вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" серпня 2024 р. Справа №910/868/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Щербатюк Н.В.
від відповідача: Святецький М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Астра Люкс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024
у справі №910/868/24 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Астра Люкс"
до Міністерства оборони України
про повернення забезпечення виконання договору в розмірі 324 750,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Астра Люкс" (далі - ПАТ "Астра Люкс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про повернення забезпечення виконання договору в розмірі 324 750,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ "Астра Люкс" посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 18.08.2023 №286/3/23/334, в частині повернення внесеного забезпечення виконання договору позивачем у розмірі 324 750,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано пункт 12.4 договору, а саме здійснено відмову у поверненні забезпечення виконання договору та перерахування такого забезпечення до Державного бюджету України, оскільки на момент перерахування забезпечення позивачем було прострочено виконання зобов'язання щодо поставки товару.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Астра Люкс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено ряд порушень матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що саме у зв'язку зі зміною суттєвих обставин, за взаємною згодою сторін, відповідно до умов спірного договору, з урахуванням укладених додаткових угод, кінцевим терміном поставки продукції визначено - 07.12.2023 (включно), тоді як позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі 22.11.2023. При цьому, жодних інших підстав для відмови позивачу в поверненні спірного забезпечувального платежу, окрім наявності, на думку відповідача, порушення строків поставки обумовленого договором товару останній не вказав.
Також, апелянт вважає, що зважаючи на те, що ним поставлено весь замовлений відповідачем товар без будь-яких зауважень та у строки визначені додатковими угодами до договору, Міноборони незаконно утримує кошти перераховані, як забезпечення виконання договору і зобов'язане їх повернути.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 апеляційну скаргу ПАТ "Астра Люкс" у справі №910/868/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Астра Люкс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24. Розгляд апеляційної скарги ПАТ "Астра Люкс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 призначено на 07.08.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/868/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 01.08.2024.
01.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/868/24.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
30.07.2024, через систему "Електронний суд", Міноборони подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд апеляційну скаргу ПАТ "Астра Люкс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 - без змін.
Так, у відзиві позивач зазначає, що враховуючи порушення позивачем зобов'язання, в частині строків поставки товару, а також неповідомлення ПАТ "Астра Люкс" про настання обставин непереборної сили, дії Міноборони по перерахуванню суми забезпечення до доходів Державного бюджету України та подальша відмова у їх поверненні ПАТ "Астра Люкс" є правомірними і ґрунтуються на законі та положеннях договору, що повно і всебічно досліджено судом першої інстанції.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 07.08.2024 з'явились представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
18.08.2023 між Міноборони (замовник) та ПАТ "Астра Люкс" (постачальник) укладено договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/23/334, за умовами якого постачальник зобов'язується у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.
У пункті 1.3 договору сторони передбачили поставку товару у кількості 12500 шт. на загальну суму 32 475 000,00 грн (з ПДВ) у строк до 15.10.2023 включно.
11.09.2023 позивачем на електронну адресу Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України направлено лист №481/3 щодо обставин непереборної сили.
Зазначеним вище листом, на виконання пункту 8.2 договору, позивач повідомив про аварію, яка трапилась 06.09.2023 на виробництві товару і для усунення наслідків якої потрібен час, що може вплинути на постачання майна у строки, які були визначені в договорі.
13.10.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою складено висновок про істотну зміну обставин (hardship) за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 18.08.2023 №286/3/23/334, яку сторони не могли передбачити при його укладенні.
16.10.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано сертифікат №3200-23-4253 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 06.09.2023 до 28.09.2023.
20.10.2023 Департаментом ресурсного забезпечення Міністерства оборони України складено лист №286/8/6794 до позивача про прискорення виконання зобов'язань (постачання речового майна), зокрема, за договором від 18.08.2023 №286/3/23/334.
У відповідь на вищенаведений лист позивач повідомив, що зокрема, по договору від 18.08.2023 №286/3/23/334 внаслідок настання форс-мажорної обставини (аварії на виробництві товару) виникла затримка в поставці товару.
30.10.2023 між Міноборони та ПАТ "Астра Люкс" укладено додаткову угоду №1 до договору від 18.08.2023 №286/3/23/334, якою продовжено строк на поставку товару до 06.11.2023.
На виконання умов спірного договору, позивачем здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: від 08.11.2023 №133 (8838 шт., 22 961 124,00 грн), від 08.11.2023 №136 (2626 шт. 6 822 348,00 грн), від 22.11.2023 №141 (1036 шт., 2 691 528,00 грн).
18.12.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою складено висновок про істотну зміну обставин (hardship).
18.12.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано сертифікат №3200-23-4775 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 26.10.2023 до 26.11.2023.
18.12.2023 позивач звернувся до відповідача з листом №713 про внесення зміни до договору від 18.08.2023 №286/3/23/334 щодо перенесення строків постачання товару.
21.12.2023 позивачем складено лист до Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони №718 про повернення коштів у розмірі 324 750,00 грн, наданих в якості забезпечення виконання договору.
22.12.2023 між Міноборони та ПАТ "Астра Люкс" укладено додаткову угоду №2 до договору від 18.08.2023 №286/3/23/334, якою продовжено строк на поставку товару до 07.12.2023.
В подальшому Департаментом ресурсного забезпечення Міноборони повідомлено позивача, що 25.11.2023 здійснено перерахування забезпечення виконання договору від 18.08.2023 №286/3/23/334 у сумі 324 750,00 грн до доходів Державного бюджету України, що і стало підставою для звернення ПАТ "Астра Люкс" до суду першої інстанції з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1-3 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як зазначалось вище, 18.08.2023 між Міноборони та ПАТ "Астра Люкс" укладено договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/23/334.
У пункті 1.3 договору передбачено поставку товару у кількості 12500 шт. на загальну суму 32 475 000,00 грн (з ПДВ) у строк до 15.10.2023 включно.
11.09.2023 позивачем направлено Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони лист №481/3 щодо обставин непереборної сили, у якому, на виконання пункту 8.2 договору, позивач повідомив про аварію, яка трапилась 06.09.2023 на виробництві товару і для усунення наслідків якої потрібен час, що може вплинути на постачання майна у строки, які були визначені в договорі.
13.10.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою складено висновок про істотну зміну обставин (hardship) за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 18.08.2023 №286/3/23/334, яку сторони не могли передбачити при його укладенні.
16.10.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано сертифікат №3200-23-4253 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 06.09.2023 до 28.09.2023.
20.10.2023 Департаментом ресурсного забезпечення Міноборони складено лист №286/8/6794 до позивача про прискорення виконання зобов'язань (постачання речового майна), зокрема, за договором від 18.08.2023 №286/3/23/334.
У відповідь на лист від 20.10.2023 №286/8/6794 позивач повідомив, що по договору від 18.08.2023 №286/3/23/334, внаслідок настання форм-мажорної обставини (аварії на виробництві товару), виникла затримка в поставці товару.
30.10.2023 між Міноборони та ПАТ "Астра Люкс" укладено додаткову угоду №1 до договору від 18.08.2023 №286/3/23/334, якою продовжено строк на поставку товару до 06.11.2023.
08.11.2023 та 22.11.2023 позивачем поставлено відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними від 08.11.2023 №133, від 08.11.2023 №136 та від 22.11.2023 №141.
18.12.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою складено висновок про істотну зміну обставин (hardship).
18.12.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано сертифікат №3200-23-4775 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 26.10.2023 до 26.11.2023.
18.12.2023 позивач звернувся до відповідача з листом №713 про внесення зміни до договору від 18.08.2023 №286/3/23/334 щодо перенесення строків постачання товару.
21.12.2023 позивачем складено лист до Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони №718 про повернення коштів у розмірі 324 750,00 грн, наданих в якості забезпечення виконання договору.
22.12.2023 між Міноборони та ПАТ "Астра Люкс" (постачальник) укладено додаткову угоду №2 до договору від 18.08.2023 №286/3/23/334, якою продовжено строк на поставку товару до 07.12.2023.
Департаментом ресурсного забезпечення Міністерства оборони України повідомлено позивача про те, що 25.11.2023 здійснено перерахування забезпечення виконання договору від 18.08.2023 №286/3/23/334 у сумі 324 750,00 грн до доходів Державного бюджету України.
Так, згідно з пунктом 12.1 договору, постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором в грошовій формі у розмірі 1% від суми договору, що підтверджується платіжним доручення від 16.08.2023 №70 на суму 324 750,00 грн.
Відповідно до пункту 12.2 договору за письмовим зверненням постачальника, замовник повертає постачальнику забезпечення виконання договору не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, крім випадків передбачених пунктом 12.4 договору.
Пунктом 12.3 договору встановлено, що підставою для повернення забезпечення виконання цього договору є виконання постачальником всіх умов договору, в частині строків (термінів), асортименту, якості, кількості, комплектності і виключно за цінами, визначеними згідно з умовами цього договору.
Замовник не повертає забезпечення виконання договору та перераховує грошові кошти, визначені пунктом 12.1 договору до Державного бюджету України у разі, якщо постачальник порушив умови договору, в частині якості, та/або кількості, та/або асортименту, та/або комплектності товару, та/або строків (термінів) постачання товару (пункт 12.4 договору).
У пункті 8.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору, а саме: аварія, пожежа, заборона (обмеження) експорту/імпорту викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, циклон, ураган, повінь, замерзання портів, землетрус, пожежа, посуха, а також події/обставини визначені у пункті 8.5 договору.
Сторони усвідомлюють, що даний договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупації території агресором, де знаходяться виробничі потужності постачальника, знищення безпосередньої бази/складів постачальника, де виготовляється/зберігається товар для замовника, тощо) під час дії правого режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом (пункт 8.5 договору).
За змістом пункту 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Відповідно до підпункту 8.2.1 договору, у разі не повідомлення у строк, який визначено у першому абзаці цього пункту у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили вона позбавляється права посилання на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої цим договором, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгового-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами України.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання пункту 8.2 договору, позивачем здійснено повідомлення відповідача про настання 06.09.2023 обставин непереборної сили (аварія - пошкодження електропроводки та електрообладнання). Разом із тим, матеріали справи не містять доказів вчасного повідомлення позивачем відповідача про настання 26.10.2023 обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, що виникли у ланцюгу учасників постачання).
Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивачем порушено умови договору, у редакції додаткової угоди №1, в частині строків поставки без належного виконання пункту 8.2 договору, а тому відповідно до 8.2.1 договору позивач не звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань.
За приписами статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з частинами 1, 2 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною 3 статті 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 4 статті 653 ЦК України).
Колегія суддів вважає, що Міноборони дізналось про настання обставин непереборної сили у ПАТ "Астра Люкс" лише після надсилання ним листа від 18.12.2023 №713 разом з документами (сертифікат ТПП, висновок ТПП). Тобто, перераховуючи 25.11.2023 кошти забезпечення до Державного бюджету України, не знало і не могло знати про те, що у ПАТ "Астра Люкс" наявні обставини непереборної сили, оскільки останнє всупереч пункту 8.2.1 договору про це не повідомило.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що Міноборони правомірно застосовано пункт 12.4 договору, а саме здійснено відмову у поверненні забезпечення виконання договору та перерахування такого забезпечення до Державного бюджету України, оскільки на момент перерахування забезпечення (дія приписів договору, в редакції додаткової угоди №1 від 30.10.2023) відповідачем було прострочено виконання зобов'язання щодо поставки товару.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про повернення забезпечення виконання договору в розмірі 324 750,00 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПАТ "Астра Люкс" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Астра Люкс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/868/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Астра Люкс".
4. Матеріали справи №910/868/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями - 12.08.2024.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран