затримання транспортних засобів, проведення їх огляду. Враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався у встановленому порядку, востаннє воєнний стан продовжений ще на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України №2738-IX від 16.11.2022, то зупинення транспортного засобу притягуваного 01.02.2023 повністю була правомірною.
Більше того, навіть за умови безпідставного затримання транспортного засобу, внаслідок чого у його водія будуть виявлені поліцейським ознаки вчинення правопорушення, такий поліцейський в силу ст.ст. 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язаний виконати завдання поліції, а саме забезпечити публічну безпеку і порядок та вжити заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень і припинити виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як було вище встановлено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №578411 від 30.07.2024, який притягувана підписала без заперечень та зауважень та у якому зазначила, що згодна, відеозаписом, який долучено до протоколу та іншими доказами в їхній сукупності.
При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказує на те, що вона вчинила грубе правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративні правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови виготовлений 12.08.2024р.
Суддя: А.С. Адамов