09 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5813/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), відповідно до якого просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи листопад-грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березень 2021 року у відокремленому підрозділі «Шахта №9 Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем під землею; зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) та страхового стажу періоди роботи листопад-грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березень 2021 року у відокремленому підрозділі «Шахта №9 Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем під землею та здійснити позивачу перерахунок і виплату призначеної пенсії з 29 грудня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 29 грудня 2023 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказує, що у березня 2024 року йому стало відомо, що при оформлені пенсії до пільгового стажу не було зараховано період трудової діяльності на підприємствах вугільної промисловості та.
Повідомляє, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про причини не зарахування пільгових періодів його трудової діяльності на підприємствах вугільної промисловості та просив здійснити перерахунок пенсії з дня її призначення.
У відповідь ГУ ПФУ у Волинській області 19 квітня 2024 року повідомлено, що при перерахунку пенсії до пільгового стажу з повним робочим днем під землею відповідачем не враховано періоди роботи листопад-грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березень 2021 року. Крім цього зазначеного, що зарахування таких періодів можливе лише за мови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку.
ОСОБА_1 уважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-2).
У відзиві на позовну заяву від 20 червня 2024 року №0300-0902-7/37259, ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнало, мотивуючи тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу Форми ОК-5 інформація, щодо сплати єдиного соціального внеску за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березень 2021 року відсутня, у зв'язку із чим відсутні законні підстави для зарахування страхового стажу за даний період.
З урахуванням зазначеного відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 19-21).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої, сьомої статті 262 КАС України (арк. спр. 17).
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 29 грудня 2023 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 підтверджується, що позивачу за листопад 2010 - грудень 2010 року та з лютого 2018 по березень 2021 здійснювалось нарахування сум заробітку для нарахування пенсії, однак відсутні відомості щодо сплати страхових внесків (арк. спр. 24-27).
Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 періоди роботи за листопад 2010 - грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березня 2021 року відповідачем не включено до пільговий страховий стажу. Даний факт відповідачем не заперечується.
Позивач 19 березня 2024 року звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області щодо зарахування оскаржуваного періоду до пільгового стажу та здійснення перерахунку пенсії (арк. спр. 5).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19 квітня 2024 року №5704-4612/К-02/8-0300/24, у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що розмір пенсії обчислено з врахуванням стажу тривалістю 38 років 11 місяців та 20 днів, з них додатковий стаж - 27 років 11 місяців 28 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,38917).
При обчисленні розміру пенсійної виплати до страхового стажу не зараховано період роботи у листопаді - грудня 2010 року та з лютого 2918 року по березень 2021 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку із відсутністю факту сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (арк. спр. 6-7).
Уважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно частини першої статті 21 Закону №1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 56 Закону №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №673, основним документом , що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як установлено судом згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач проходив навчання в Нововолинському ПТУ-11 за професією - електрогазозварник, 03 серпня 2009 року був прийнятий учнем гірника поверхні 1-го розряду на забійне обладнання, 03 вересня 2009 року переведений гірником поверхні 3-го розряду, 03 квітня 2010 року переведений гірником підземним 3-го розряду, з повним робочим днем під землею, 22 червня 2011 року направлений на курси по підготовці електрослюсарів підземних робіт при ГВ ВПУ, 25 січня 2012, у зв'язку з закінченням курсів, переведений електрослюсарем підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею, 17 лютого 2017 року переведений учнем гірника очисного забою, 07 квітня 2017 року переведений гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, 25 жовтня 2018 року переведений учнем машиніста гірничих виїмкових машин, 02 січня 2019 року переведений машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду, 05 грудня 2023 року переведений контролером контрольно-пропускного пункту служби охорони, 08 грудня 2023 року переведений машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду та 03 січня 2024 року звільнений по пункту 2 статті 40 КЗпП України (на пенсію по інвалідності ІІ групи від професійного захворювання) з виплатою одномісячного середнього заробітку (арк. спр. 8-9).
Як встановлено судом вище, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19 квітня 2024 року №5704-4612/К-02/8-0300/24 повідомило, що при обчисленні розміру пенсійної виплати до страхового стажу не зараховано період роботи у листопаді - грудня 2010 року та з лютого 2918 року по березень 2021 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку із відсутністю факту сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (арк. спр. 6-7).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
На переконання суду, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для не зарахування таких до страхового стажу під час визначення пільгового стажу для призначення пенсії позивачу.
Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року по справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.
Згідно з індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка за формою ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків за період липень 2010 - грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березень 2021 року у ВП «Шахта №9 Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» дійсно відсутня (арк. спр. 11-14).
Разом з тим, як установлено судом у вказаний період позивач працював гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем від землею, а також учнем машиніста гірничих виїмкових машин та 02 січня 2019 року переведений машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та за вказаний період йому була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, що підтверджується довідкою про доходи від 23 травня 2024 року №93, виданою ДП «Шахта №9 «Нововолинська» (арк. спр. 10), а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до пільгового стажу позивача вказані періоди роботи при проведенні перерахунку призначеної йому пенсії.
Суд зауважує, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період лише з тих підстав, що сплачені ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» зараховані на погашення боргу підприємства з єдиного внеску у порядку календарної черговості його виникнення, не може бути підставою для позбавлення пенсіонера права на пенсію у відповідному розмірі з урахуванням періоду його трудової діяльності, оскільки застрахована особа не відповідає за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків.
Механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу. Застраховані особи самостійно, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність сплати роботодавцями страхових внесків.
Отже, слід дійти висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з листопада 2010 року по грудень 2010 року та з лютого 2018 року по березень 2021 року на ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» при призначенні пенсії по інвалідності виключно з підстав відсутності сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З урахуванням вищевикладених мотивів та беручи до уваги висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позивних вимоги, шляхом визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року здійснити ОСОБА_1 з 29 грудня 2023 року перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи у ВП «Шахта №9 Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 28 травня 2024 року №1338174120 (арк. спр. 3).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 29 грудня 2024 року перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович