Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06.08.2024м. ХарківСправа № 922/1336/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА"
до Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Білозерцев О.В.
відповідача - не з'явився.
ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 190.266.962,98 грн, в т.ч.: попередня оплата (аванс) у розмірі 154.266.922,77 грн; пеню в розмірі 22.501.684,46 грн; штраф у розмірі 13.498.355,75 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором на виконання робіт від 31.10.2022 №190 в частині своєчасного передання результатів робіт позивачу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1336/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 у справі №922/1336/24 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/1336/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 у справі №922/1336/24 відкладено судове засідання по суті на 06.08.2024 о 14:00 год.
01.08.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх. №19360/24), в якій просить суд закрити провадження у справі щодо стягнення з відповідача попередньої оплату за роботи (етапи), виконання яких прострочено, в розмірі 113.934.527,55 грн в зв'язку із відсутністю предмету спору. У зв'язку з чим остаточні вимоги є наступними: стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати (авансу) в розмірі 40.332.395,22 грн, пені в розмірі 33.095.725,31 грн та штрафу в розмірі 13.498.355,75 грн.
Дослідивши вищевказану заяву, судом встановлено, що позивачем збільшений заявлений до стягнення розмір пені з 22.501.684,46 грн до 33.095.725,31 грн, тобто в цій частині позивачем збільшений розмір позовних вимог.
Разом із тим суд зазначає, що позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання (пункт 2 частини другої статті 46 ГПК України). Натомість позивачем збільшений розмір позовних вимог у частині стягнення пені вже під час розгляду справи по суті, що суперечить положенням статті 46 ГПК України.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд залишає без розгляду подану позивачем заяву (вх.№19360/24 від 01.08.2024) в частині збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 33.095.725,31 грн.
Присутній у судовому засіданні 06.08.2024 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує частково та просить суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. В частині стягнення попередньої оплати (авансу) в розмірі 113.934.527,55 грн просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 06.08.2024 відповідач не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Між ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" (замовник) та Науково-виробничим підприємством ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (виконавець) був укладений Договір на виконання робіт від 31.10.2022 №190 (надалі - Договір). Згідно з його умовами виконавець зобов'язався на виробничих площах НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД виконати роботи з підготовки виробництва в частині закупівлі обладнання та виготовленні обладнання (устаткування) та передати замовнику результати роботи в цілому або по кожному етапу, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх. Виконання та приймання робіт (її етапів) здійснюється згідно з календарним планом виконання робіт (додаток №1).
Згідно з пунктом 2.1. Договору ціна договору є орієнтовною та становить 192.833.653,46 грн з ПДВ. Орієнтовна ціна робіт зафіксована сторонами у протоколі погодження орієнтованої ціни на поставку (закупівлю) товарів, виконання робіт, надання послуг (додаток №2).
Пунктом 3.9. Договору передбачено, що замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 80% від суми договору, але не більше суми авансового внеску отриманого замовником по контракту від 02.09.2022 №65.
У разі прострочення виконання робіт на строк більше ніж на 1 календарний день з дати закінчення строку попередньої оплати або зазначених у контракті строків виконавець зобов'язаний повернути за письмовою вимогою замовника отриману попередню оплату за роботи (етапи), виконання яких прострочено (абзац 2 пункту 3.11. Договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору передача виконавцем та приймання замовником робіт оформлюється актом прийому-передачі.
Строк виконання робіт у цілому та кожному етапу визначається у календарному плані. Строк виконання робіт може змінюватися за домовленістю сторін, що оформлюється шляхом внесення відповідних змін до договору зі складанням додаткової угоди до даного договору (пункти 5.1., 5.2. Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 25.12.2023 (пункт 13.1. Договору).
Додатковою угодою від 01.11.2022 №1 до Договору встановлені строки виконання робіт за етапом 1 календарного плану - жовтень 2022 - листопад 2023; за етапом 2 календарного плану - жовтень 2022 - жовтень 2023.
Додатковою угодою від 28.08.2023 №2 до Договору введено нову редакцію календарного плану виконання робіт. Згідно з ним 1 етап робіт (закупівля обладнання) закінчується в листопаді 2023; 2 етап робіт (виготовлення обладнання (устаткування)) закінчується в жовтні 2023.
На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 154.266.922,77 грн, про що свідчить платіжне доручення від 08.11.2022 №6296.
Як зазначає позивач, після закінчення строків виконання робіт згідно з календарним планом відповідач не передав відповідачу результати робіт, як це було передбачено умовами Договору.
У зв'язку з чим, 09.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення попередньої оплати (авансу) від 09.11.2023 №157/862, в якій вимагав в термін не пізніше 25.11.2023 повернути попередню оплату за Договором у розмірі 154.266.922,77 грн. Вказана вимога була отримана 15.11.2023. Проте відповідач відповіді на вимогу не надав, попередню оплату у встановлений позивачем строк не повернув.
Посилаючись на наведені вище обставини позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати, а також пені та штрафу за порушення строків виконання робіт за Договором.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що на виконання пункту 7.7. Договору ним був надісланий на адресу позивача висновок Харківської торгово-промислової палати від 31.10.2023 №857/63.01-6 щодо істотної зміни обставин, які ускладнюють своєчасне виконання зобов'язань за спірним Договором. Згідно з цим висновком відповідач ініціював внесення змін до Договору в частині перенесення строків виконання робіт на кінець червня 2024 шляхом оформлення Додаткової угоди, втім відповіді від позивача отримано не було.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного Договору була перерахована попередня оплата (аванс) у розмірі 154.266.922,77 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 08.11.2022 №6296. Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх договірних зобов'язань. Факт отримання коштів у розмірі 154.266.922,77 грн відповідачем у відзиві на позов не заперечується.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Календарним планом (Додаток №1 у редакції Додаткової угоди від 28.08.2023 №2 до Договору) були встановлені строки виконання кожного з етапу робіт, а саме: на закупівлю обладнання на суму 143.406.445,55 грнз ПДВ: жовтень 2022 - листопад 2023; на виготовлення обладнання (устаткування) на суму 49.427.207,91 грн з ПДВ: жовтень 2022 - жовтень 2023.
Водночас, до закінчення строків виконання робіт, передбачених календарним планом, відповідачем не були передані позивачу їх результати за актами приймання-передачі.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Вимогами статей 610, 612 ЦК України законодавцем встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного вище, судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за Договором у частині своєчасної передачі результатів робіт. Факт неналежного виконання умов Договору також не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Натомість суд зазначає, що після відкриття провадження в даній справі між позивачем та відповідачем були підписані 3 акти приймання-передачі виконаних робіт по Договору на загальну суму 113.934.527,55 грн. Роботи прийняті позивачем без зауважень.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення попередньої оплати (авансу) за Договором у розмірі 113.934.527,55 грн, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині вимог.
Посилання відповідача у відзиві на позов на висновок Харківської торгово-промислової палати від 31.10.2023 №857/63.01-6 щодо істотної зміни обставин, які ускладнюють своєчасне виконання зобов'язань за Договором судом відхиляється, оскільки згідно з пунктами 7.6., 7.7. Договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншій стороні в письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою.
Натомість, доказів повідомлення позивача про неможливість виконати зобов'язання за Договором у встановлений строк унаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджувалося б сертифікатом Торгово-промислової палати, відповідачем до суду не надано.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
Відтак форс-мажор (стаття 617 ЦК України) та істотна зміна обставин (стаття 652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями.
Разом із тим в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до суду з позовом щодо внесення змін до Договору з метою збільшення строків виконання робіт. А отже, посилання останнього на істотну зміну обставин у даному випадку є помилковим та безпідставним.
Яке вже зазначалось, під час розгляду справи відповідачем частково було виконані роботи за договором на суму 113934527,55 грн., залишок авансу 40332395,22 грн.
Відповідно до п.3.11 договору передбачено, що у разі прострочення виконання робіт на строк більше ніж на 1 календарний день з дати закінчення строку попередньої оплати або зазначених у контракті строків виконавець зобов'язаний повернути за письмовою вимогою замовника отриману попередню оплату за роботи (етапи), виконання яких прострочено (абзац 2 пункту 3.11. Договору).
Відповідачем доказів повернення авансу не надано.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів повернення позивачу залишку попередньої оплати в розмірі 40.332.395,22 грн до суду не надано, як і не надано доказів виконання робіт на цю суму.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача залишку попередньої оплати (авансу) в розмірі 40.332.395,22 грн.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Крім попередньої оплати позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 22.501.684,46 грн та штраф у розмірі 13.498.355,75 грн.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня та штраф за порушення прострочення виконання робіт встановлена пунктом 7.2. Договору. Згідно з ним за прострочення виконання робіт виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаного заходу за кожний день прострочення, а при простроченні виконання понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% казаної вартості.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем виконання робіт, свідчать про правомірність нарахування відповідачу пені та штрафу.
Перевіривши правильність нарахування позивачем пені за період з 01.11.2023 до 18.03.2024 (за 1 етапом робіт) та з 01.12.2023 до 18.03.2023 (за 2 етапом робіт) на загальну суму 22.501.684,46 грн та штрафу в сумі 13.498.355,75 грн, судом встановлено, що такі розрахунки виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. У зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню
При цьому, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а в силу статей 217, 230 ГК України штраф та пеня визначені як види штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Відтак, в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача - стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати (авансу) в розмірі 40.332.395,22 грн, пені в сумі 22.501.684,46 грн та штрафу в сумі 13.498.355,75 грн. В частині стягнення попередньої оплати (авансу) за Договором у розмірі 113.934.527,55 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити частково.
2. Стягнути з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (Україна, 61070, Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, код ЄДРПОУ 25184774) на користь Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА" (49008, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308368) попередню оплату (аванс) в розмірі 40.332.395,22 грн, пеню в розмірі 22.501.684,46 грн, штраф у розмірі 13.498.355,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення попередньої оплати (авансу) в розмірі 113.934.527,55грн провадження у справі №922/1336/24 закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "12" серпня 2024 р.
Суддя Н.С. Добреля