08 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7255/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, ВДВС у місті Луцьку), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - треті особи), про визнання протиправною бездіяльності щодо не зняття арешту з нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №3424485, реєстратор: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, постанова АА675053, 26.04.2006, ДВС у м.Луцьку, О.О.Левчук, 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 ;
зобов'язання зняти арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №3424485, реєстратор: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, постанова АА675053, 26.04.2006, ДВС у м.Луцьку, О.О.Левчук, 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта записи про скасування вказаного арешту нерухомого майна;
визнання протиправною бездіяльності щодо не зняття арешту з нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №6742524 реєстратором: Друга Луцька державна нотаріальна контора, постанова вих.33630, Відділ Держ.виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, А.М.Бень, квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 .
зобов'язання зняти арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №6742524 реєстратором: Друга Луцька державна нотаріальна контора, постанова вих.33630, Відділ Держ.виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, А.М.Бень, квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта записи про скасування вказаного арешту нерухомого майна;
визнання протиправною бездіяльності щодо не зняття арешту з нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №6742558 реєстратором: Друга Луцька державна нотаріальна контора, постанова вих.33630 від 18.11.2003, Відділ Держ.виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, А.М.Бень, все майно, власник ОСОБА_4 ;
зобов'язання зняти арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження №6742558 реєстратором: Друга Луцька державна нотаріальна контора, постанова вих.33630 від 18.11.2003, Відділ Держ.виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, А.М.Бень, все майно, власник ОСОБА_4 , та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта записи про скасування вказаного арешту нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він та треті особи є співвласниками нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яке належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, яке видане відділом приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради 18.03.1996 та зареєстроване у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 18.03.1996 за №8071.
Співвласником квартири є також ОСОБА_4 (батько позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході вчинення дій, спрямованих на реалізацію свого права на спадщину після ОСОБА_4 , позивачу стало відомо від нотаріуса про наявність обтяження: арешту нерухомого майна, зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
На звернення до ВДВС у місті Луцьку щодо зняття арешту з нерухомого майна позивач отримав 04.07.2024 відповідь від 03.07.2024 №156763 про те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири існує інформація про обтяження, а саме:
за реєстраційним номером №3424485 реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, постанова АА675053, 26.04.2006, ДВС у м. Луцьку, О.О.Левчук , 1/4 частина квартири, власник ОСОБА_4 ;
за реєстраційним номером №6742524 реєстратором: Друга Луцька державна нотаріальна контора, постанова вих.33630, Відділ Держ.виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, А.М.Бень, квартира, власник ОСОБА_4 , дата виникнення 19.11.2003;
за реєстраційним номером №6742558 реєстратором: Друга Луцька державна нотаріальна контора, постанова вих.33630, 18.11.2003, Відділ Держ.виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, А.М.Бень, все майно, власник ОСОБА_4 , дата виникнення 19.11.2003.
Однак, провести ідентифікацію, у зв'язку з виконанням яких саме виконавчих документів вносився відповідний запис про обтяження нерухомого майна до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, є неможливим, оскільки Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (база даних, як створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії) створена та функціонує з 2008 року.
Відтак, наявність арешту на квартиру, як на спадкове майно, порушує право позивача набувати, володіти, користуватися і розпоряджатися майном, а також впливає/може вплинути на права і законні інтереси третіх осіб.
Крім того, позивач посилається на те, що зважаючи на відсутність будь-яких матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаного арешту, є необхідність скасування цього арешту.
На думку позивача, оскаржувані у справі арешти квартири повинні були бути зняті відповідними посадовими особами відповідача після виявлення відсутності матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаного арешту, однак відповідачем, всупереч приписів Закону України «Про виконавче провадження» такі дії вчинені не були, що свідчить про протиправний характер поведінки виконавчого органу, яка полягає у не знятті арешту за запитом позивача.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.33-34).
Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу разом з повісткою про виклик в судове засідання в його електронний кабінет та доставлена 30.07.2024 (а.с.37).
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання учасники справи не прибули, при цьому представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи вимоги частини дев'ятої статті 205 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів 18.03.1996, громадянину ОСОБА_4 та членам його сім'ї ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.19).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.12.2022 №318786775 на вищевказану квартиру 13.03.2006 накладено арешт за постановою головного державного виконавця ВДВС м.Луцька Іщенко Г.С. від 13.03.2006 №448255; 26.04.2006 накладено арешт за постановою ВДВС м.Луцька Левчук О.О. від 26.04.2006 АА675053; 18.11.2003 накладено арешт за постановою старшого державного виконавця Бень А.М . ВДВС Луцького міського управління юстиції від 18.11.2003 вих33630 (а.с.20).
Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 23.01.2021 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).
21.07.2021 в Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_4 (а.с.18).
При оформленні спадщини виявлено, що на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , накладено арешт, з огляду на що позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.05.2024 про зняття арешту з майна (а.с.47).
Листом від 03.07.2024 №156763 ВДВС у м.Луцьку ЗМУ МЮ повідомив позивача про те, що провести ідентифікацію, у зв'язку з виконанням яких саме виконавчих документів вносився відповідний запис про обтяження нерухомого майна до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, є неможливим, оскільки Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (база даних, як створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії) створена та функціонує з 2008 року (а.с.21-22).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, який набув чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).
До набуття чинності Законом №1404-VІІІ умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначалися Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною шостою статті 24 Закону №606-XIV (у редакції, що діяла на час накладення арешту на майно позивача) передбачено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 55 Закону №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець був наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника. Водночас державний виконавець зобов'язаний був скасувати арешт, накладений на майно боржника, в разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
При цьому частиною першою статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Отже, чинне на даний час законодавство визначає обов'язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду.
Разом з тим, частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII визначено інші підстави, за яких державний виконавець знімає арешт з усього майна боржника або його частини, а частиною п'ятою статті 59 Закону №1404-VIII передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
В межах даної справи відповідачем не надано доказів перебування на виконанні у відділі державної виконавчої служби виконавчих проваджень, у яких боржником значиться ОСОБА_4 , власник квартири, який помер, чи інші співвласники квартири, та в межах яких накладено арешт на зазначене майно.
Таким чином, існування арешту на майно позивача, який накладений ще у 2003 та 2006 роках, тобто більше 18 років тому та правова природа якого на даний час невідома, порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (стаття 41 Конституції України) та є порушенням статті 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав суду доказів наявності діючих виконавчих проваджень, боржниками у яких є співвласники квартири, не довів правомірності існування арешту майна позивача, факт порушення прав останнього знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому суд вважає, що в даному випадку ним допущено протиправну бездіяльність щодо не зняття арешту згідно з поданою заявою.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зняти арешт з нерухомого майна позивача, накладеного постановою головного державного виконавця ВДВС м.Луцька Іщенко Г.С. від 13.03.2006 №448255; постановою ВДВС м.Луцька Левчук О.О. від 26.04.2006 АА675053; постановою старшого державного виконавця Бень А.М. ВДВС Луцького міського управління юстиції від 18.11.2003 вих33630.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 3633,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 25.07.2024 (а.с.30).
Керуючись статтями 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 .
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , накладений постановою головного державного виконавця ДВС м.Луцька Іщенко Г.С. АМ №448255 від 13.03.2006 (реєстраційний номер обтяження 3023344, внесений 28.03.2006 реєстратором Друга Луцька державна нотаріальна контора), та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про скасування арешту вказаного нерухомого майна.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна: ? частини квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , накладений постановою державного виконавця ДВС у м.Луцьку Левчук О.О. АА №675053 від 26.04.2006 (реєстраційний номер обтяження 3424485, внесений 06.07.2006 реєстратором Волинська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України), та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про скасування арешту вказаного нерухомого майна.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , накладений постановою старшого державного виконавця ВДВС Луцького міського управління юстиції Бень А.М. вих.33630 від 18.11.2003 (реєстраційний номер обтяження 6742524, внесений 06.03.2008 реєстратором Друга Луцька державна нотаріальна контора), та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про скасування арешту вказаного нерухомого майна.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три грн 60 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Винниченка 27а, код ЄДРПОУ 35041461);
Третя особа1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Третя особа2: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_4 ).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій