Справа № 686/20170/24
Провадження № 1-кс/686/6187/24
08 серпня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. У скарзі ОСОБА_3 , окрім іншого, йдеться про те, що ним 05.07.2024 р. до СУ ГУНП в Хмельницькій області була подана заява про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190, 358 КК України, однак, всупереч ст.214 КПК України, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вказаною заявою адвоката ОСОБА_3 внесені не були. Тому, у скарзі ОСОБА_3 просить: зобов'язати керівника СУ ГУНП в Хмельницькій області: внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідно до заяви адвоката ОСОБА_3 про злочин, передбачений ст.ст.190, 358 КК України; надати потерпілому, відповідно до заяви, пам'ятку про ознайомлення з правами потерпілого.
ОСОБА_3 , який клопотав про розгляд скарги у його відсутність, та представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явились.
Згідно зі ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із наданих копій матеріалів перевірки вбачається, що, дійсно 10.07.2024 р. адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , звертався до ГУНП в Хмельницькій області із заявою, датованою 05.07.2024 р., яка була скерована до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, де була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» ХРУП за №13297 від 16.07.2024 р. Зі змісту вказаної, поданої ОСОБА_3 , заяви, датованої 05.07.2024 р., вбачається, що останній просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190, 358 КК України, повідомляючи, окрім іншого, й про те, що невідомі особи (у невстановлений час та місці) підробили державний акт на право приватної власності на землю (копія цього акту серії ХМ №05608 долучена до заяви) і, в подальшому, заволоділи належною ОСОБА_4 земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1 , чим останній було завдано значної шкоди.
Відомості про кримінальне правопорушення, на підставі поданої в інтересах ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 заяви від 05.07.2024 р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
Дані вимоги закону дотримані не були.
Слідчий суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, на даній стадії, перевіряє, чи дійсно у заяві є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення та приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 від 05.07.2024 р. за своєю суттю є повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки містить виклад обставини, що можуть свідчить про вчинення кримінального правопорушення, а тому слідчий (дізнавач) зобов'язаний був, відповідно до частини 1 статті 214 КПК України, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
У ході розгляду скарги встановлено, що саме уповноваженою особою Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, у визначений ст.214 КПК України строк, не було виконано обов'язку щодо фіксації викладених ОСОБА_3 відомостей про кримінальне правопорушення, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги, в частині вимог про зобов'язання внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки ОСОБА_3 звернувся до органу досудового розслідування з заявою, в якій виклав обставини, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, та долучив до заяви відповідні підтверджуючі документи, проте, відповідні відомості за його заявою безпідставно не були внесенні до ЄРДР, у зв'язку з чим, подана ОСОБА_3 скарга, в частині зобов'язання внесення відповідних відомостей до ЄРДР, підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги, висловленої ОСОБА_3 у скарзі, щодо зобов'язання уповноваженої особи органу досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості саме за ст.ст.190, 358 КК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Чинний КПК України не наділяє слідчого суддю процесуальними повноваженнями зобов'язувати слідчого, дізнавача, прокурора: визначати правову кваліфікацію дій, які можуть містити ознаки кримінального правопорушення, зазначати певним чином короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Вказаний обов'язок покладено на слідчого, дізнавача, прокурора, під час внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та, в подальшому, під час проведення досудового розслідування.
Так, згідно із ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів). До Реєстру, окрім іншого, вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.5 ст.40, ч.4 ст.40-1 КПК України слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, дізнавача.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що вимога скарги ОСОБА_3 , щодо зобов'язання зазначеної ним уповноваженої особи внести відповідні відомості до ЄРДР за визначеною заявником кваліфікацією, є необґрунтованою, оскільки повноваженням щодо визначення кваліфікації діяння, щодо якого здійснюється досудове розслідування, наділені, відповідно до ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач чи прокурор, тому, підстави для задоволення цієї вимоги скарги також відсутні.
Не підлягає до задоволення й вимога скарги щодо надання потерпілому відповідної пам'ятки (про права та обов'язки потерпілого), слід зазначити, що чинний КПК України не наділяє слідчого суддю процесуальними повноваженнями визнавати певних осіб потерпілими у кримінальному провадженні або ж зобов'язувати слідчого вчинити такі дії. Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що вимога скарги ОСОБА_3 щодо зобов'язання уповноваженої особи органу досудового розслідування вручити певній особі відповідної пам'ятки про права і обов'язки потерпілого, у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому на даний час ще не розпочате, є необґрунтованою, тому ця вимоги скарги також не може бути задоволена.
Керуючись ст.ст.110, 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі поданої в інтересах ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 заяви від 05.07.2024 р., яка була зареєстрована у Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області 16.07.2024 р. за №13297.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя