Єдиний унікальний номер справи: 766/758/24 Головуюча у першій інстанції Рябцева М.С.
Провадження № 33/819/126/24 Доповідач в апеляційній інстанції Батрак В.В. Категорія: ч. 3 ст. 130 КУпАП
12 серпня 2024 року Херсонський апеляційний суд під головуванням судді Батрака В.В., за участю секретаря Іванцової Ю.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за клопотанням про поновлення строку та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну) тисячу гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, а саме: Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 10.01.2024 року о 14.43 годині за адресою: м.Херсон, вул. Бериславське шосе/Чорноморська 62, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi pajero wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою світло-проблискового маячка синього та червоного кольору та звукової сирени з гучномовцем, не зупинився та був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі по вул. Чорноморська 16 в м. Херсоні.
Крім того, ОСОБА_1 , 10.01.2024 року о 14.43 годині, за адресою: м.Херсон, вул. Бериславське шосе/Чорноморська 62, керував транспортним засобом «Mitsubishi pajero wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР), будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення (за ч.1 ст. 130 КУпАП згідно з постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 04.07.2023 року по справі № 521/3912/23 та 28.07.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 04.07.2023 року по справі № 521/11892/23).
Крім того, ОСОБА_1 , 10.01.2024 року о 14.43 годині, за адресою: м.Херсон, вул. Бериславське шосе/Чорноморська 62, керував транспортним засобом «Mitsubishi pajero wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом (будучи позбавленим права керування), чим вчинив правопорушення повторно протягом року (постанова серії БАД №073387 від 14.10.2023 ), тим самим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР.
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження
Клопотання мотивоване тим, що розгляд адміністративних протоколів відносно нього відбувся без його участі, про виклик в судові засідання він повідомлений не був, копію постанови йому не надіслано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції.
Зокрема, зазначає про безпідставність зупинки транспортного засобу та неналежної перевірки даних про його особу під час складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Крім того, апелянт зазначає про невідповідність змісту протоколів вимогам КУпАП щодо їх змісту.
Також, апелянт зазначає і про те, що працівниками поліції не було проведено його перевірку на ознаки наркотичного сп'яніння.
Крім того, за результатами розгляду провадження було постановлення рішення про конфіскацією транспортного засобу, який ніби то є у його приватній власності, а саме: Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак цей транспортний засіб йому не належить.
Заслухавши суддю-доповідача, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів клопотання та апеляційної скарги, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, перевіривши та проаналізувавши доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зважаючи на доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження та беручи до уваги результати розгляду протоколів про адміністративне правопорушення, в даному конкретному випадку, апеляційний суд, вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП, встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, враховуючи вимоги ст.ст.245, 251, 252, 254-256, 280, 283 КУпАП та прийняв правильне рішення на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 411665 від 10.01.2024, в якому викладені дата та час, місце, та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та порушення допущені останнім, зокрема невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, умови та порядок дотримання яких передбачено п. 2.4 ПДР (на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил); - рапортом інспектору взводу батальйону УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Десятник Л.С. від 10.01.2024 року; - довідкою інспектору взводу батальйону УПП в Херсонській області Я.Трикоз від 12.01.2024 року про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 411663 від 10.01.2024, в якому викладені дата та час, місце, та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, Так, встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність обличчя. Засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України; -направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння; - довідкою інспектору взводу батальйону УПП в Херсонській області Я.Трикоз від 12.01.2024 року про те, що ОСОБА_1 двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП згідно з постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 04.07.2023 року по справі № 521/3912/23 та 28.07.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 04.07.2023 року по справі № 521/11892/23; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 411664 від 10.01.2024, в якому викладені дата та час, місце, та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та обставини (керування транспортним засобом при цьому маючи права керування таким транспортним засобом); - відеовідео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, за змістом яких вбачається, що останні здійснюють переслідування автомобіля Mitsubishi pajero wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , подаючи при цьому звукові та світлові сигнали, проте водій не зупиняється. Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 останньому ставлять питання про причини невиконання вимог поліцейських про зупинку, проте останній жодних пояснень з цього приводу не надає. При спілкуванні з поліцейськими, поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в умовах медичного закладу, на що ОСОБА_1 нічого не зазначає, просто уходить по направленню до під'їзду будинку. Поліцейськими зазначені дії було розцінені як відмова від проходження медичного огляду в передбаченому законом порядку, та складено протокол за відсутності ОСОБА_1 .
Отже, дослідивши зібрані докази у справі та надавши їм належну оцінку у сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.
Протоколи про адміністративні правопорушення, в тому числі за ч. 3 ст. 130 КУпАП, за своїм змістом в цілому відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, складені відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, в них зазначені дати і час їх складення, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , обставини вчинення адміністративних правопорушень (їх суть), з посилання на конкретні пункти ПДР та статті КУпАП, порушення яких інкримінуються ОСОБА_1 і відповідальність за вчинення яких, передбачена КУпАП. Крім того, під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені в повному обсязі його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Будь-якої незгоди чи зауважень зі змістом протоколів чи порядком їх складання ОСОБА_1 зазначено не було.
Фіксація з боді-камери здійснено у відповідний процесуальний спосіб Якість з запису з боді-камери поліцейського є належної якості, такою, яка дає змогу відтворити події, зазначені в протоколі про вчинення ОСОБА_1 , в тому числі, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та підтверджує їх. Згідно цього відеозапису жодного тиску чи примусу з боку співробітників поліції на ОСОБА_1 з метою примушення до проходження медичного огляду чи відмови від його проходження, визнання ним вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не вбачається.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на неправомірність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, то такі права поліцейських, в залежності від ситуації, передбачені ст.31,32,35 Закону України «Про національну поліцію», а також з урахуванням того, що м. Херсон, а також сам ОСОБА_1 перебувають на території із спеціальним режимом та в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Крім того, як вбачається з матеріалів провадження в них відсутні будь-які заперечення чи скарги ОСОБА_1 з причин неправомірності зупинки керованого ним транспортного засобу.
Також, дії поліцейських при виявленні ним у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, регламентовані наказом МВС України №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп'яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділ ІІ Інструкції).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 (розширені звужені зіниці очей, не природна блідість шкіри, поведінка, що не відповідає обстановці), а тому наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення наркотичного сп'яніння. Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а тому представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 вже двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі були відомі суду першої інстанції під час розгляду провадження та цілком враховані ним при постановленні відповідного процесуального рішення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, правильно враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого і ступінь вини ОСОБА_1 та вірно зроблено висновок про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Разом з тим, санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП, у разі визнання особи винуватою, передбачає накладення на водіїв стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Як вбачається з відповіді зробленої на запит Херсонського апеляційного суду автомобіль Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у його приватній власності не перебував та не перебуває і на даний час.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 його власником є ОСОБА_3 .
Однак, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, як за ч. 3 ст. 130 КУпАП, так і на підставі ч. 3 ст. 36 КУпАП прийшов до помилкового рішення про конфіскацію транспортного засобу, який не є у приватній власності ОСОБА_1 , а саме: Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зважаючи на що оскаржувана постанова суду в частині призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає зміні, шляхом виключення посилання суду на конфіскацію у нього транспортного засобу, а саме: Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, як вбачається з вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови, судом першої інстанції допущена описка у зазначенні дня народження ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2, замість правильної - ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки підлягає виправлення шляхом внесення в постанову відповідної зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 , задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2024 року.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну) тисячу гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, а саме: Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 ., змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Виключити з резолютивної частини вищевказаної постанови суду посилання на застосування конфіскації транспортного засобу, а саме: автомобіля Mitsubishi pajero wagon, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У вступній та резолютивній частині постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 правильно зазначити дату його народження, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, замість ІНФОРМАЦІЯ_2.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В.БАТРАК