06 серпня 2024 року м. Київ № 320/44204/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Герасименко В.М.,
від відповідача - Срібна А.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання протиправними наказів та поновлення на посаді,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 390 від 30.10.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області в частині пункту 1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності «звільнення зі служби в поліції», інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 «звільнити зі служби в поліції»;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 262 о/с від 17.11.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення зі служби в поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції в Головного управлінні Національної поліції в Київській області на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби є протиправними та підлягають скасуванню через необґрунтованість та недоведеність висновків службового розслідування та порушення процедури його проведення. Так, позивач пояснює, що не вживав алкогольні напої під час несення служби 25.09.2023, наголошує на відсутності тяжкості проступку та непропорційність притягнення позивача до найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до розгляду, призначено підготовче засідання на 13.02.2024. Витребувано у відповідача докази по справі.
До суду від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що під час перевірки несення служби добових нарядів групи реагування патрульної поліції ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 , перебуває на добовому чергуванні з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки у нього було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя та поведінка що не відповідає обстановці. З метою підтвердження чи спростування факту перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, 25.09.2023 о 10.33, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на факт вживання алкогольних напоїв за допомогою газоаналізатора «Drager», на що останній погодився, а за результатами проведення огляду, числовий покажчик вказаного приладу склав 0,73 % проміле алкоголю у парах видихуваного повітря. Аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація викладена у доповідній записці щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, знайшла своє підтвердження. У діях позивача вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6, 13 та 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VІІІ, абзаців 1, 2 та 3 пункту 1 та абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, що виразилося у низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень службової дисципліни та перебуванні на службі 25.09.2023 у п'яному стані. На переконання представника відповідача, жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження доводів, покладених в основу позовних вимог та на спростування висновків службового розслідування, позивачем не надавно.
До суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої, у відзиві не наведено, як і у матеріалах службового розслідування допустимих доказів, які у сукупності є достатніми для підтвердження висновків службового розслідування. Також, жодний із опитаних свідків, не зазначив про наявність у позивача ознак сп'яніння. Водночас, ані з відеозапису, ані з матеріалів службового розслідування не вбачається наявність свідоцтва про повірку засобу «Драгер», як відсутній і сертифікат відповідності на зазначений засіб, яким перевірено позивача на стан сп'яніння.
Від сторони відповідача до суду надійшли заперечення, в яких наголошено на тому, що при огляді відеозапису, на якому фіксуються події в службовому кабінеті начальника, на запитання позивача чи відчуваєте ви запах перегару, заступник начальника відділу підтримки УГІ ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , відповів так, відчуваю. Щодо зазначення позивачем про документи сертифікації засобу, яким здійснювалась перевірка, надано до заперечень копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифікат перевірки типу, декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту.
Також, позивачем до суду подані пояснення на подані заперечення.
02.04.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмови задоволенні позову.
Також судом в ході судового розгляду було переглянуто наданий відповідачем відеозапис на якому зафіксовані події відносно запропанування позивачу пройти огляд на факт вживання алкогольних напоїв за допомогою газоаналізатора «Drager» та саму процедуру проходження ОСОБА_1 даної процедури. Крім того, судом було витребувано та оглянто у судовому засіданні оригінали свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки засобу «Drager», сертифікат відповідності типу на зазначений засіб та декларацію про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Київській області на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського районного управління поліції.
До керівництва Головного управління 25.09.2023 надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_3 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 29.09.2023 № 1505, призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.
23.10.2023 складено та затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що інформація викладена у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_3 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, знайшла своє підтвердження. У діях інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6, 13 та 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VІІІ, абзаців 1, 2 та 3 пункту 1 та абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від
09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, що виразилося у низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень службової дисципліни та перебуванні на службі
25.09.2023 у п'яному стані.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.10.2023 № 390 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за порушення службової дисципліни позивача звільнено зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.11.2023 № 262 о/с, звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Позивач вважає накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно правовими актами (частина перша статті 3 Закону України «Про Національну поліцію»).
За частиною третьою статті 11 Закону України «Про Національну поліцію», рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Так, обов'язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
При цьому, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до положень частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
У силу змісту пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходять за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частинами першою третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення зі служби в поліції.
Частинами першою четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.
Відповідно до норм частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контрактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його направлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Відповідно до розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Судом досліджено, що підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі оскаржуваного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни, що виразились у перебуванні 25.09.2023 на службі у нетверезому стані.
Так, до керівництва Головного управління НП в Київській області 25.09.2023 надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_3 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до Положення про Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом ГУНП в Київській області від 04.06.2021 № 858 та наказу ГУНП в Київській області від 12.01.2023 № 44, яким створено постійно діючі мобільні групи УГІ ГУНП в Київській області, з метою удосконалення роботи з особовим складом по зміцненню службової дисципліни та законності, підвищення авторитету поліції серед населення, належного виконання вимог розпорядчих документів МВС, НПУ та ГУНП в Київській області, мобільною групою підтримки та контролю УГІ ГУНП в Київській області (мобільна група) здійснено перевірку службової діяльності відділу поліції № 1 (м. Вишневе) Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Під час зазначеної перевірки встановлено, що 25.09.2023 відповідно до графіку чергування та Книги служби нарядів відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, на службовому автомобілі марки «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) з табельною та автоматичною зброєю, засобами індивідуального захисту та спеціальними засобами, портативними відео реєстраторами (бодікамерами) та логістичним пристроєм, на добове чергування до складу групи реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУ, під позивним «АКЦЕНТ-113» заступили: інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 .
Разом з тим, у якості відповідального від керівництва відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУ заступив заступник начальник сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Бучанського ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 .
На виконання вимог пункту 19 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НП України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, відповідальним від керівництва відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та начальником відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_6 було проведено цільовий інструктаж працівникам поліції, які заступили на добове чергування, де було наголошено на дотриманні Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Під час перевірки несення служби добових нарядів групи реагування патрульної поліції ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 , перебуває на добовому чергуванні з явними ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки у нього було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці.
З метою підтвердження чи спростування факту перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, 25.09.2023 о 10.33, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на факт вживання алкогольних напоїв за допомогою газоаналізатора «Drager», на що останній погодився.
За результатами проведення огляду, числовий покажчик вказаного приладу склав 0,73% проміле алкоголю у парах видихуваного повітря.
Того ж дня об 11.03, повторно було проведено освідування ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «Drager», за результатами якого числовий покажчик вказаного приладу склав 0,66 % проміле алкоголю у парах видихуваного повітря.
До того ж, опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 25.09.2023 о 08.00, він прибув до ВП № 1 Бучанського РУП для проходження цільового інструктажу перед заступанням на добове чергування в складі наряду ГРПП «Акцент-113» спільно з інспектором СР1111 відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 . Того ж дня, близько 10.30, ОСОБА_1 зателефонував начальник сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_7 та повідомив, що йому необхідно прибути до вищевказаного підрозділу. Прибувши до відділення поліції, а саме зайшовши до службового кабінету ОСОБА_6 , де ОСОБА_1 вже чекали працівники УГІ ГУНП в Київській області, які в ході спілкування запропонували пройти огляд на факт вживання алкогольних напоїв за допомогою газоаналізатора «Drager». На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодився., а результати огляду склали 0.73 % проміле в парах видихуваного повітря.
ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв категорично заперечував, та на запитання чи вживав він з 24.09.2023 по 25.09.2023 алкогольні напої, відповів не вживав та показання газоаналізатора поясним тим, що 25.09.2023 під час чергування в нього різко погіршився стан здоров'я, тому вжив лікарський засіб, який попередньо придбав у аптеці.
Тож, з наведеного слідує та підтверджується дослідженими судом доказами, що залучені до матеріалів справи, зокрема, відеозаписом, що капітан поліції ОСОБА_1 перебуваючи на службі з ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України та принижують високе звання поліцейського.
У свою чергу, позивач у позовній заяві заперечує вказані обставини та наголошує на тому, що приймав ліки, які могли вплинути на його фізичний стан здоров'я, однак, суд констатує, що вказані доводи не підтверджуються жодними доказами, які, у сукупності, давали б суду підстави для сумніву та спростування висновків службового розслідування. В ході судового розгляду суд поставив запитання представнику позивача щодо наявності документів, які б підтверджували факт звернення позивача до лікаря у цей день та придбання ліків. Водночас вказані документи суду надані не були.
При цьому, доводи представника позивача відносно того, що на зовнішній вигляд позивач не мав ознак сп'яніння не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються даними показників газоаналізатора «Drager». Крім того, при огляді відеозапису, на якому фіксуються події в службовому кабінеті начальника відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , на запитання позивача чи відчуваєте ви запах перегару, заступник начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в Київській області ОСОБА_2 відповів, так, відчуваю.
У контексті посилань позивача на недопустимість прийняття до уваги результатів огляду, суд ставиться до таких доводів критично, позаяк, як вбачається з переглянутого судом відеозапису, позивач добровільно погодився пройти огляд, не заперечував у втсановленому порядку щодо результатів, та жодним чином не довів протилежного.
У частині зазначення позивачем у відповіді на відзив про відсутність реєстраційних документів на прилад «Drager», яким було проведено огляд, суд зазначає про таке. До матеріалів справи від сторони відповідача надійшли копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифікат перевірки типу, декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту, що додатково не дає підстав для сумніву у висновках службового розслідування. При цьому, доводи представника позивача відносно того, що вказані документи не були додані до відзиву на позовну заяву, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги, а також неналежним чином засвідчені, є безпідставними, оскільки ці документи були надані відповідаечм суду у відповідь на відзив позивача, в якому позивач виклав аргументи відносно того, що з відеозйомки та матеріалів службового розслідування та відзиву не вбачається наявність свідоцтва про повірку засобу «Drager» та сертифікату відповідності на зазначений прибор. У свою чергу у тексті позовної заяви такі доводи позивачем наведені не були, отже, позивач зазначив про це вже на стадії подачі відповіді на відзив відповідача. Крім того, як було вказано вище, судом були оглянуті оригінали цих документів.
Таким чином, суд вважає, що аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація викладена у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_3 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, знайшла своє підтвердження, а у діях інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6, 13 та 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VІІІ, абзаців 1, 2 та 3 пункту 1 та абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень службової дисципліни та перебуванні на службі 25.09.2023 у стані алкогольного сп'яніння.
Суд, за результатами розгляду справи, вважає, що службове розслідування було проведено об'єктивно та всебічно, досліджено обставини, а саме, встановлено склад дисциплінарного проступку - вину позивача, тяжкість та обставини вчиненого проступку, характеризуючи відомості, що як наслідок, спричинило застосування відповідного дисциплінарного стягнення.
У контексті посилань позивача, що становлять переважну частину обґрунтування позовної заяви, на застосування найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення та відутність належного обґрунтування його застосування, суд зазначає, що відповідачем доведено суду правомірність застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, при цьому, за обставин даної справи, застосування саме найсуворішого виду стягнення, є логічним та послідовним, позаяк, перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння є неприпустимим та підриває авторитет поліції, яка сама має забезпечувати законність і бути зразком для громадян. Толерування посадовою особою вживання алкоголю на робочому місці або перебування у стані сп'яніння, ставить таку особу в ряд співучасників правопорушення, наслідком якого може бути заподіяння значної шкоди здоров'ю людини або позбавлення її життя. Саме тому орган, який уповноважений ухвалювати рішення щодо осіб, які перебувають в стані сп'яніння на робочому місці або за кермом, має проявляти принципову та жорстку позицію щодо цих осіб, особливо щодо працівників поліції.
Суд наголошує на тому, що недотримання службової дисципліни поліцейським, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення з органів внутрішніх справ. На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно, тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.
Тож, позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана з встановленням перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується зафіксованими результатами засобу «Drager».
Водночас, доводи позовної заяви ґрунтуються лише на запереченні втсновлених службовим рослідуванням обставин, водночас, без наведення та доведення наявності підстав, які давали б суду підсатви для сумніву у об'єктивності висновків службового розслідування, при цьому, позивач використовує суб'єктивні твердження, проте не доводить їх відповідними доказами, хоча, у силу норм КАС України, кожна сторона має довести обставини, на які здійснює посилання.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, задоволенню не підлягають. Відповідачем було доведено законність прийняття наказу № 390 від 30.10.2023 в частині пункту 1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності «звільнення зі служби в поліції», інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 «звільнити зі служби в поліції» та наказу № 262 о/с від 17.11.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення зі служби в поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Інші позовні вимоги є похідними, тому також не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 09 серпня 2024 р.