12 серпня 2024 року
м. Київ
справа №160/20843/23
адміністративне провадження № К/990/30844/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 160/20843/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн за період з січня до травня місяця включно 2023 року в повному обсязі;
- стягнути із Військової частини НОМЕР_1 на його користь матеріальні збитки, завдані такою бездіяльністю в розмірі 421 517,74 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26 березня 2023 року по 05 квітня 2023 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 26 березня 2023 року по 05 квітня 2023 року додаткову грошову винагороду на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я із розрахунку до 100000,00 грн на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано строк 10 днів з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Без руху» від 18 липня 2024 року по справі №160/20843/23 доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 18 липня 2024 року о 22:20 годині.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 року по справі №160/20843/23 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
07 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 160/20843/23. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду повністю, направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справ.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі №160/20843/23 без руху суд апеляційної інстанції зазначив відсутність документа про сплату судового збору. Відповідачем у встановлений судом строк, вимоги ухвали не виконано, будь-яких заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом до суду не надано.
Отже, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, апеляційним судом вірно застосовано положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі № 160/20843/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
Н.М. Мартинюк