Справа № 127/23670/24
Провадження №11-сс/801/590/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
в режимі відеокоференції:
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.07.2024 про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_9 в кримінальному провадженні №62024240040000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 11.09.2024 без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та існуванням низки ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважаючи рішення слідчого судді незаконним, адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що підозра не є обґрунтованою, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, неправильно обчислено час затримання підозрюваного, не надано час на підготовку заперечення на клопотання від 15.07.2024 та не досліджені в судовому засіданні матеріали, що були додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора ОСОБА_6 проти вимог, заявлених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного 14.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240040000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408КК України.
В межах даного провадження 15.07.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за ознаками дезертирства, тобто самовільного залишення військової частини з метою ухилення від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що зумовлює необхідність застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_9 , слідчим суддею правильно встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, й неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Так, необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею мотивовано зібраними в ході досудового розслідування доказами у їх сукупності та взаємозв'язку.
Наведені докази є фактичними даними, отриманими органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_9 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, а значить підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_9 підтверджено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, при цьому відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наведені слідчим суддею дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам.
Застосування щодо ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, цілодобового домашнього арешту, про що просить в апеляційній скарзі захисник, є неможливим з огляду на вимогу ч.8 ст. 176 КПК України і вважає, що застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 враховано дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього тощо.
Слідчий суддя зважив, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Не заслуговують на увагу непогодження захисника ОСОБА_8 щодо неправильного, на її думку обчислення часу затримання ОСОБА_9 , зазначеного в протоколі затримання особи.
Затримання проведено у відповідності із вимогами ст. ст. 208-211 КПК України, що підтверджує долучений до матеріалів судового провадження протокол затримання особи від 14.07.2024. Згідно вказаного протоколу час фактичного затримання ОСОБА_9 чітко зазначено 09:00 год 14 липня 2024 року.
Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу регламентований статтею 193 КПК України. Слідчий суддя дотримався порядку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 , у тому числі в частині роз'яснення прав підозрюваному.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.07.2024 про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4