Справа № 569/13893/24
12 серпня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Рівне обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22024180000000067 від 17 квітня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Леботер Чаінського району Томської області рф, громадянина України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України,
Відповідно до Конституції України - Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого продовжена по теперішній час, шляхом прийняття Верховною Радою України відповідних нормативно-правових актів.
Усвідомлюючи факт наявності збройної агресії рф проти України, а також розуміючи суспільну небезпеку своїх дій для цивільного населення, військових формувань та правоохоронних органів України, будучи проросійськи-налаштованою особою, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з особистих міркувань, перебуваючи у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці та у м. Рівне, будучи об'єднана єдиним умислом, в період з 31.03.2022 по 15.06.2023, використовуючи власний планшет марки «Galaxy TAP A», imei: НОМЕР_1 та власний обліковий запис: « ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 в проросійській соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники» ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), систематично здійснювала цілеспрямоване вираження проросійських поглядів та поширювала матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України розпочатої у 2014 році.
Так, будучи об'єднана єдиним умислом на вчинення злочину, ОСОБА_4 , перебуваючи у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи власний планшет марки «Galaxy TAP A», imei: НОМЕР_1 та власний обліковий запис: « ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 », шляхом натиснення функції «считает классным», 31.03.2022 поширила відеоматеріал з Інтернет-сторінки соціальної мережі «Однокласники» « ОСОБА_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на власній сторінці, який містить визнання правомірною збройну агресію російської федерації проти України.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 15.06.2023 ОСОБА_4 перебуваючи у м. Рівне, використовуючи власний планшет марки «Galaxy TAP A», imei: НОМЕР_1 та власний обліковий запис: « ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 », поширила відеоматеріал з Інтернет-сторінки соціальної мережі «Однокласники» « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). У вказаному матеріалі міститься відео тривалістю 16 хв. 57 сек. під назвою (мовою оригіналу): «Когда на рассвете это увидели наши бойцы, они потом сутки не разговаривали!», яке містить висловлювання чоловіка одягненого у військову форму зс рф. Зміст відео містить виправдовування збройної агресії рф.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 436-2 КК України - поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
26 липня 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №22024180000000067 від 17 квітня 2024 року була укладена угода про визнання винуватості.
В угоді про визнання винуватості від 26 липня 2024 року прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 436-2 КК України, які ніким не оспорюються.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження добровільно, без примуса та тиску, беззастережно та в повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України і зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в суді у обсязі пред'явленої підозри.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима.
Сторони узгодили призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України узгодили звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Відповідно до ст. 76 КК України узгодили покласти на ОСОБА_4 відповідні обов'язки.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
У судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 436-2 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачена спроможна виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 2 ст. 436-2 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості.
Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №22024180000000067 від 17 квітня 2024 року угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що одночасно з ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, має бути вирішено питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 369-371, 374, 376, 472, 475, 392-395 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 22024180000000067 від 17 квітня 2024 року.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засуджену такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 20 червня 2024 року.
Речові докази по справі, а саме:
- планшет марки «Galaxy TAP A», imei: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Управління СБ України в Рівненській області - на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосовувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави;
- апарат мобільного зв'язку марки TECHO, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-карткою з номером НОМЕР_4 , sim-картку з нанесеним на ній номером НОМЕР_5 (місце зберігання - кімната для зберігання речових доказів УСБУ в Рівненській області) - повернути законному володільцю.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1