Справа № 932/4262/24
Провадження № 1-кс/932/1408/24
24 червня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженні № 12024041030001734, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт майна -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженні № 12024041030001734, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на автомобіль «BMW Х7», р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який направлено для зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового тримання транспортних засобів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12024041030001734, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 16.05.2024 о 12:30 водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем «BMW Х7», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Макарова у Чечелівському районі м. Дніпра, в районі будинку № 4а, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину вулиці Макарова справа наліво за напрямком руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження.
16.05.2024 було проведено огляд транспортного засобу «BMW Х7», р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024 за №12024041030001734, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України.
17.05.2024 слідчим СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено згідно ст. ст. 98, 100 КК України, постанову про визнання речовим доказом автомобіля «BMW Х7», р.н. НОМЕР_1 .
Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі «BMW Х7», р.н. НОМЕР_1 , виявлено пошкодження решітки радіатора, вм'ятини на кришці капоту, що має суттєве значення для встановлення обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди та проведення судово-автотехнічної експертизи, судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що вищезазначене майно тимчасово було вилучене, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.
У судове засідання слідчий не з'явився. Надав заяву, в якій просить розглянути клопотання за його відсутності.
Власник майна про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Через канцелярію суду представник водія ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 надав заяву, в якій просить розглянути клопотання за його відсутності та просить повернути автомобіль у користування власнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Судом встановлено, слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024041030001734, відомості про яке внесено до ЄРДР 16 травня 2024 року.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 17.05.2024 року визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12024041030001734 від 16.05.2024 року - автомобіль «BMW Х7» реєстрацій номер НОМЕР_1 .
Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 286 КК України.
Слідчий суддя враховує наявність правових підстав для накладання арешту, можливість використання вказаного речового доказу у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги, що вищевказаний транспортний засіб - автомобіль «BMW Х7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_5 може бути використаний, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тому з метою збереження цього речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання, тому воно підлягає задоволенню.
Частиною 3 ст. 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Із системного аналізу наведених норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна, та при розгляді його скасування, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати або залишати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Оскільки вилучене майно необхідно зберігати в тому вигляді, в якому вони були вилучені, а також для забезпечення проведення відповідних експертиз, вважаю, що існують підстави для заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12024041030001734 , відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб, який є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024041030001734 від 16.05.2024 року, а саме: автомобіль «BMW Х7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який залишено на зберіганні на спеціальному майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9