06 серпня 2024 року м. Харків Справа № 905/1359/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.
за участю представників сторін:
позивача - Митровка Я.В.,
відповідача - Бурикін К.О.,
третьої особи -1 - не з'явився,
третьої особи- 2 - Лебідь Ю.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” (1605Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2024 у справі № 905/1359/23 (повний текст якого складено та підписано в приміщенні господарського суду Донецької області 08.02.2024 суддею Огороднік Д.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПИТНИЙ ЗАВОД М” (код ЄДРПОУ 33330969, вул. Шаянська, буд.34, смт Вишково, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90454)
до Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” (код ЄДРПОУ 04011733, вул. Купріна, буд.23-А, м. Маріуполь, Донецька обл., 87535)
третя особа-1 на стороні відповідача Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062, проспект Берестейський, будинок 14, м. Київ, 01135)
третя особа-2 на стороні відповідача Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480, вулиця Грушевського, будинок 12/2, м. Київ, 01008)
про стягнення заборгованості у розмірі 2816582,59 грн,
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2024 у справі № 905/1359/23 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” (код ЄДРПОУ 04011733, вул. Купріна, буд.23-А, м. Маріуполь, Донецька обл., 87535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПИТНИЙ ЗАВОД М” (код ЄДРПОУ 33330969, вул. Шаянська, буд.34, смт Вишково, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90454) заборгованість у розмірі 2 816 582 (два мільйони вісімсот шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн 59 коп та судовий збір у розмірі 42 248 (сорок дві тисячі двісті сорок вісім) грн 74 коп.
КП “Міське управління капітального будівництва” із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2024 у справі № 905/1359/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що при здійсненні розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами не передбачено асигнувань на 2023 рік для тимчасово окупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії, окрім проектів Торецької, Покровської міської територіальної громади та СтаничноЛуганської селищної територіальної громади, у розмірі відповідно до актів виконаних робіт, по яких є рішення суду або ведуться судові процеси щодо оплати виконаних робіт, що були здійснені до 24.02.2022. Отже, на думку апелянта, не здійснення оплати виконаних робіт сталось внаслідок обставин незалежних від волі відповідача (Замовника) - припинення фінансування проєкту, тоді як Замовник виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати виконаних робіт, надіславши платіжні документи на оплату; не здійснення оплати виконаних робіт сталось не з вини Замовника, а внаслідок обставин, незалежних від його волі, що суд першої інстанції, на думку заявника скарги, повинен був взяти до уваги. Апелянт вказував, що у рішенні Господарського суду Донецької області від 29.01.2024 не надано належної оцінки доводам відповідача щодо настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) як причини неможливості виконання зобов'язань за договором підряду № 198/2021 від 22.10.2021. Також заявник скарги посилався на наступні обставини: 11.05.2022 відповідач отримав лист Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 № 7/19/4062-22 щодо інформації про механізм оплати актів, форми платіжних доручень, інструкцію з підписання документів; 23.11.2022 на адресу відповідача від позивача надійшов рахунок на оплату № 004 на суму 2 816 582,59 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № 1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) на суму 2 816 582,59 грн, після чого, в період до 30.11.2022 були надані інші документи, необхідні для здійснення оплати, однак з травня по листопад 2022 року минув досить тривалий проміжок часу, замовник не мав можливості направити пакет документів на оплату до отримання частини документів, які готує підрядник, отже, не оплата виконаних робіт сталась, у тому числі, через зволікання підрядника з наданням документів - апелянт стверджував, що судом першої інстанції не був врахований даний факт, що, на його думку, призвело до хибних висновків.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів у складі: Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” (1605Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2024 у справі № 905/1359/23. Встановлено строк учасникам справи для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення вказаної ухвали, призначено справу до розгляду на 06 серпня 2024 р. на 14:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/1359/23, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду на запит 09.07.2024.
11.07.2024 третя особа - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України - надала пояснення щодо апеляційної скарги, в яких зазначила про відсутність асигнувань на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами на 2023 рік для тимчасово окупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії. Також третя особа заперечувала проти твердження апелянта про те, що йому не було відомо про граничний строк прийняття платіжних документів, та вказувала, що Мінрегіон листом від 09.02.2022 надсилав інформацію щодо здійснення розподілу асигнувань між проєктами на 2022 рік, а також листом від 28.11.2022 інформував кінцевих бенефіціарів щодо встановленого терміну розгляду платіжних документів для здійснення оплат та граничних строків прийняття Мінфіном платіжних документів. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України просило суд здійснювати апеляційний розгляд справи за відсутності його представника.
11.07.2024 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України також звернулося з клопотанням, у якому просила приєднати до матеріали справи такі документи (у копіях): лист Мінрегіону від 09.02.2022 № 7/19.6/1881-22, наказ Мінрегіону від 07.02.2022 № 30, лист Мінрегіону від 28.11.2022 № 7/19/12777-22, лист КП «МУКБ» від 01.04.2024 № 22, лист Мінінфраструктури від 12.04.2024 № 6735/31/10-24, Розпорядження Президента України від 06 липня 2024 року № 74/2024-рп. Заявник також просив розгляд цього клопотання здійснити за відсутності представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
11.07.2024, тобто в межах установленого судом строку, позивач - ТОВ “ОПИТНИЙ ЗАВОД М” - надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідач зобов'язаний був оплатити виконані роботи ще до 25.01.2022, тобто до введення воєнного стану; договором та законом передбачено звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань через форс-мажорні обставини, але не передбачено звільнення від виконання зобов'язань за договором; доводи, наведені відповідачем взагалі не свідчать про те, що такий не може здійснити оплату виконаних робіт через непереборну силу, адже неможливість оплати насправді пов'язується із відсутністю коштів та фінансування за відповідною програмою Міністерством фінансів України, однак, на думку позивача, такі доводи є необґрунтованими з огляду на приписи абз. 2 ч. 1 ст. 617 ЦК України. Позивач наполягав на тому, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
15.07.2024 Міністерство фінансів України (третя особа) надало пояснення, в яких зокрема зазначило, що в рамках реалізації спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» платіжні документи для оплати робіт технічного нагляду за субпроектом «Заходи з посилення конструкцій. Капітальний ремонт комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу «Ясла садок № 106 «Горобинка» за адресою: вул. Купріна, 25а в Центральному районі» (без зовнішніх мереж електропостачання)» на суму 2 816 582,59 грн до Мінфіну не надходили.
Також представники ТОВ “ОПИТНИЙ ЗАВОД М”, Міністерства фінансів України та Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” звернулися з заявами про участь представників у судовому засіданні 06.08.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Вказані заяви було задоволено відповідними ухвалами суду від 17.07.2024, від 19.07.2024 та від 23.07.2024.
02.08.2024 у зв'язку з відпусткою судді Гребенюк Н.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.
Розглянувши клопотання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про долучення до матеріалів справи доказів, колегія суддів зазначає, що лист Мінрегіону від 09.02.2022 № 7/19.6/1881-22 та наказ Мінрегіону від 07.02.2022 № 30 надавалися відповідачем до матеріалів справи (т.1, а.с. 126, 130); листа Мінрегіону від 28.11.2022 №7/19/12777-22 матеріали справи не містять, а інші документи, про врахування яких просила третя особа - лист КП «МУКБ» від 01.04.2024 № 22, лист Мінінфраструктури від 12.04.2024 № 6735/31/10-24, Розпорядження Президента України від 06 липня 2024 року № 74/2024-рп - не існували на час прийняття оскаржуваного рішення від 29.01.2024 у даній справі.
Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тобто приписи частини третьої статті 269 ГПК України передбачають наявність двох обов'язкових передумов для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже Господарський процесуальний кодекс України допускає виняткові випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Проте, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, оскільки відсутність відповідних доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.07.2024 у справі № 910/14396/23.
Однак Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України не доведено неможливості подання відповідних доказів (а саме, листа Мінрегіону від 28.11.2022 №7/19/12777-22) до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Окрім того, така обставина як не існування наданих заявником документів (листа КП «МУКБ» від 01.04.2024 № 22, листа Мінінфраструктури від 12.04.2024 № 6735/31/10-24, Розпорядження Президента України від 06 липня 2024 року № 74/2024-рп) на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання учасником справи таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 920/42/23).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про долучення нових доказів та зазначає, що ці докази не враховуватимуться в даному апеляційному провадженні.
У судовому засіданні 06.08.2024 взяли участь у режимі відеоконференції представники ТОВ “ОПИТНИЙ ЗАВОД М”, Міністерства фінансів України та Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва”.
Представник апелянта, який підтримав вимоги скарги, на запитання суду надав відповідь, що відповідачем визнано факт виконання позивачем робіт за договором та їх прийняття без зауважень, однак водночас наполягав на тому, що оплату не було здійснено із незалежних від замовника причин.
Представник позивача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, а також заявив про те, що у разі прийняття судом апеляційної інстанції рішення на користь ТОВ “ОПИТНИЙ ЗАВОД М”, вказаний учасник справи протягом 5 днів подасть докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача.
Представник Міністерства фінансів України, оголосивши зміст наданих раніше письмових пояснень, просив суд апеляційної інстанції ухвалити законне рішення в даній справі.
Дослідивши матеріали справи, усні та письмові пояснення учасників справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2021 між Комунальним підприємством “Міське управління капітального будівництва” (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М” (позивач, підрядник) підписаний договір про закупівлю робіт №198/2021 додаткова закупівля робіт за проектом “Заходи з посилення конструкцій. Капітальний ремонт комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу “Ясла-садок№106 “Горобинка” за адресою: вул.Купріна, 25а в Центральному районі, м.Маріуполь” (без зовнішніх мереж електропостачання) (від 02.03.2020 №26/2020).
Договір підписано з боку відповідача, на підставі статуту, Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект “Надзвичайна кредитна програми для відновлення України”, далі-проекти), ратифікованої Законом України від 22 квітня 2015 року №346-VIII та Угоди про передачу коштів позики №13010-05/168 від 31.10.2019 між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством “Міське управління капітального будівництва”, з однієї сторони, і позивачем, що діє на підставі статуту з іншої сторони.
Відповідно до умов договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з “Заходи з посилення конструкцій. Капітальний ремонт комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу “Ясла-садок №106 “Горобинка” за адресою: вул.Купріна, 25а в Центральному районі, м.Маріуполь” (без зовнішніх мереж електропостачання) (коригування), код ДК 021:2015:45453000-7 “Капітальний ремонт і реставрація” на об'єкті (п.1.1. договору).
Пунктами 2.1-2.2. договору встановлено, що підрядник розпочне виконання робіт після набрання чинності цього Договору. Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток №2).
Договірна ціна складає: а) сума без ПДВ: 2512259,95 грн; б) ПДВ у сумі 502451,99 грн; разом: 3014711,94 грн. Договірна ціна є додатком (Додаток №1) до цього договору. Договірна ціна є твердою (п.3.1. Договору).
Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2. договору замовник зобов'язаний прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.
Згідно з п.п.9.1 договору замовник за актом передає підряднику об'єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 2 (двох) робочих днів з дня набрання чинності договору. Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та Договором, веде і передає Замовнику після завершення робіт документи про виконання Договору.
Пунктом 9.6. договору визначено, що підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору. Підрядник зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів після завершення виконання робіт звільнити Об'єкт та прилеглу до нього територію від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових споруд та приміщень.
За умовами розділу 11 договору фінансування робіт порядок та строки фінансування за цим договором визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”, умовами цього договору та узгодженим сторонами планом фінансування виконаних робіт (додаток № 3), який є невід'ємною частиною договору, план фінансування виконаних робіт складається з урахуванням календарного графіку виконання робіт (додаток 2) і порядку проведення розрахунків за виконані роботи.
Джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету, місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та/або кошти місцевих бюджетів.
Приписами пункту 12.1. договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми - Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми - КБ-2), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми - КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми - КБ2), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.
Строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання Замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) - 45 (сорок п'ять) календарних днів (пп.12.1.2 п.12.1. Договору).
Згідно з п. 12.2. договору кінцеві розрахунки між замовником та підрядником у розмірі 5 відсотків від Договірної ціни здійснюються у термін до 45 (сорока п'яти) календарних днів після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Договір діє до 30.06.2022, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Додатки (невід'ємна частина цього договору): №1 договірна ціна; №2 календарний графік виконання робіт; №3 план фінансування виконаних робіт; №4 зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва; №5 “Пакт про згоду щодо професійної чесності” (з підписом та печаткою англійською та українською мовами); №6 “Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів” (з підписом та печаткою англійською та українською мовами).
Зокрема, додатковою угодою №2 від 15.02.2022 до договору про закупівлю робіт (договору підряду) №198/2021 з метою уточнення строків фінансування робіт за договором, сторони дійшли згоди викласти додаток №3 до договору “План фінансування виконаних робіт” в новій редакції, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Позивачем до матеріалів справи надано план фінансування в редакції додаткової угоди №2, в якому погоджено остаточний розрахунок по договору у березні 2022 року.
Додатковою угодою №4 від 19.08.2022 до договору про закупівлю робіт (договору підряду) №198/2021 з метою уточнення строків фінансування робіт за договором, сторони дійшли згоди викласти додаток №3 до договору “План фінансування виконаних робіт” в новій редакції, згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Крім того, внесено зміни до розділу 20 “МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН”, в частині “Підрядник”. Позивачем до матеріалів справи надано план фінансування в редакції додаткової угоди №2, в якому погоджено остаточний розрахунок по договору у серпні 2022 року.
Додатковою угодою №5 внесено зміни до договору підряду №168/2021 від 22.10.2021 виклавши п.18.1. розділу 18 “СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ” у новій редакції наступного змісту: “18.1 Цей договір вважається укладеним з моменту укладання схвалення Європейським інвестиційним банком (далі ЄІБ) запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проекту. У разі ненадання ЄІБ схвалення запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проекту договірні відносини вважаються такими, що не розпочались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за схвалення ЄІБ. Договір діє до 31.12.2023, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.”
Як встановлено місцевим господарським судом, Комунальне підприємством “Міське управління капітального будівництва” після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України не здійснювало свою діяльність до квітня 2022 року, а з квітня 2022 року почало відновлювати свою діяльність на підконтрольній території України у м.Запоріжжі.
На підтвердження виконання договору №198/2021 на загальну суму 2816582,59 грн, позивачем до матеріалів справи додано: акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2021 року (форма КБ-2в) на суму 2816582,59 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 на суму 2816582,59 грн (форма КБ-3).
Довідка (форма КБ-3) та акт (форма КБ-2в) за грудень 2021 року на суму 2816582,59 грн підписані 09.12.2021 начальником Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” Орліченко М.П., директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Опитний завод М” Сапьолкіною Н.В. та скріплені печатками підприємств.
Крім того, позивачем надано: розрахунок вартості заготівельно-складських витрат; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №7-1-2/109/2017-ГПсм1; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №7-1-4 на МАФ.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №002 від 04.07.2023 на суму 2816582,59 грн, однак оплату за цим рахунком здійснено не було.
Відповідно до витягу із протоколу №1 від 15.05.2023 засідання Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проектів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України вбачається, що відповідно до Фінансової угоди проектів в рамках НКПВУ можуть реалізуватися тільки на території підконтрольній Уряду України, тому враховуючи наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), пропонується припинити фінансування проектів на тимчасово окупованих територіях та в місцях де ведуться активні бойові дії (109 проектів).
Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання зі своєчасної оплати виконаних робіт, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю робіт №198/2021 від 22.10.2021 у розмірі 2816582,59 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи та підтверджується її учасниками в ході апеляційного провадження, договір про закупівлю робіт № 198/2021 від 22.10.2021 дійсно було укладено в рамках проекту “Надзвичайна кредитна програма для відновлення України”, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068, якою затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках вказаного проекту.
Разом з тим, за своєю правовою природою вказаний правочин є договором підряду, отже, на правовідносини, пов'язані з його виконанням, поширюються відповідні норми цивільного законодавства.
Предметом позову в даній справі є вимога підрядника про стягнення із замовника заборгованості з оплати за виконані роботи.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечувалося апелянтом, на виконання умов договору №198/2021 від 22.10.2020 року сторони підписали акт №1 від 09.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2021 на загальну вартість 2816582,59 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).
В ході апеляційного провадження відповідач підтвердив той факт, що роботи були виконані якісно та прийняті у встановленому порядку. Заперечень щодо розміру заборгованості та настання строку оплати апелянтом також не наведено.
Водночас апелянт вказував, що у рішенні Господарського суду Донецької області від 29.01.2024 не надано належної оцінки доводам відповідача щодо настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) як причини неможливості виконання зобов'язань за договором підряду № 198/2021 від 22.10.2021.
Однак в обґрунтування наявності цих обставин КП “Міське управління капітального будівництва” посилалося виключно на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який має загальний характер і не є автоматичною підставою для звільнення будь-якої особи від відповідальності за порушення зобов'язання.
Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 12.03.2024 у справі № 911/2635/22 тощо).
Отже, наявність вказаних обставин підлягає доведенню в загальному порядку, при цьому навіть сертифікат ТПП України не може бути визнано беззаперечним доказом. Однак ні відповідного сертифікату, ні будь-яких інших доказів, що свідчили б про настання форс-мажорних обставин саме для КП “Міське управління капітального будівництва” стосовно неможливості виконання умов договору підряду № 198/2021 від 22.10.2021, відповідачем в ході розгляду справи не надано.
Окрім того, договором та законом передбачено звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань через форс-мажорні обставини, але не передбачено звільнення від виконання безпосередньо самого договірного зобов'язання у вигляді сплати суми основного боргу, про стягнення якого заявлено позов - про що обґрунтовано зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, і відповідачем в ході апеляційного провадження цих аргументів не спростовано.
Стосовно посилань заявника скарги на неможливість здійснення оплати через відсутність фінансування, суд апеляційної інстанції зазначає, що, як було встановлено вище, фінансування проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України дійсно було припинено на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії.
Відповідно до п.11.2 № 198/2021 від 22.10.2021, джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету на реалізацію проектів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджетів.
Водночас, умови договору, які є обов'язковими до виконання в силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст.525, 526 Цивільного кодексу України, не ставлять виконання замовником його зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт у залежність від наявності або відсутності бюджетного фінансування.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18 зазначив, що між позивачем як замовником та відповідачем як підрядником виникли зобов'язальні правовідносини на підставі укладеного договору, у зв'язку з чим відхилив доводи скаржника про відсутність бюджетних асигнувань на 2018 рік для фінансування оплати робіт за договором №19 від 28.04.2017 та вказав, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
У випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 ГК України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме у справі "Кечко проти України" (заява N 63134/00) від 8 листопада 2005 року державні установи не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (пункт 26). Відповідні висновки наведено Верховним Судом у постанові від 25.07.2023 у справі № 910/18430/21.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що 11.05.2022 ним було отримано лист Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 № 7/19/4062-22 щодо інформації про механізм оплати актів, форми платіжних доручень, інструкцію з підписання документів; 23.11.2022 на адресу відповідача від позивача надійшов рахунок на оплату № 004 на суму 2 816 582,59 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) № 1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) на суму 2 816 582,59 грн, після чого, в період до 30.11.2022 були надані інші документи, необхідні для здійснення оплати, однак з травня по листопад 2022 року минув досить тривалий проміжок часу, замовник не мав можливості направити пакет документів на оплату до отримання частини документів, які готує підрядник. Із посиланням на вказані обставини апелянт стверджував, що не оплата виконаних робіт сталась, у тому числі, через зволікання підрядника з наданням документів.
Разом з тим, як було встановлено вище, виконані підрядником роботи було прийнято іще у 2021 році, тобто до початку воєнних дій. Апелянт зазначав, що документи, які підтверджують виконання робіт за договором, залишилися у м.Маріуполі - колегія суддів погоджується з тим, що відповідна обставина є об'єктивною і не залежала від волі відповідача.
Водночас, повторне надання документів підрядником замовникові у 2022 році не охоплювалося умовами договору, а здійснювалося з метою відновлення цих документів та сприяння замовнику у забезпеченні ним виконання зобов'язання із оплати виконаних робіт. Тому посилання відповідача на зволікання зі сторони позивача, на думку колегії суддів, також не можуть бути визнані переконливими доводами, оскільки момент надання позивачем необхідних документів не впливає на сам факт існування у відповідача безумовного обов'язку щодо сплати позивачеві заборгованості за договором у розмірі 2816582,59 грн, а відтак, і на обґрунтованість позовних вимог.
З цих же підстав суд апеляційної інстанції не вважає належними аргументами твердження відповідача про те, що йому було невідомо про граничний строк прийняття платіжних документів, посилання на неотримання листа Мінфіну від 25.11.2022 тощо.
Колегія суддів вважає, що наведені обставини, які стосуються правовідносин не між сторонами, а між відповідачем та третіми особами, не мають значення для вирішення спору, оскільки відповідач в суді першої та апеляційної інстанції не навів посилань на жодну норму договору або закону, якими було б передбачено звільнення замовника за договором підряду від обов'язку оплатити виконані роботи внаслідок обставин, пов'язаних із своєчасністю або несвоєчасністю подання ним відповідних платіжних документів.
Апелянт наполягав на тому, що КП “Міське управління капітального будівництва” виконало свої зобов'язання за договором, надіславши платіжні документи на оплату.
Разом з тим, відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Тому, враховуючи, що станом на момент розгляду даної справи судом першої інстанції та її апеляційного перегляду спірне зобов'язання не було виконано відповідачем (а саме, підрядник не отримав належну йому оплату в розмірі 2816582,59 грн), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно посилань відповідача в суді апеляційної інстанції на те, що у разі примусового виконання оскаржуваного рішення в рамках виконавчого провадження може бути накладено арешт на майно та банківські рахунки відповідача, що унеможливить забезпечення потреб мешканців Маріупольської міської територіальної громади та матиме значні негативні соціальні наслідки - колегія суддів зазначає, що зазначене твердження є припущенням, надання оцінки якому не входить до предмету розгляду в даному провадженні.
Отже, в ході апеляційного провадження відповідач не навів обставин, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Міське управління капітального будівництва” (1605Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2024 у справі № 905/1359/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2024 у справі № 905/1359/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 09.08.2024
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя І.А. Шутенко