Справа № 455/1799/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/795/24 Доповідач: ОСОБА_2
13 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 липня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_6 , обвинуваченому у кримінальному провадженні №12023141320000077 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України,
ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 . Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 23 липня 2024 року до 20 вересня 2024 року включно. Визначено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.У разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, зобов'язано обвинуваченого ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.Роз'яснено, що згідно з положеннями частини 7 і частини 8 статті 182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.Строк дії даної ухвали встановити до 20 вересня 2024 року включно.Копію ухвали направлено для відома начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити ОСОБА_6 .Виконання даної ухвали доручити ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 .
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ризики, які слугували підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час продовжують існувати, а будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
На вказану ухвалу обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасуваи ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 липня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою йому визначити менший розмір застави, аніж 242 240 гривень.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що визначений оскаржуваною ухвалою розмір застави є явно непомірним для нього і його близьких родичів.
Згідно вимог ч.4 ст.422-1 КПК України Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачено ст. 422-1 КПК України.
На переконання колегії суддів, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, дотримався вище вказаних вимог Кримінального процесуального закону.
З матеріалів справи вбачається, що на розгляді Старосамбірського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12023141320000077 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст317,ч.1 ст.309 КК України,
Підставою обрання, а в подальшому продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо доводів сторони апелянта про зменшення розміру застави, то колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язів, передбачених цим кодексом, крім випадків передбачених ч.4 цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього ж Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, колегія суддів, аналізуючи в сукупності всі встановлені обставини, а також те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за найважче із яких чинним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, враховуючи обставини справи, майновий та сімейний стан обвинуваченого та ризики, передбачених статтею 177 КПК України, приходить до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано визначив заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ухвала суду першої інстанції про продовження є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 липня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_6 , обвинуваченому у кримінальному провадженні №12023141320000077 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.309 КК України - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4