Справа № 522/3303/24
Провадження 2 /522/3713/24
01 серпня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши позовну заяву в порядку загального позовного провадження ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та різниці між страховою виплатою та страховим відшкодуванням
26 лютого 2024 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія "АЛЬФА Гарант", ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та втрати товарної вартості велосипеда TREK, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Одеса, за адресою пров. Ванний відбулась ДТП за участю транспортного засобу SMART MC 01 з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу велосипед TREK під керуванням ОСОБА_1 .
На місці ДТП було складено протокол про адміністратвине правопорушення ААД № 533095, відповідно до якого ОСОБА_2 , керуючи автомобілем SMART MC 01 з номерним знаком НОМЕР_1 не надала перевагу в русі велосипеду TREK під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення, транспортні засоби отримали пошкодження.
Відповідно до Постанови Приморського районного суду Одеської області по справі 522/15573/23, ДТП відбулась внаслідок порушення ПДР водієм автомобіля SMART MC 01 з номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .
Постанова сторонами не оскаржувалась, набрала законної сили та є чинною.
Представником відповідача товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія "АЛЬФА Гарант" було направлено до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на невиконання позивачем свого обов?язку, передбаченого положеннями Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме у зв?язку з відсутністю документа на підтвердження права власності позивача на пошкоджений велосипед.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив, відповідно до якого просила розглядати справу без її участі заперчувала проти задоволення позовних вимог, пред?явлених до неї, з підстав недоведеності права власності позивача на велосипед, а також у зв?язку з тим, що розмір завданого збитку не перевищує ліміту відповідальності страховика.
В судове засідання 01 серпня 2024 року сторони не з?явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Від представника позивача 01.08.2024 року надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій просив позовні вимоги задовільнити та додав розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання з 01.11.2024 року до 01.08.2024 року.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, з огляду на тривалий термін розгляду справи, яка має бути розглянута в розумні строки, а також достатність матеріалів справи для ухвалення рішення, а також той факт що всі учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи та неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
30 липня 2023 року в місті Одеса, за адресою пров. Ванний відбулась ДТП за участю транспортного засобу SMART MC 01 з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу велосипед TREK під керуванням ОСОБА_1 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля SMART MC 01 з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 була застрахована згідно полісу 215489567, виданий ТДВ СК "Альфа-Гарант", дана обставини підтверджується копією полісу обов?язкового страхування, наданого представником позивача та сторонами не заперечується.
Згідно полісу сума страхового відшкодування передбачена у сумі 160000,00 грн.
Відповідно до Постанови Приморського районного суду Одеської області по справі 522/15573/23, ДТП відбулась внаслідок порушення ПДР водієм автомобіля SMART MC 01 з номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .
01.08.2023 року позивач звернувся з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування до страховика, а також надав страховику документи у вигялді завірених належним чином копій,
04.08.2023 року на замовлення позивача судовий експерт ОСОБА_3 оглянув пошкоджений велосипед TREK, в присутності власника пошкодженого майна та представника страховика.
28.08.2023 року судовий експерт ОСОБА_3 склав висновок № 34/23-Е, відповідно до якого:
- вартість матеріального збитку, завданого власнику велосипеда TREK MADONE НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 30.07.2023 року складає 126 732,84 гривень, в тому числі втрата товарної вартості 9 412,84 грн;
- Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 117 320 гривень.
Щодо посилань представника відповідача ТДВ СК "Альфа-Гарант" на відсутність документу на підтвердження права власності на велосипед TREK MADONE SL6 2022 RED суд зазначає, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки правомірність володіння та користування пошкодженим велосипедом відповідачами не спростована, а сам велосипед як особисте майно позивача не є об'єктом, право власності на який підлягає обов'язковій державній реєстрації, а отже позивач має право вимагати відшкодування збитків, заданих внаслідок ДТП, як учасник ДТП.
Крім того суд враховує правову позицію яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17: Велика Палата Верховного Суду вважає, що позивачу, який правомірно керував транспортним засобом належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи.
Аналогічного висновку дійшли Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі №299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі №300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі №607/3007/16-ц, Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, і така практика є сталою.
Таким чином суд вважає що у позивача наявне законне право на отримання компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Щодо вимог про відшкодування 3% річних, пені та інфляційних втрат, завданих внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов?язання то суд зазначає наступне:
Відповідно до положень ст. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Таким чином суд приходить до висновку, що гранична дата виплати страхового відшкодування 01.11.2023 року.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства, а завідсутності такихумов тавимог відповіднодо звичаївділового оборотуабо іншихвимог,що звичайноставляться. У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справвід 1 березня 2013 року №4«Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз'яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття526, частина другастатті625 ЦК України).
Розрахунок 3% річних:
01.11.2023 - 01.08.2024 117320.00 2642.00 грн.
Розрахунок пені:
Період розрахунку Ставка НБУ, % Кількість днів у періоді Пеня, грн.
01.11.2023 - 14.12.2023 16 44 4525.66 грн.
15.12.2023 - 25.01.2024 15 42 4049.95 грн.
26.01.2024 - 14.03.2024 15 49 4724.94 грн.
15.03.2024 - 25.04.2024 14.5 42 3914.95 грн.
26.04.2024 - 01.08.2024 13.5 97 8418.11 грн.
Всього пені: 25633.61 грн.
Втрати від інфляції:
Місяць року за період розрахунку Індекс інфляції, %
листопад місяць 2023 100.5
грудень місяць 2023 100.7
січень місяць 2024 100.4
лютий місяць 2024 100.3
березень місяць 2024 100.5
квітень місяць 2024 100.2
травень місяць 2024 Індекс не встановлено
червень місяць 2024 Індекс не встановлено
липень місяць 2024 Індекс не встановлено
Таким чином, відповідно до заявленої позивачем вимоги стягненню з Товариство з додатковою відповідальністю Страхова Компанія "АЛЬФА Гарант" підлягає 3% річних на загальну суму 2 642,00 гривень, пеня на загальну суму 25633,61 гривень, інфляційні втрати на загальну суму 3082,64 гривень.
Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 суд приходить до наступного:
Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37 вказаного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17), суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
-правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати);
- виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом № 1961-IV покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Враховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду про стягнення з особи, винної у ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншим за страхове відшкодування (страхової виплати) (постанова Верховного Суд України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15).
Таким чином, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах страхової суми відшкодовує вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Якщо суми страхового відшкодування є недостатньо для компенсації потерпілій особі завданої шкоди - обов'язок відшкодування частини завданої шкоди, не покритої сумою страхового відшкодування покладається на особу, відповідальну за завдання шкоди.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 - межами ліміту відповідальності; стаття 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пунктів 32.4., 32.7. статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1. статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року по справі №359/2309/17 зазначив, що відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).
Таким чином з врахуванням висновку судового експерта ОСОБА_3 з ОСОБА_2 підлягає стягненню частина матеріальної шкоди у вигляді втрати товарної вартості велосипеда TREK, на суму 9 412,84 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України. ст.ст 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4,6-13,81,141, 258,259,263,264,265, 280, 284,354 ЦПК, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та різниці між страховою виплатою та страховим відшкодуванням- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» ЄДРПОУ 32382598, на користь ОСОБА_1 невиплачене страхове відшкодування в розмірі 117320 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» ЄДРПОУ 32382598, на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати на суму 3082,64 грн., пеню на суму 25633,61 грн., та 3 % річних на суму 2642,00 грн. заподіяні несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання від 01.11.2023 року до 01.08.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9412,84 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 12.08.2024 року.
Суддя А.В. Науменко
01.08.24