08 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6543/24 пров. № А/857/12506/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря Кулабухової М.М.,
представника позивача Касандяка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою Бориславського відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року (ухвалене головуючим - суддею Грень Н.М. о 17 год. 18 хв. у м. Львів, повне судове рішення складено 08 травня 2024 року) у справі № 380/6543/24 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориславського відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати поважними причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови старшого державного виконавця Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Громиш Н.З. від 02.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та, відповідно, поновити цей строк;
надати судовий захист правам, свободам та інтересам ОСОБА_2 у публічних правовідносинах, пов'язаних із виконанням рішення у справі про адміністративне правопорушення, шляхом визнання протиправним та скасування рішення старшого державного виконавця Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Громиш Наталії Зіновіївни, що викладено у постанові від 2.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;
постановити ухвалу про витребування у Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства копію матеріалів справи виконавчого провадження № НОМЕР_1;
стягнути на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у зв'язку з судовим розглядом даного позову за рахунок бюджетних асигнувань Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
прийняти до уваги суду заяву позивача про намір подати до матеріалів справи № 380/6543/24 розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за наслідком розгляду даної позовної заяви.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 адміністративний позов задоволено частково. Cкасовано постанову Бориславського відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2024 ВП НОМЕР_1. В решті вимог відмовлено.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про відвід колегії суддів: Кузьмича С.М., Гудима Л.Я., Качмара В.Я., яка обґрунтована тим, що намагаючись сприяти колегії суддів апеляційного суду у повному, всебічному і об'єктивному з'ясування всіх обставин справи № 380/6543/24, які мають значення для правильного вирішення спору порушеного ОСОБА_2 , позивач вніс на розгляд суду апеляційної інстанції клопотання постановити ухвалу про витребування у відповідача письмові пояснення. Однак колегія суддів не постановила ніякої ухвали за наслідком розгляду клопотань позивача про витребування у відповідача доказів.
Відтак вважає, що колегією суддів у складі суддів Кузьмича С.М., Гудими Л.Я., Качмара В.Я. порушено норми процесуального права, яка передбачена ч. 3 ст. 80 КАС України, що полягає в умисному обмеженні позивача у праві на доступ до мотивованого судового рішення, постановленого за наслідком розгляду його клопотання про витребування доказів у відповідача. Також зазначає, що у будь-якого стороннього спостерігача буде викликати сумнів у безсторонності такої колегії суддів та у спроможності утвореного ними суду апеляційної інстанції ухвалити справедливе судове рішення за наслідком розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції у справі № 380/6543/24.
Відповідач, в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегії суддів, суд приходить до висновку, що в задоволенні такої слід відмовити, з наступних підстав
Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленог статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Відтак, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи.
Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Як встановлено зі змісту заяви про відвід колегії суддів доводи цієї заяви фактично зводяться до незгоди представника позивача у даній справі з процесуальними діями суду щодо невирішення питання про витребування доказів/письмових пояснень у відповідача станом на день розгляду справи в судовому засіданні.
Так, 17.07.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача про витребування письмових пояснень в Бориславського відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції доказів у справі № 380/6543/24, якою зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк, з дня одержання копії цієї ухвали, подати до суду письмові пояснення щодо правомірності рішень, дій і бездіяльності відповідача у спірних правовідносин, а саме зобов'язати надати письмові пояснення відносно наступних питань:
які мотиви спонукали відповідача утриматися від вжиття заходів для одержання від службової особи, як подала державному виконавцеві постанову ЕНА № 1132544 для примусового виконання, офіційного документу на підтвердження юридичних фактів, з настанням яких ця постанова набирає законної сили, і як ці мотиви корелюються з метою запровадження законодавцем норми, що передбачена у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»;
якою нормою Конституції та/або Закону України керувався державний виконавець приймаючи рішення утриматися від направлення рекомендованим листом в поштову адресу ОСОБА_2 копію винесеної ним постанови від 02.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;
якої мети намагався досягти відповідач обмежуючи ОСОБА_2 у своєчасному ( тобто, до того як вчинити інші несприятливі для інтересів боржника виконавчі дії ) доступі до інформації, що містить текст постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, зокрема, до інформації про ідентифікатор доступу до електронних документів цього виконавчого провадження, що містяться у автоматизованій системи виконавчого провадження;
чи були у відповідача, на момент винесення постанови від 14.03.2024 про арешт коштів на банківських рахунках позивача, підстави для розумного сумніву у тому, що наслідки такого процесуального рішення відповідача можуть завдати шкоди інтересам ОСОБА_2 у значно більшому розмірі по відношенню до розміру штрафних санкцій, які стягується з боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
чи вживав відповідач додаткових заходів для забезпечення права ОСОБА_1 на участь у процедурі виконавчого провадження № НОМЕР_1 у період часу, що тривав від дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 до дати винесення постанови про арешт коштів на банківських рахунках ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 6 ст. 243 КАС України ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що за результатом розгляду заяви про витребування доказів суд може постановити ухвалу про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів.
Отже, КАС України передбачено право суду такі ухвали приймати також під час розгляду справи в засіданні.
Разом з цим, слід відмітити, що ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 відкрито апеляційне провадження у цій справі та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 08.08.2024 о 12:00.
Тобто, клопотання представника позивача про витребування письмових пояснень було подано до суду після відкриття провадження і призначення її до апеляційного розгляду.
А відтак, розгляд такого клопотання мав відбутися під час апеляційного розгляду справи 08.08.2024 у відкритому судовому засіданні.
Однак, під час апеляційного розгляду справи, а саме під час встановлення можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача, представник скаржника заявив клопотання про відвід колегії суддів у зв'язку з можливістю розгляду справи за відсутності представника відповідача і не розгляду клопотання про витребування письмових пояснень до цього моменту.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що такий відвід колегії суддів був передчасний з підстав не розгляду клопотання про витребування письмових пояснень, оскільки вирішення такого клопотання було можливе після прийняття колегією суддів ухвали про можливість розгляду справи у відсутності однією із сторін.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що наведені доводи в заяві про відвід колегії суддів є безпідставними та такими, що не підтверджують упередженості суддів Кузьмича С.М., Гудима Л.Я., Качмара В.Я., оскільки розгляд питання про витребування доказів може бути здійснено на розсуд суду, як до початку судового засідання так і під час самого судового засідання, беручи до уваги наявність чи відсутність певних доказів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що наведені заявником підстави та обґрунтування для відводу колегії суддів являються його припущеннями про існування відповідних обставин щодо безсторонності суддів. Такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи та у їх неупередженості при розгляді цієї справи.
Враховуючи викладене вище, оскільки підстави для відводу суддів заявником належним чином не обґрунтовані та не доведені останнім, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кузьмича С.М., Гудими Л.Я., Качмара В.Я. у адміністративній справі № 380/6543/24 належить відмовити.
Принагідно суд зазначає, що про витребування письмових пояснень/доказів було розглянуто в судовому засіданні та постановлено відповідне судове рішення.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії судді Восьмого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 380/6543/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 12 серпня 2024 року