Постанова від 12.08.2024 по справі 380/12504/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/12504/23 пров. № А/857/23551/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №380/12504/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Кравців О. Р.,

дата ухвалення рішення - 24 жовтня 2023 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 16 лютого 2023 року №00030700901.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , однак Акт перевірки складений без її участі, так само перевірка проведена без її присутності і працівника суб'єкта господарювання. Зазначає, що в акті перевірки вказано про проведення такої за участі продавця ОСОБА_2 , однак останній не має будь-яких трудових відносин з нею, а також не є представником позивача. Зауважує, що на момент перевірки у ФОП ОСОБА_1 був працевлаштований лише один працівник - продавець ОСОБА_3 та вищевказана інформація була відома працівникам контролюючого органу, однак останніми не забезпечено можливості присутності позивача на час проведення перевірки. З врахуванням наведеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що фактична перевірка господарської одиниці, а саме: магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 проведена у присутності продавця магазину - ОСОБА_2 , тобто особи, яка проводила розрахункові операції на час проведення фактичної перевірки. Відповідно до довідки-пояснення, наданого ОСОБА_2 , останній є продавцем, який працює у ФОП ОСОБА_1 за адресою місця здійснення діяльності АДРЕСА_1 та 26 січня 2023 року продав ELF BAR KIWI (1500), а саме: одноразову електронну сигарету за ціною реалізації 270,00 грн за одну штуку без марок акцизного податку встановленого зразка. Таким чином, саме ОСОБА_2 відповідно до норм ПК України, працівниками ГУ ДПС у Львівській області, що здійснювали перевірку, пред'явлено службові посвідчення, наказ та направлення на перевірку. Звертає увагу на те, що у направленнях на перевірку від 26 січня 2023 року №527,528,529,530 власноруч ОСОБА_2 вказав, що є продавцем у ФОП ОСОБА_1 і якому 26 січня 2023 року о 14:00 год. пред'явлено службове посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу, тому у посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області були усі правові підстави для проведення фактичної перевірки магазину, який належить ФОП ОСОБА_1 . Крім того, вказує, що за наслідком перевірки складено Акт №1756/13-01-09-01/3753106448 від 27 січня 2023 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами» та на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2023 року №00030700901, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 201710,00 грн. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУДПС у Львівській області відповідно до наказу від 26 січня 2023 року №287-ПП "Про проведення фактичних перевірок" та направлень на перевірку від 26 січня 2023 року №527, 528, 529, 530 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено Акт №1756/13-01-09-01/3753106448 від 27 січня 2023 року "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами".

Відповідно до висновків викладених в Акті під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено факт реалізації одноразової електронної сигарети, а саме: ELF BAR KIWI (1500), за ціною реалізації згідно з наданими поясненнями ОСОБА_2 (26 січня 2023 року) 270,00 грн за одну штуку без марок акцизного податку встановленого зразка чим порушено абз.3 ч.4 ст.11 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України.

Прихідні накладні до перевірки (відповідно до складеного Додатку №1 до акту перевірки) станом на 26 січня 2023 року на загальну суму 201710,00 грн не представлено, чим порушено п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

Алкогольні напої в реалізації/зберіганні в магазині відсутні.

За виявлене порушення до позивача застосована штрафна санкція відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР, а саме: до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі Акту перевірки від 27 січня 2023 року винесено податкове повідомлення - рішення від 16 лютого 2023 року №00030700901, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 201710,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася у суд з цим позовом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення перевірки у службових осіб контролюючого органу не було підстав для сумніву у тому, що ОСОБА_2 у даному випадку є особою, яка фактично здійснює розрахункову операцію, тобто є продавцем; факт оформлення трудових відносин не є ключовим фактором, який може свідчити про недотримання службовими особами контролюючого органу вимог ПК України. Позивач жодними допустимими та належними доказами не довела протиправності оскаржуваного рішення, не навела конкретних законодавчих норм порушених відповідачем, при цьому, відповідач надав докази правомірності оскарженого рішення, таке відповідає вимогам, які висуваються до нього, як до акта індивідуальної дії, а отже підстави для його скасування відсутні.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п.21.1 ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За змістом пп.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 75.1 ст.75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1, пп.80.2.2., 80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області "Про проведення фактичних перевірок" від 26 січня 2022 року №287-ПП та направлень від 26 січня 2023 року №527, 528, 529, 530 інспекторами податкового органу проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 .

За змістом п.80.10. ст.80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За приписами п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/ або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

З системного аналізу наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/ позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Матеріалами справи стверджується, що фактична перевірка господарської одиниці, а саме: магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 проведена у присутності продавця магазину - ОСОБА_2 , тобто особи, яка проводила розрахункові операції на час проведення фактичної перевірки.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, закон пов'язує правомірність проведення, зокрема, фактичної перевірки, із виконанням контролюючим органом обов'язку із вручення/пред'явлення визначених п.81.1 ст.81 ПК України документів: платнику податків, уповноваженій особі, особі, яка фактично здійснює розрахункову операцію.

Колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу про те, що немає правового значення наявність чи відсутність оформлених трудових відносин із особою, яка фактично проводить розрахункові операції. При цьому, приписи абз.7 п.81.1 ст.81 ПК України зобов'язують особу, яка розписується у направленні, окрім інших реквізитів, проставити посаду, яку вона займає на підприємстві. Відтак саме вказана особа і, відповідно, платник податків несуть відповідальність за достовірність повідомленої ними інформації посадовим особам контролюючого органу щодо того, чи є така особа здійснюючою розрахункові операції.

Як вбачається зі змісту довідки-пояснення, наданого ОСОБА_2 , останній є продавцем, який працює у ФОП ОСОБА_1 за адресою місця здійснення діяльності АДРЕСА_1 та 26 січня 2023 року продав ELF BAR KIWI (1500), а саме: одноразову електронну сигарету за ціною реалізації 270,00 грн за одну штуку без марок акцизного податку встановленого зразка.

Таким чином, відповідно до приписів п.81.1 ст.81 ПК України працівниками ГУ ДПС у Львівській області пред'явлено службові посвідчення, наказ та направлення на перевірку саме ОСОБА_2 , тобто особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Крім того, у направленнях на перевірку від 26 січня 2023 року №527,528,529,530 ОСОБА_2 власноруч зазначив, що є продавцем у ФОП ОСОБА_1 , йому 26 січня 2023 року о 14:00 год. пред'явлено службове посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу.

Таким чином, наведені вище обставини підтверджуються правові підстави посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області для проведення фактичної перевірки магазину, який належить ФОП ОСОБА_1 .

Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на те, що працівникам контролюючого органу не забезпечено можливості присутності позивача на час проведення перевірки та її працівників, оскільки зі змісту направлень на перевірку вбачається, що мета перевірки - контроль за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, а не дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пункт 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачає, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.86.5. ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 складено Акт №1756/13-01-09-01/3753106448 від 27 січня 2023 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами» (далі - Акт перевірки від 27 січня 2023 року).

Зі змісту Акту перевірки від 27 січня 2023 року вбачається, що під час перевірки вищевказаного магазину встановлено факт реалізації одноразової електронної сигарети, а саме: ELF BAR KIWI (1500) за ціною реалізації згідно з наданим поясненням ОСОБА_2 (26 січня 2023 року) 270,00 грн за одну штуку, без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено абз.3 ч.4 ст.11 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Крім того, прихідні накладні до перевірки (відповідно до складеного Додатку №1 до акту перевірки) станом на 26 січня 2023 року на загальну суму 201710,00 грн не представлено, чим порушено п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання. Алкогольні напої в реалізації/зберіганні в магазині відсутні. За виявлене порушення до позивача застосована штрафна санкція відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР, а саме: до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також з Акту перевірки від 27 січня 2023 року вбачається, що працівниками ГУ ДПС у Львівській області здійснено виклик на «102», згідно з яким прибули дільничий офіцер поліції відділу превенції Яворівського РВП ГУМП у Л/о старший лейтенант поліції Ігор Пеленьо, представники територіального управління БЕБ у Л/о - старший детектив відділу детективів на правах самостійного відділу Руслана Кавчак та детектив відділу детективів на правах самостійного відділу Дмитро Маркевич. Вказані представники прибули для проведення огляду приміщення магазину за адресою:АДРЕСА_1, який ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду санкціонований, а на вилучене майно накладений арешт. Вищевикладене стало підставою для реєстрації кримінального провадження №72023140000000019 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

На підставі Акту перевірки від 27 січня 2023 року винесене податкове повідомлення - рішення від 16 лютого 2023 року №00030700901, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 201710,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта полягають у порушенні норм процесуального права, а саме: відсутність її, як суб'єкта господарювання, при здійсненні фактичної перевірки, разом з тим, ОСОБА_1 жодним чином не спростовує доводи контролюючого органу щодо зафіксованих правопорушень, зазначених у Акті №1756/13-01-09-01/3753106448 від 27 січня 2023 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами», а відтак і правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 16 лютого 2023 року №00030700901, а тому з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України колегією суддів переглянуто справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, перевірено законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент проведення перевірки у службових осіб контролюючого органу не було підстав для сумніву у тому, що ОСОБА_2 у даному випадку є особою, яка фактично здійснює розрахункову операцію, тобто є продавцем; факт оформлення трудових відносин не є ключовим фактором, який може свідчити про недотримання службовими особами контролюючого органу вимог ПК України. Позивач жодними допустимими та належними доказами не довела протиправності оскаржуваного рішення, не навела конкретних законодавчих норм порушених відповідачем, при цьому, відповідач надав докази правомірності оскарженого рішення, таке відповідає вимогам, які висуваються до нього, як до акта індивідуальної дії, а отже підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №380/12504/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді А. Р. Курилець

М. А. Пліш

Повне судове рішення складено 12 серпня 2024 року.

Попередній документ
120953852
Наступний документ
120953854
Інформація про рішення:
№ рішення: 120953853
№ справи: 380/12504/23
Дата рішення: 12.08.2024
Дата публікації: 14.08.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.08.2024)
Дата надходження: 05.06.2023
Предмет позову: про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення