12 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 687/524/24
Провадження № 33/4820/451/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Забєліної І.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Назарчука Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року, -
Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого механізатором СВК «Летава»,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
За постановою суду, ОСОБА_1 , 20.04.2024 року о 08 год. 25 хв. в с.Летава, з'їзд на польову дорогу, керував трактором «Т-16», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки з використанням приладу «Алкофор 507», тест №4, результат 0,58‰, від подальшого огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що підстав для зупинки транспортного засобу у працівників поліції не було, а тому зупинка водія є незаконною, та всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння водій виконувати не зобов'язаний.
Протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в нього не зазначено точне місце вчинення адміністративного правопорушення, а лише зазначено «з'їзд на польову дорогу», протокол про адміністративне правопорушення суперечить відеозапису, що міститься в матеріалах справи, оскільки час вчинення адміністративного правопорушення 08.25, однак відеозаписом дане не підтверджується, так як на відеореєстраторі службового автомобіля та нагрудного відеореєстратора різні години.
Зазначає, що перед проходженням огляду працівник поліції вказує на те, що буде здійснюватися проба №3, однак матеріали справи містять тест №4, в якому також не вірно зазначено час.
Посилається і на те, що відеозаписом не підтверджується, що йому було вручено направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а лише вбачається, що працівник складає дане направлення та й час не відповідає.
Стверджує, що відеозапис складається з 6 частин, тобто не є безперервним, що суперечить вимогам законодавства.
Також звертає увагу що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, в матеріалах справи даних документів немає.
На думку апелянта, ознаки сп'яніння, які зазначені в направленні є суб'єктивним твердженням працівника поліції.
Відеозапис не містить доказів того, що працівники поліції діяли на підставі ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» - звертаючись до особи, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною інформацією, не випускаючи його з рук.
Зазначає, що на відеозапису вини не визнав, був не згідний з результатами тесту, однак наслідків відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі працівники поліції не роз'яснили та пояснив, що не може їхати в лікарню, оскільки потрібно працювати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Назарчука Р.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху і відповідно у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №303675 від 20.04.2024, що у вказаний день о 08 год. 25 хв. в с.Летава, з'їзд на польову дорогу, ОСОБА_1 керував трактором «Т-16», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки з використанням приладу «Алкофор 507», тест №4, результат 0,58‰, від подальшого огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
- результатами приладу «Алкофор 507», тест №4, результат 0,58‰ проміле від 20.04.2024;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в приміщенні медичного закладу.
Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи міститься направлення на медичний огляд, однак останнє не вручалось ОСОБА_1 , а тому підстави для притягнення водія до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП відсутні, є безпідставними, оскільки дане направлення складається для проходження огляду і передається лікарю, а не особі, яка проходить огляд. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, відповідно і направлення йому не вручалося.
Твердження апелянта про те, що відеозапис здійснювався фрагментально є необґрунтованими, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис хоч і складається з декількох відеофайлів, однак кожен з них містить дату та разом вони становлять цілісну картину.
Тобто, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію». Відеозапис події відповідає вимогам статті 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. Крім того, відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення, який є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вимоги апеляційної скарги про те, що ознаки сп'яніння, які зазначені в направленні є суб'єктивним твердженням працівника поліції є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відтак, встановлення наявності ознак сп'яніння відноситься до компетенції поліцейського при спілкування з водієм, який наділяється такими повноваженнями, зокрема і вказаною Інструкцією, а спростувати такі дії водій може у встановленому законом порядку (проходженням медичного огляду), тому ставити під сумнів правильність підозри працівника поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу наразі немає підстав. Працівники поліції лише встановлюють наявність ознак сп'яніння, передбачених відповідної інструкцією, що є підставою для огляду або направлення (доставки) водія до закладу охорони здоров'я саме для проведення медичного огляду.
Не можуть бути задоволеними і посилання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки воно суперечить відеозапису, на якому чітко працівники поліції попереджають ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом до його повного витверезіння, крім того у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноруч зазначив, що трактор залишає на місці зупинки, в подальшому про заборону керування транспортним засобом ознайомлений.
Слід залишити поза увагою і твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точне місце вчинення адміністративного правопорушення, а вказано місцем вчинення правопорушення - с. Летава, з'їзд на польову дорогу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2024 серії ААД № 303675 щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, у ньому зазначені усі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, у тому й числі місце вчинення адміністративного правопорушення, яке було встановлене працівниками поліції.
Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який будь-яких зауважень щодо змісту протоколу не виклав.
Тому, враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність зазначеного правопорушення, суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК