Справа № 686/21580/24
Провадження № 2/686/5833/24
(про залишення позовної заяви без руху)
12 серпня 2024 р. м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продан Б.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго»
про визнання недійсним трудового договору, укладеного між АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 на підставі наказу №343-к від 18.01.2024 р.,
Позивач звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про визнання недійсним трудового договору, укладеного між АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 на підставі наказу №343-к від 18.01.2024 р..
Позивач просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням відсутності у неї будь-яких доходів.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до спати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Виходячи зі змісту ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, розстрочити, зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати судового збору у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік, позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відсторочення сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
У п. 29 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Правова позиція щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі №904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вивчивши заявлене клопотання суд звертає увагу, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її фінансове становище унеможливлює сплату судового збору.
Виходячи з вищенаведеного, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ст. 4 ч. 2 п. 1 пп. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2024 встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028,00 грн., згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. за вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати недійсним трудовий договір, укладений між АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 на підставі наказу №343-к від 18.01.2024 р., однак, ОСОБА_2 не залучена до участі у справі, тоді як позовна вимога стосується її прав та інтересів.
Оскільки подана заява не відповідає вимогам закону, суддя вважає, що її слід залишити без руху.
Керуючись ст. 185 України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про визнання недійсним трудового договору, укладеного між АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 на підставі наказу №343-к від 18.01.2024 р., - залишити без руху і надати позивачу термін для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя