Справа №: 486/1270/24 Провадження № 2-н/486/131/2024
05 серпня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаїської області у складі головуючого судді Волощук О.О., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
01.08.2024 КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Як вбачається зі змісту заяви, КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання» звернулося з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 12894,47 грн. за адресою споживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.5 ч.2 ст.163, п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а також до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
До заяви про видачу судового наказу долучена копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.11.2006, згідно якої ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 квартири АДРЕСА_2 . По 1/3 частці належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Як вбачається з рішення Южноукраїнського міського суду від 16.04.2007 року ОСОБА_3 виділена в окреме користування одна житлова кімната у зазначеній квартирі, а інші залишились у спільному користуванні боржника ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ч. 1, 2 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Отже, як встановлено із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів квартира на праві спільної власності належить трьом співвласникам, особових рахунків два, отже, тягар сплати за утримання будинку та прибудинкової території зобов'язані були б нести два співвласника, що спільно користуються майном, тоді як вимога пред'явлена лише до одного співвласника. Актуальних відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав щодо власника(власників) квартири на час звернення до судді із заявою про видачу судового наказу не надано.
Власник несе тягар щодо утримання свого майна відповідно до розміру його частки у праві власності на таке майно. Проте із заяви не вбачається безспірне виникнення або порушення права грошової вимоги виключно до боржника, також в матеріалах заяви відсутня згода іншого співвласника щодо розпорядження спільним майном.
За результатом дослідження наданого заявником розрахунку, судом встановлено, що період розрахунку приведений починаючи з березня 2022 по липень 2024 та сума боргу становить 12 894,47 грн. Разом із цим, у графі «всього нараховано» міститься інша сума, яка складає 12 470,65 грн., а в графі «Залишок на 01.03.2022» вказано нараховану суму заборгованості (за послуги з управління багатоквартирним будинком 423,82 грн.) із попереднього невстановленого періоду, що позбавляє суд можливості визначити строк позовної давності за сумою включеної заборгованості. Таким чином, сума заборгованості за минулі періоди є включеною у заявлену суму основного боргу, що не відповідає вимогам наказного провадження, за критерієм безспірності, оскільки можливість перебігу строку давності за вказаний період наданими матеріалами справи не виключається.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Таким чином, наведені обставини не вказують на безспірність заявлених вимог. Враховуючи вказане, суддя вважає доцільним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.165, 354 ЦПК України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 12 894,47 грн.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.О. Волощук