про відмову у відкритті касаційного провадження
12 серпня 2024 року
м. Київ
справа №300/7609/23
адміністративне провадження № К/990/28562/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року (суддя Панікар І.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року (колегія у складі: головуючого - судді Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.)
у справі № 300/7609/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області( далі - ГУ ПФ України у Сумській області, відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФ України у Львівській області від 03 липня 2023 року за № 091630016170;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в нафтовидобувному управлінні «Сургутнефть» ОАО «Сургутнефтегаз» в Російській Федерації з 08 грудня 1992 року по 10 жовтня 2014 року згідно записів трудової книжки в пільговому еквіваленті один рік стажу як півтора роки стажу, та призначити пільгову пенсію за віком, як особі, що має необхідний стаж роботи в умовах, що прирівнюється до роботи в районах Крайньої Півночі, з наступного дня після досягнення пенсійного віку.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 29 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, задовольнив позов частково. А саме:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Львівській області від 03 липня 2023 року за № 091630016170;
- зобов'язав ГУ ПФ України у Львівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в нафтовидобувному управлінні «Сургутнефть» ОАО «Сургутнефтегаз» з 08 грудня 1992 року по 10 жовтня 2014 року;
- зобов'язав ГУ ПФ України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26 червня 2023 року, із врахуванням висновків суду;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
23 липня 2024 року ГУ ПФ України у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження, ГУ ПФ України у Львівській області покликається на те, що ця касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; крім того, зазначає, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління не зарахувало до страхового стажу останньої період роботи з 08 грудня 1992 року по 10 жовтня 2014 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 в Російській Федерації з тієї причини, що відповідно до Закону України від 23 грудня 2023 року «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) в РРФСР по 31 грудня 1991 року; до того ж Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року вже не діє на територіях України й Росії після їх виходу із вказаної Угоди.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 13 листопада 2023 року про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Так, вказуючи на наявність підстави для касаційного оскарження, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, скаржник в той же час не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1), затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, інших норм матеріального чи процесуального права.
Тому Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, Верховний Суд у справах №302/662/17-а, №263/13671/16-а, №352/1612/15а (2а/352/70/15), №348/2208/16-а, №265/6105/16-а дійшов висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
В той же час у інших своїх постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 Верховний Суд сформулював висновок щодо підтвердження трудового стажу, який зводиться до того, що: «позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків».
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року відповідно правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносин, викладених у перелічених вище постановах Верховного Суду, та виходив з того, що cпірний стаж роботи позивача з 08 грудня 1992 року по 10 жовтня 2014 року в районі Крайньої Півночі й в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, факти офіційного працевлаштування та сплати роботодавцями ОСОБА_1 податків та обов'язкових платежів згідно законодавства Російської Федерації підтверджуються даними записами в трудовій книжці та відповідними довідками, наданими уповноваженими органами. При цьому несвоєчасна сплата підприємством-роботодавцем загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування утримання та виплату (перерахування) до бюджету доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку, внаслідок чого несвоєчасна сплата внеску роботодавцем не може позбавляти працівника підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
З огляду на вищевикладене Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України у Львівській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі № 300/7609/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб