09 серпня 2024 року м. Київ № 320/5632/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення №103550005253 від 05.05.2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (Список №2) період роботи ОСОБА_1 з 13.09.2003 року по 26.07.2018 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.05.2022 року за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним рішенням йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, суд також витребував докази по справі від відповідача та запропонував подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що всебічно розглянувши надані позивачем документи відповідачем було встановлено, що стаж роботи позивача на дату звернення складає: загальний страховий стаж - 37 років 02 місяці 10 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 02 роки 05 місяців 20 днів при досягненні ним повних 55 років. У зв'язку з тим, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем 05.05.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №103550005253.
За таких обставин відповідач вважає спірне рішення правомірним та просить відмовити у позові повністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області.
Матеріалами справи встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач у спірний період:
з 01.11.2001 по 26.07.2018 позивач працював машиністом котлів «Завод «Енергія Київенерго».
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться записи про проведення атестації робочих місць, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку №2 у 2003, 2009, 2013, 2018 роках.
Судом встановлено, що крім записів у трудовій книжці, пільговий стаж роботи позивача у спірний період підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №42НУ/020/219 від 20.09.2021, яка видана АТ «К.ЕНЕРГО».
З даної довідки вбачається, що позивач у період з 01.11.2001 по 26.07.2018 працював повний робочий день в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго», ПАТ «Київенерго», філіал «Завод «Енергія'Київенерго»: тепло-силовий цех, котельний цех, технічна служба з експлуатації, оперативний персонал з тепломеханічного обладнання за професією, посадою машиніст котлів VІ розряду, машиніст котлів ІV групи кваліфікації, що передбачена Списком №2 Постанови КМУ від 11.03.1994 №162 розділ XІII, пункт а позиція 2140000а-17785 за період з01.11.2001 по 15.01.2003, Постанови КМУ від 16.01.2003 №36 розділ XІII, пункт а позиція 13а за період з 16.01.2003 по 02.08.2016 та Постанови КМУ від 24.06.2016 №461 розділ ХІІІ за період з 03.08.2016 по 26.07.2018.
За період з 01.11.2001 по 26.07.2018 пільговий стаж роботи позивача становить 16 років 08 місяців 26 днів.
Судом встановлено, що 03.05.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Листом від 10.05.2022 №100-0208-8/42567 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.05.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 05.05.2022 №103550005253.
Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вказав, що до пільгового періоду не зараховано період з 01.11.2001 по 26.07.2018, оскільки пільгова довідка від 20.09.2021 №42НУ/020/219 не відповідає додатку 5 Постанови «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 (відсутній підпис начальника відділу кадрів), також відсутня атестація за період з 01.11.2001 по 12.09.2003. Страховий стаж становить - 37 років 2 місяця 10 днів, пільговий стаж роботи - 2 роки 5 місяців 20 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 12 років 6 місяців.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
3) чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно зі ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки №№ 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, з 16 січня 2003 року застосовуються Списки №1, 2, затверджені Постановою КМУ від 16.01.2003 №36, з 24 червня 2016 року - Списки №1,2, затверджені Постановою КМУ від 24.06.2016 №461.
Розділом XІII пункт а позиція 2140000а-17785 Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою Постановою КМУ від 11.03.1994 №162 передбачено професію машиніст котлів VІ розряду, машиніст котлів ІV групи кваліфікації .
Постановою КМУ від 16.01.2003 №36 розділ XІII, пункт а позиція 13а, Постановою КМУ від 24.06.2016 №461 розділ ХІІІ передбачено професію машиніст котлів VІ розряду, машиніст котлів ІV групи кваліфікації.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Оскільки, посада, на якій працював позивач передбачена Списком № 2, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 13.09.2003 по 26.07.2018 зараховуються до стажу, який дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до п. 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд зазначає, що жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці позивача у Рішенні №103550005253 від 05.05.2022 відповідач не вказав, періоди роботи записані чітко, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, а тому сумніватись у достовірності відомостей, внесених у трудову книжку у пенсійного органу немає.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Водночас, позивачем пенсійному органу була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №42НУ/020/219 від 20.09.2021, яка видана АТ «К.ЕНЕРГО».
З даної довідки вбачається, що позивач у період з 01.11.2001 по 26.07.2018 працював повний робочий день в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго», ПАТ «Київенерго», філіал «Завод «Енергія'Київенерго»: тепло-силовий цех, котельний цех, технічна служба з експлуатації, оперативний персонал з тепломеханічного обладнання за професією, посадою машиніст котлів VІ розряду, машиніст котлів ІV групи кваліфікації, що передбачена Списком №2 Постанови КМУ від 11.03.1994 №162 розділ XІII, пункт а позиція 2140000а-17785 за період з01.11.2001 по 15.01.2003, Постанови КМУ від 16.01.2003 №36 розділ XІII, пункт а позиція 13а за період з 16.01.2003 по 02.08.2016 та Постанови КМУ від 24.06.2016 №461 розділ ХІІІ за період з 03.08.2016 по 26.07.2018.
За період з 01.11.2001 по 26.07.2018 пільговий стаж роботи позивача становить 16 років 08 місяців 26 днів.
Судом встановлено, що крім записів у трудовій книжці, пільговий стаж роботи позивача підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №42НУ/020/219 від 20.09.2021.
Відмовляючи у зарахуванні позивачу спірного періоду, відповідач вказав, що пільгова довідка від 20.09.2021 №42НУ/020/219 не відповідає додатку 5 Постанови «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 (відсутній підпис начальника відділу кадрів), також відсутня атестація за період з 01.11.2001 по 12.09.2003.
Проте, суд вважає таке рішення відповідача безпідставним та формальним.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні їх при призначенні/перерахунку пенсії.
Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.
У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії №103550005253 від 05.05.2022 є протиправним та підлягає скасуванню, отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу з 03.05.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про призначення пенсії, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому суд виходить з того, що оспорюване рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах №1035550005253 від 05.05.2022 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, саме цей орган є належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог.
Крім того, у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 03.05.2022, тобто з дня звернення до органу пенсійного фонду після досягнення 55-річного віку з заявою про призначення пенсії.
У той же час, відповідно до положень частини 1 статті 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Таким чином, оскільки позивач досяг пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком - 55 років - 13.12.1966, а з заявою про призначення пенсії звернувся 03.05.2022, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, отже пенсія має бути призначена йому саме з 03.05.2022 - з дня звернення за пенсією.
Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним спірного рішення №1035550005253 від 05.05.2022 про відмову у призначенні пенсії, а також зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (Список №2) період роботи з 13.09.2003 року по 26.07.2018 року та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 03.05.2022 року за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1984,80 грн., що підтверджується квитанціями наявними в матеріалах справи. Відтак, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення №103550005253 від 05.05.2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (Список №2) період роботи ОСОБА_1 з 13.09.2003 року по 26.07.2018 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.05.2022 року за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна перемоги, 26).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.