09 серпня 2024 року м. Київ № 640/19964/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 , основного розміру пенсії з 83% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та сплаті позивачу пенсії не в повному обсязі підвищення згідно постанови КМУ від 21.02.2018 №103 з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 75 % підвищення, з 01.01.2020 щомісячно 100% підвищення згідно при здійсненні її перерахунку та не проведенні мені індексації пенсії з 01. 01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та сплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018р., виходячи з основного розміру 83%, в розмірі 100% підвищень, з урахуванням індексації та без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що він є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір якої становив на момент призначення 83% сум грошового забезпечення.
У зв'язку із набранням законної сили 05.03.2019 судовим рішенням у справі № 826/3858/18, яким було, зокрема, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), він має право на виплату 100% суми підвищення до пенсії, відтак дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 75 % підвищення, є протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №640/19964/22, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 прийнято до провадження Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/19964/22 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, суд також витребував докази по справі від відповідача та запропонував подати до суду відзив на позовну заяву.
Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що у пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку пенсії, відтак, її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства.
30.03.2023 ГУ ПФУ в м.Києві на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 у даній справі направило до суду копію пенсійної справи позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є особою з інвалідністю 1 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0415210.
Позивач перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.12.2017 по пенсійній справі ФА 88963 позивачу пенсія призначена (обчислена) з 03.10.1985 в розмірі 83% грошового забезпечення (вислуга років 31).
З 01.03.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2018р., виходячи з основного розміру 83%, в розмірі 100% підвищень, з урахуванням індексації та без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.
Листом від 27.10.2022 №23231-21783/Х-02/8-2600/22 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ на умовах, у порядку та в розмірах, передбачених постановою № 103, якою встановлено проведення виплати пенсії з 01.01.2018 поетапно у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50%; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%; з 01 січня 2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103.
Так, згідно із пунктом 2 постанови № 103 виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Судом встановлено, що відповідач з 01.01.2018 здійснював виплату позивачу пенсії з врахуванням 50% від суми підвищення, у 2019 році здійснював виплату перерахованої пенсії з врахуванням 75% від суми підвищення, а в 2020 - 100% від суми підвищення пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103.
У зв'язку із визнанням протиправним та нечинним пункту 2 постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
04.09.2019 набрала чинності постанова № 804 згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, залишим без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано протиправною і нечинною постанову №804.
З 01.01.2020 позивачу виплачувалося 100% суми підвищення пенсії. Однією з підстав звернення позивача до суду з цим позовом були дії відповідача щодо виплати 75 % суми підвищення пенсії, починаючи з 05.03.2019.
Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, згідно із яким, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Застосовуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо не виплати перерахованої позивачеві пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у зменшенні позивачу основного розміру пенсії з 83% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262 (в редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону № 2262 було визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2,- 95 процентів.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон №3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII (далі - Закон №1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону № 2262 у чинній редакції визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4 ст.63 Закону №2262).
Суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262 ані Законом № 3668, ані Законом № 1166 у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанови Кабінету Міністрів України № 45 і № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону № 2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668 та Закону №1166 не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначених у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Частиною 3 статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідач протиправно здійснив зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 83% до 70% сум грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій, які полягають у зменшенні позивачу основного розміру пенсії з 83% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що з березня 2022 року розмір пенсії позивача з надбавками та індексацією пенсії становить 10622,41 грн., що не перевищує десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити з урахуванням індексації та без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, суд зазначає, що у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити, оскільки рішення суду спрямоване на поновлення порушеного права, однак не може встановлювати правовідносини на майбутнє. При цьому, метою судового захисту є спонукання суб'єкта владних повноважень до належного виконання адміністративних функцій стосовно порушеного права позивача, а не у подальшому.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018, виходячи з основного розміру 83%, з 01.01.2018 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 , основного розміру пенсії з 83% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та сплаті позивачу пенсії не в повному обсязі підвищення згідно постанови КМУ від 21.02.2018 №103 з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 75 % підвищення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві код ЄДРПОУ - 42098368, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, м.Київ, 04053) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.01.2018, виходячи з основного розміру 83%, з 01.01.2018 по 31.12.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.