Справа №766/11030/24
н/п 1-кп/766/3197/24
Про продовження дії запобіжного заходу
(повний текст)
07.08.2024
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
- прокурора ОСОБА_3 ,
- захисника ОСОБА_4 ,
- обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023080200000742 від 01.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 КК України,
Прокурором, до вирішення питань, пов'язаних з підготовкою даного кримінального провадження до судового розгляду, заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Строк дії запобіжного заходу завершується 19.08.2024 року, включно.
І Позиція сторони обвинувачення
1. Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, обставини якого встановлені під час проведення досудового розслідування та викладені в поданому клопотанні. Прокурор аргументує клопотання тим, що у зв'язку з тяжкістю покарання за вчинене правопорушення існують ризики того, що обвинувачений буде порушувати свої процесуальні обов'язків у цьому кримінальному провадженні, а також здійснювати спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
2. Прокурор, обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених частиною першою ст. 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі - КПК), припускає, що враховуючи попереднє знайомство, спільне проходження служби в лавах Збройних Сил України, шляхом умовлянь, погроз, підкупу, іншим чином може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженню із числа військовослужбовців, також прокурор припускає, що обвинувачений може і надалі не підкорятися наказам, що може призвести до вчинення нових кримінальних правопорушень. Прокурор зазначає і доводить, що найбільш доцільним є застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інший, більш м'який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігти наведеним вище ризикам.
3. Крім того, прокурор зауважує, що згідно з частиною восьмою ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжних захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.
ІІ Позиція сторони захисту
4. У судовому засіданні захисник не заперечував проти клопотанням прокурора. Натомість подав клопотання про зменшення розміру застави.
5. Клопотання обґрунтоване тим, що 25.06.2024 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023080200000742 від 01.06.2024 року також призначив альтернативний захід забезпечення у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень.
6. Захисник стверджує, що наразі сума застави для обвинуваченого є непосильною, оскільки він утримується під вартою, позбавлений та знятий з усіх видів забезпечення, виплата грошового забезпечення також призупинена, має на утриманні дружину та доньку студентку. У зв'язку з відсутністю чоловіка дружина не має можливості працювати, оскільки є внутрішньо переміщеною особою. Просив суд зменшити розмір застави до 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
7. Обвинувачений підтримав клопотання захисника і не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в меншому розмірі.
8. Прокурор проти зменшення розміру застави не заперечував.
ІІІ Мотиви Суду
9. Вирішуючи зазначене клопотання прокурора, суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 та в клопотанні прокурора (ч. 2 ст. 177 КПК).
10. В Кримінальному процесуальному кодексі поняття «обґрунтована підозра» не розтлумачено, проте відповідно до частини шостої ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі, застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).
11. Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) Суд бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» застосовується з метою уникнення порушення пункту «с» частини першої ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) і за узагальненим тлумаченням визначається, як наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 21.04.2011, заява № 42310/04, пункт 175).
12. Суд також враховує, що відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
13. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або/та створитимуть загрозу суспільству.
14. Отже, оцінюючи рівень доведеності прокурором обставин, які б могли вплинути на мотиви Суду під час ухвалення рішення щодо клопотання, Суд також бере до уваги й позицію сторони захисту, яка полягає в тому, що не заперечує проти продовження дії запобіжного заходу, але із можливістю внесення застави в меншому розмірі.
15. Суд при цьому погоджується, що тягар доведення ризиків та необхідності застосування запобіжного заходу завжди залишається на стороні обвинувачення, оскільки на боці захисту завжди діє презумпція «свободи», сформульована в ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції.
16. Водночас Суд також зауважує, що право на свободу, як і інше право особи (людини) не є абсолютним, відтак може бути обмеженим відповідно до закону, а також, задля уникнення свавілля, право на свободу має обмежуватись відповідними зобов'язаннями покладеними на особу, дотримання (виконання) яких унеможливило б порушення прав і інтересів інших осіб, суспільства та держави.
17. В цьому контексті Суд звертає увагу, що за змістом приписів ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
18. Отже суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
19. З огляду на практику ЄСПЛ Суд, в свою чергу наголошує, що продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, заява №40107/02, пункт 79)
20. Суд наголошує, що відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і припущення прокурора щодо можливих вчинків обвинуваченого.
21. При цьому Суд бере до уваги погоджені сторонами кримінального провадження умови продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме - можливість зменшення розміру застави, але в межах вимог пункту 3 частини п'ятої ст. 182 КПК України, тобто від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.
23. Відтак, за переконанням, Суду тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення (у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років) є вагомою підставою спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку обвинуваченого та припустити, що обставини, які перелічені в ст. 177 КПК можуть настати при обранні більш м'якого запобіжного заходу чи в разі його скасування.
24. Суд, з огляду на зауваження прокурора в контексті того, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (див. п. 3), звертається до правової позиції Конституційного Суду України, яка полягає в тому, що «…законодавець для досягнення мети кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів не може визначати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як безальтернативного і має забезпечити наявність у кримінальному провадженні принаймні одного запобіжного заходу, який є більш м'яким і який можна обрати як менш обтяжливий для конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи.» (речення друге абзацу восьмого пункту 4.2 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, справа № 3-111/2023(207/23, 315/23) від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024)
25. Отже, в цьому контексті Суду звертається до приписів абзацу восьмого частини четвертої ст. 183 КПК України, яка встановлює дискреційне право суду визначати розмір застави при призначенні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
26. При цьому Суд вважає, що аргументи сторони захисту є переконливими в необхідності зменшення розміру застави до 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (див. пункт 6), однак, на думку Суду, внаслідок неправильного розрахунку погодженої сторонами кримінального провадження кінцевої суми застави, розмір застави має бути зменшений до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840,00 гривень,
27. Крім того, в разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави Суд вважає за доцільне передбачити покладання на обвинуваченого обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 369-372, 392, 395 КПК України,
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою задовольнити.
2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «01» жовтня 2024 року, включно.
3. Клопотання захисника ОСОБА_4 про зменшення розміру застави задовольнити.
4. Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840,00 грн (дев'яносто тисяч вісімсот сорок дев'ятсот сорок гривень 00 коп.)
5. Застава може бути внесена у будь-який момент часу протягом дії цієї ухвали обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26283946 ;
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача: UA968201720355209001000001110.
6. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі і надання підтверджуючих документів, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню з під варти негайно.
7. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
8. При застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати за вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;
5) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
9. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 2 (два) місяці з моменту внесення застави.
10. Роз'яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи місця ув'язнення, а саме: Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
11. Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.
12. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5),
13. Ухвала підлягає негайному виконанню.
14. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1