08 серпня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/3628/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 275 789 955,40 грн
представники
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - ОСОБА_2
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0285-02024 від 01.01.2019 та додатковою угодою від 22.12.2022, за період січень - червень 2023 року в сумі 273147058,20 грн, з яких: основний борг - 226079629,49 грн, 3% річних - 1991712,32 грн, інфляційні втрати - 1916964,28 грн, пеня - 24232499,69 грн, штраф - 18926252,42 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.01.2019 приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” та товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0285-02024. В подальшому додатковою угодою від 22.12.2022 сторони виклали Договір у новій редакції. На виконання умов договору, протягом січня - червня 2023 року, позивач надав послуги, а відповідач належним чином не виконав зобов'язань з оплати послуг згідно умов Договору, в зв'язку з чим борг становить 226079629,49 грн. На підставі п.5.7 Договору позивач за порушення відповідачем зобов'язання нарахував пеню 24232499,69 грн, штраф 18926252,42 грн. В порядку статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних 1991712,32 грн, інфляційні втрати 1916964,28 грн.
Відповідач у відзиві на позов просив суд в задоволені позовних вимог відмовити. Як на підставу для відмови у стягненні неустойки відповідач вказує на постанову НКРЕКП №332 від 25 лютого 2022 року, якою зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій за договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Окрім цього відповідач вказав на відсутність доказів завдання позивачу збитків внаслідок прострочення грошового зобов'язання, тому позовна вимога про стяґнення інфляційних та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є неправомірною. Також відповідач вказує, що позивачем всупереч законодавчим нормам не було проведено переговорів, не направлено претензію щодо сплати санкцій, чим не дотримано врегулювання спору, що вказує на відсутність у позивача правових підстав для стягнення санкцій.
Ухвалою від 25.10.2023 зупинено провадження у справі №926/3628/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22.
05.12.2023 в системі "Електронний суд" позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив врахувати додаткову заборгованість за період з липня по листопад 2023 року в сумі 200 628 401, 37 грн., а також скориговані суми боргу за травень 2023 в сумі 44 383 910,72 грн., за червень 2023 в сумі 38 730 121,10 грн. Позивач просить суд врахувати оплату боргу після відкриття провадження у справі за період з січня по квітень 2023 та часткову оплату за послуги надані у травні 2023. Таким чином, основний борг за період з травня по листопад 2023 року, станом на 30.11.2023, складає 283 739 463, 53 грн. Враховуючи збільшення основного боргу, позивачем здійснено перерахунок штрафних санкцій за період з січня по листопад 2023 року, де пеня становить 55 830 624,16 грн., інфляційні витрати 1 962 839,10 грн, три процента річних 4 588 734,95 грн., штраф 33 930 521, 43 грн. Відтак ціна позову становить 380 052 183, 17 грн.
Ухвалою від 27.05.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 12.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 02.07.2024.
01.07.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав додаткові пояснення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
02.07.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про залишення позову без розгляду в частині стягнення основного боргу, пені, штрафу, натомість в прохальній частині заяви позивач просив залишити без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 05.12.2023 в частині стягнення основного боргу 283 739 463, 53 грн, пені 55 830 624,16 грн., штрафу 33 930 521, 43 грн. В обґрунтування заяви позивач зазначив про сплату відповідачем основного боргу за період з січня по листопад 2023 року в повному обсязі. У справі серед іншого, заявлено до стягнення пеня 55 830 624,16 грн. та штраф 33 930 521,43 грн. Разом з тим, нарахування та стягнення штрафних санкцій за договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» тимчасово зупинено відповідно до пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №3322. Відтак, підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати 1 962 839,10 грн, три процента річних 4 588 734,95 грн, судовий збір 939 400,00 грн.
02.07.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав додаткові пояснення, де просив закрити провадження в частині основної заборгованості за відсутності предмету спору, судовий збір в частині основної заборгованості повернути з Державного бюджету, відмовити у задоволенні інших позовних вимог, решту судових витрат покласти на позивача.
У судовому засіданні 02.07.2024 оголошувалась перерва до 16.07.2024.
Ухвалою від 16.07.2024 залишено без розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 05.12.2023 в частині стягнення основного боргу 283 739 463, 53 грн, пені 55 830 624,16 грн., штрафу 33 930 521, 43 грн. Прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 05.12.2023 в частині інфляційних втрат 1 962 839,10 грн., трьох процентів річних 4 588 734,95 грн. Розгляд справи продовжено з урахуванням збільшених позовних вимог. Закрито підготовче провадження у справі № 926/3628/23 та призначено розгляд справи по суті на 30.07.2024.
Таким чином, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості в розмірі 275 789 955,40 грн., з них основний борг - 226 079 629,49 грн, три процента річних - 4 588 734,95 грн, інфляційні втрати - 1 962 839,10 грн, пеня - 24 232 499,69 грн, штраф - 18 926 252,42 грн.
У судовому засіданні 30.07.2024 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. На стадії дослідження доказів в справі судом оголошено перерву до 08.08.2024.
У судовому засіданні 08.08.2024 представник позивача просив задовольнити позов про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат. Представник відповідача просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в іншій частині позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01.01.2019 між НЕК «Укренерго» та TOB «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0285-02024 (далі - Договір) за умовами якого Позивач зобов'язується надавати послуги з передачі електричної енергії(далі - Послуги), а Відповідач зобов'язується здійснювати оплату за Послуги відповідно до умов цього Договору.
Після укладення договору до нього неодноразово вносились зміни. Додатковою угодою від 22.12.2022 сторони дійшли згоди викласти Договір у новій редакції.
Так, згідно з п. 4.1. Договору, в редакції яка діє з 22.12.2022, для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги:
1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ITC механізму плановий обсяг послуги формується Користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом Послуги зазначається фактичний обсяг наданої Послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу 11 Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ITC механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру.
Відповідно до п.3.1. Договору передбачено, що планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті.
Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 №1788, на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно), встановлено тариф на послугу з передачі електричної енергії на рівні 380,28 грн/МВт-год (без ПДВ), на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) -430,25 грн/МВт-год (без ПДВ), на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн. (без ПДВ).
Відповідно до п. 5.2. Договору, передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від -ланової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом З цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця.
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 5.5. Договору, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
За змістом п. 4.2 Договору планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП.
Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у -терміни, передбачені цим пунктом.
Отже, Договором установлені наступні строки розрахунків за послугу:
щодо планових обсягів (попередній розрахунок): до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуг; до 10 числа розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуг, до 15 числа розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуг; до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуг; до 25 числа розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуг.
щодо фактичних обсягів (остаточний розрахунок): до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 9.4. Договору передбачено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 9.5. Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний з обох Сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Водночас, згідно п 9.6. Договору для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Згідно з п. 9.8. Договору, сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
Згідно з п. 6.1.1. Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 8.3.3 Договору обов'язком користувача здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Так, на виконання умов договору, протягом січня 2023 - червня 2023 року, позивач надав, а відповідач отримав послугу.
Водночас відповідач свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, а саме оплату послуг за січень 2023 року здійснив з порушенням строків передбачених договором, за лютий 2023 здійснив часткову оплату, а за послуги надані протягом березня 2023 - червня 2023 року взагалі не сплатив.
Відповідно до п. 5.7. Договору передбачено, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення Користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Беручи до уваги наведене, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за договором, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму основного зобов'язання, пеню, штраф, інфляційні втрати і 3 % річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України.
З огляду на прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині інфляційних втрат, трьох процентів річних, предметом даного спору є позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 275 789 955,40 грн., з них основний борг - 226 079 629,49 грн, три процента річних - 4 588 734,95 грн, інфляційні втрати - 1 962 839,10 грн, пеня - 24 232 499,69 грн, штраф - 18 926 252,42 грн.
Згідно з приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу (далі - ГК України), однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
В даному випадку, між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Згідно зі статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; кодексом комерційного обліку; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").
У відповідності до статті 4 вказаного Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, в т.ч. і договір про надання послуг з передачі.
Як встановлено судом, на виконання умов договору, протягом січня - листопада 2023 позивач надав, а відповідач отримав обумовлену договором послугу на загальну суму 426 708 030,70 грн.
Згідно зі статтею 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Згідно з нормами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в процесі розгляду даної справи здійснював погашення заборгованості згідно з договором. Таким чином станом на момент прийняття рішення судом сума основного боргу за період з січня 2023 по листопад 2023 року сплачена відповідачем повністю, що підтверджується наданими позивачем та відповідачем реєстрами надходження коштів. Дана обставина сторонами не заперечувалась.
Наведене підтверджує факт відсутності основного боргу в сумі 226 079 629,49 грн станом на день ухвалення рішення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 №13/51-04.
Враховуючи наведене, суд закриває провадження у справі в частині стягнення 226 079 629,49 грн. боргу.
Поряд з цим, внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за надану послугу, позивачем нараховано відповідачу три процента річних - 4 588 734,95 грн, інфляційні втрати - 1 962 839,10 грн, пеню - 24232499,69 грн, штраф - 18926252,42 грн.
Згідно з правилами статті 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Так, у п.4.1. Договору для розрахунків використовується плановий та фактичний обсяг Послуги.
Як зазначено в п. 5.1 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
Відповідно до п. 5.2. Договору, передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП.
Згідно з п. 5.5. Договору, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги.
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).
Отже, при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та оператор системи передачі зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Таким чином, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 ЦК України.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 та від 24.11.2022 у справі №927/713/21.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 4 588 734,95 грн та інфляційних втрат у сумі 1 962 839,10 грн за період з січня 2023 року по листопад 2023 року, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, згідно статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5.7. Договору передбачено, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення Користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" комісією надана настанова за змістом якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.
При цьому суд вказує, що підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який був продовжений та триває до теперішнього часу.
Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
За таких обставин, виходячи з приписів підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, вимога позивача щодо стягнення пені та штрафу з відповідача не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Розмір судового спору за даними позовом складає 939 400,00 грн.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 226 079 629,49 грн підлягає закриттю за відсутності предмета спору між сторонами, судовий збір в розмірі 770 075,92 грн може бути повернутий особі яка його сплатила за відповідним клопотанням. Проте, на момент ухвалення рішення позивач до суду клопотання про повернення судового збору в розмірі 770 075,92 грн не подав.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для повернення позивачу судового збору в розмірі 770 075,92 грн.
Решта судового збору розподіляється пропорційно задоволеним вимогам, а саме 22 316,07 грн покладається на відповідача, а 147 008,06 грн покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” (58001, м. Чернівці, вул.Целана Пауля, буд.6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) три процента річних в сумі 4 588 734,95 грн, інфляційні втрати у сумі 1 962 839,10 грн, судовий збір 22 316,07 грн.
3.Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені 24 232 499,69 грн та штрафу 18 926 252,42 грн.
4.Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 226 079 629,49 грн за відсутності предмета спору між сторонами.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2024.
Суддя В.В.Дутка