12 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10087/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 у справі № 160/10087/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», протиправною;
- зобов'язати військову частину прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його з військової служби на підставі п.п."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років, додавши до рапорту підтверджуючі документи. Проте, відповідачем протиправно не звільнено позивача з військової служби з формальних підстав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що позивач при поданні рапортів про звільнення не підтвердив наявність у нього оригіналів документів на підтвердження наявності сімейних обставин, що зумовлюють підстави звільнення з військової служби, в тому числі, шляхом завірення копій відповідно до Закону України «Про нотаріат», тобто позивачем не було дотримано вимог абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170.
Представником позивача - адвокатом Співак В.А. на рішення суду подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт вважає, що рішення суду не відповідає матеріальному та процесуальному законодавству. Апелянт наполягає на тому, що до рапорту позивача про звільнення були додані копії відповідних документів на підтвердження наявності підстав для звільнення, які були засвідчені в т.ч. адвокатом позивача, проте, через протиправну бездіяльність відповідача позивач до цього часу не звільнений. Вказаним обставинам суд не дав належної оцінки, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов повністю.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Наявними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було взято на військовий облік 28.02.2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 25.02.2022 під час загальної мобілізації через введення воєнного стану в Україні 24.02.2022 року.
Станом на дату подачі позову позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 - додається.
08.03.2023 року позивачем на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 та 20.03.2023 року адвокатом позивача на Міністерство оборони України було підписано Рапорти про звільнення позивача з військової служби на підставі п.п."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років.
До вказаних рапортів, зокрема, на підтвердження перебування на утриманні заявника трьох дітей віком до 18 років, долучено копії:
- рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2019 по справі № 177/1750/19 - на 1 (одному) арк.;
- свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданого 20.10.2009 - на 1 (одному) арк;
- свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , виданого 14.06.2011 - на 1 (одному) арк;
- постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_8 - на 1 (одному) арк.;
- свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 - на 1 (одному) арк.;
- свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 - на 1 (одному) арк.;
- паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 та РНОКПП. - на 2 арк.
Згідно відповіді від 29.03.2023 року Військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит, рапорт ОСОБА_1 , щодо звільнення з військової служби, який зареєстровано за вх. №1322 від 09.03.2023 року з додатками за вх..№1341 від 10.03.2023 року; за вх.№1638 від 27.03.2023 року розглянуто та залишено без задоволення на підставі того, що:
1) в наданих копіях документів відсутні:
- копія паспорту дружини ОСОБА_5 ;
- інформація щодо відсутності заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів, з огляду на наявність відкритого виконавчого провадження зі стягнення з позивача аліментів;
2) надані документи не завірені відповідно до Закону України №3425-ХІІ «Про нотаріат».
В подальшому, згідно відповіді від 18.04.2023 року Військової частини НОМЕР_1 за результатами розгляду скарги адвоката позивача від 21.03.2023 року за вх.№1892 та рапорту ОСОБА_1 від 08.03.2023 року за вх.№1322 від 09.03.2023 року, командування військової частини, не вбачаючи обставин та причин для відмови у звільненні позивача зі служби на підставі п.п."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вказав на те, що для складання відповідного наказу про звільнення необхідно надати належним чином завірені копії документів, які позивачем було додано до рапорту про звільнення від 08.03.2023 року.
Таким чином, позивачеві було надано роз'яснення щодо необхідних для вирішення рапорту документів. Водночас, відповідь не містить розпорядження щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення.
Виходячи з наведеного, відповідачем не було заперечено право позивача на звільнення з огляду на зазначені ним обставини, проте через ненадання необхідних для підтвердження цих обставин документів рапорт позивача не був розглянутий.
Колегією суддів враховується, що відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану на підставі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170(далі - Інструкція №170; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до пункту 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1,2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п'ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Згідно із абзацом 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Визначена нормативно-правовим актом вимога щодо надання оригіналів доказів для звільнення є законною та передбачена для уникнення будь-яких сумнівів стосовно справжності документів.
Вимога відповідача стосовно надання документів, перелік яких наведено у листі від 18.04.2023, положенням вище приведеної Інструкції не суперечить. Таким чином, позивач мав легітимні підстави запропонувати позивачеві надати документи, або належним чином засвідчені їх копії, з метою перевірки підстав звільнення, а також пересвідчитись у відповідності поданих документів оригіналам.
Таким чином, оскільки позивачем при поданні рапортів про звільнення, не було підтверджено наявність у нього оригіналів таких документів, в тому числі, шляхом завірення копій відповідно до Закону України «Про нотаріат», ним не було дотримано вимог абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170.
Крім наведеного колегією суддів враховується, що у листі від 18.04.2023 відповідач не заперечив право позивача на звільнення на підставі підпункту «ґ» пункту 2 частини п'ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пропозицію щодо надання документів зазначив як таку, що необхідна для складання наказу про звільнення.
Отже, колегією суддів не вбачається з боку відповідача бездіяльності з розгляду та вирішення рапортів позивача, в свою чергу представником позивача в апеляційній скарзі будь-яких аргументованих підстав щодо причин ненадання на вимогу суб'єкта владних повноважень необхідних документів не наведено.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати неправильним застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Саттею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не порушено норми матеріального чи процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 у справі № 160/10087/23 - відмовити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 у справі № 160/10087/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко