10 червня 2024 рокуСправа №160/8430/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від 04.10.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Список №1 (підземні роботи):
- з 15.10.1989 по 16.04.1990 період проходження служби в рядах Радянської армії;
- з 28.05.1990 по 01.07.1990 період навчання в учбовому пункті шахти ім. М.І. Сташкова (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля) по спеціальності «Гірник підземний»;
- з 21.05.2007 по 25.06.2007 1 місяць 5 днів проходив навчання в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля») по спеціальності «Гірник очисного забою»;
- з 27.04.2010 по 03.10.2021 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України №1058 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: з 04.10.2021, виключити з розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку довідки про заробітну плату за будь-які 60 місяців до 30.06.2000;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України №1058 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 04.10.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він з 27.04.2010 отримував пенсію по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно заяви від 04.10.2021 та наданих документів, з 04.10.2021 позивача було переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В березні 2022 року позивач був мобілізований до Збройних сих України, влітку отримав тяжке поранення. На початку березня 2023 року позивачу було встановлено третю групу інвалідності, у зв'язку із захистом Батьківщини, після чого він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зроблено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1318 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» у розмірі 25% від призначеної пенсії. Позивач зазначає, що на початку 2023 року пенсійні виплати зменшились, але ніяких роз'яснень Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надало. Для уточнення інформації стосовно пенсійних виплат позивача, його представником був зроблений адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо надання інформації яка міститься в електронній пенсійній справі позивача та надання пояснень про перерахунок пенсії на яких підставах був зроблений і коли. На адвокатський запит ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало відповідь, оформлену листом від 29.12.2023 № 0400-010304-8/213015. Аналізуючи відповідь відповідача та документи додані до листа, позивач зробив висновок, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області порушило права останнього на достойний рівень соціальних виплат. По-перше відповідно до розрахунку стажу (форма РС-права) вбачається, що до пільгового стажу за Списком №1 (підземні роботи) не враховано багато періодів, а саме: - з 15.10.1989 по 16.04.1990 - період проходження служби в рядах Радянської армії; - з 28.05.1990 по 01.07.1990 період навчання в учбовому пункті шахти ім. М.І. Сташкова (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Павлоградського виробничого об'єднання видобутку вугілля) по спеціальності «Гірник підземний»; - з 21.05.2007 по 25.06.2007 -1 місяць 5 днів проходив навчання в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля») по спеціальності «Гірник очисного забою». - з 27.04.2010 по 03.10.2021 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. По-друге, під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.10.2021 року, пенсія була призначена за наявними документам в справі, для розрахунку «Індивідуальний коефіцієнт заробітку» були взяті довідки про заробітну плату до 01.07.2000 року, які не є вигідними для позивача. Отже, врахування довідок про заробітну плату до 01.07.2000 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для розрахунку «Індивідуальний коефіцієнт заробітку», є протиправним. По-третє, відповідно до статті 45 Закону України № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Враховуючи вищевказане позивач вважає, що розрахунок пенсійних виплати здійснений з порушенням норм чинного законодавства, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09.04.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до суду докази на підтвердження з якого часу були припинені виплати доплати до пенсії позивачу, а також належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
24 квітня 2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що з 27.04.2010 року позивач отримував пенсію по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком виробництві або професійним захворюванням відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно заяви від 04.10.2021 та наданих документів, з 04.10.2021 позивача було переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При переведені позивача з одного виду пенсії на інший було не вірно визначено заробітну плату та коефіцієнт страхового стажу (помилково до страхового стажу зараховано період перебування на інвалідності). Враховуючи зазначене, пенсійну справу позивача було переглянуто та приведено у відповідність, з 01.02.2023. Відповідно до п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень. Страховий стаж позивача складає 29 років 8 місяців 16 днів (зарахований по 30.06.2010), в тому числі, пільговий стаж за Списком № 1 - 9 років. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,29667 (29х12+8/100x12). Заробітна плата розрахована за період з 01.09.1991 по 31.08.1993, з 01.06.1994 по 31.05.1995, з 01.04.1996 по 31.03.1998 та з 01.07.2003 по 30.06.2010 за даними системи персоніфікованого обліку. 3.01.03.2023 для обчислення розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,14 та 1,197 що складає 7405,03 грн. Таким чином, відповідач вважає, що ним не було порушено прав позивача та дії щодо перерахунку пенсії вчинені в межах чинного законодавства. Також, на виконання ухвали суду від 09.04.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
29 квітня 2024 року представником позивача адвокатом Коваль О.В. через підсистему «Електронний суд» подано до суду відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що відповідач не надав пояснень та обґрунтувань щодо не зарахування до пільгового стажу роботи періоду військової служби, періодів навчання та періоду перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, а також щодо не врахування при обчисленні пенсії довідок про заробітну плату до 01.07.2000 року. Інші доводи та обґрунтування за змістом є аналогічними викладеним у позовній заяві. На підставі викладеного представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.04.2010 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 04 жовтня 2021 року позивача було переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 призваний на військову службу на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію».
16 березня 2023 року позивачу встановлено інвалідність 3 групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . У зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок війни, позивачу з 01.04.2023 року виплачується доплата до пенсії відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. №1318 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» у розмірі 25% від призначеної пенсії.
25 грудня 2023 року представник позивача адвокат Коваль О.В. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з адвокатським запитом щодо надання інформації, яка міститься в електронній пенсійній справі позивача та надання пояснень про перерахунок пенсії на яких підставах був зроблений і коли.
28 грудня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-010310-8/211843 надало представнику позивача копію розпорядження про розмір пенсії позивача із розрахунком страхового стажу з електронної пенсійної справи.
Згідно розрахунку стажу (форма РС-право) встановлено, що відповідачем зараховано до загального страхового стажу період проходження служби в рядах Радянської армії з 15.10.1989 по 16.04.1990; періоди навчання в учбовому пункті з 28.05.1990 ро 01.07.1990 та з 21.05.2007 по 25.06.2007 до загального страхового стажу, проте вони не включені до пільгового стажу роботи за Списком №1, а також не зарахований період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021.
29 грудня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-010304-8/213015 надало відповідь, якою повідомлено про те, що з 27.04.2010 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно заяви від 04.10.2021 та наданих документів, ОСОБА_1 з 04.10.2021 було переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж складає 29 років 8 місяців 16 днів (зарахований по 30.06.2010), в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 9 років. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% автоматизовано було визначено у розмірі 0,40917. Заробітна плата була розрахована за період з 01.07.2003 по 30.06.2010 за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації - 2,70295. Для обчислення розміру пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11 що складає 5426,60 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складав 14667,83 грн (5426,60 грн показник середньої заробітної плати в Україні, який враховується для обчислення пенсії х 2,70295). Загальний розмір пенсії з 04.10.2021 складав 11734,26 грн. При переведені з одного виду пенсії на інший було не вірно визначено заробітну плату та коефіцієнт страхового стажу (помилково до страхового стажу зараховано період перебування на інвалідності). Враховуючи зазначене, пенсійну справу ОСОБА_1 було переглянуто та приведено у відповідність з 01.02.2023. Страховий стаж складає 29 років 8 місяців 16 днів (зарахований по 30.06.2010), в тому числі пільговий стаж за Списком № 1-9 років. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,29667 (29x12+8/100x12). Заробітна плата розрахована за період з 01.09.1991 по 31.08.1993, з 01.06.1994 по 31.05.1995, з 01.04.1996 по 31.03.1998 та з 01.07.2003 по 30.06.2010 за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації - 2,19158. Для обчислення розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,14 що складає 6186,32 грн. 3 01.03.2023 для обчислення розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,14 та 1,197 що складає 7405,03 грн. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2023 складає 16228,72 грн (7405,03 грн показник середньої заробітної плати в Україні, який враховується для обчислення пенсії х 2,19158).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження служби в рядах Радянської армії з 15.10.1989 по 16.04.1990; періодів навчання в учбовому пункті з 28.05.1990 ро 01.07.1990 та з 21.05.2007 по 25.06.2007; час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021; врахування під час розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку заробітної плати за будь-які 60 місяців до 30.06.2000, а також застосування показника середньої заробітної плати (доходу) з 2014-2016 роки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 48 років 06 місяців і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.
Частинами 1, 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Так, згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-X, до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.
Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 в якій містяться записи, зокрема, за спірний період навчання, а саме: в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля») по спеціальності «Гірник очисного забою» у період з 21.05.2007 по 25.06.2007.
Трудова книжка містить печатки про те, що за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджене право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Крім того в матеріалах справи містяться довідки, якими підтверджується спірні періоди навчання позивача, а саме: довідка №1060 від 13.06.2019 року, яка видана «Учбово-курсовим комбінатом» філії ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», якою підтверджується, що позивач проходив навчання в Учбовому пункті шахти ім. М.П. Сташкова (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля), з відривом від виробництва, з 28 травня 1990р. по 01 липня 1990р. (протокол № 51 від 02 липня 1990р.). Рішенням кваліфікаційної комісії присвоєно кваліфікацію «Гірник підземний» другого розряду. Згідно із довідкою №1061 від 13.06.2019 року, яка видана «Учбово-курсовим комбінатом» філії ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», якою підтверджується, що позивач проходив навчання в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»), з відривом від виробництва, з 21 травня 2007р. по 07 серпня 2007р. (протокол № 55 від 07 серпня 2007р.). Рішенням кваліфікаційної комісії присвоєно кваліфікацію «Гірник очисного забою» п'ятого розряду.
Визначаючи статус вказаного навчального закладу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище- агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально курсовий комбінат; навчальний центр; інші тини закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Аналізуючи викладене, слід зазначити, що спірні періоди навчання позивача в учбовому пункті шахти є підтвердженими належним чином оформленими записами у його трудовій книжці та довідками.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 668/3386/15-а (провадження № К/9901/19127/18).
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні періоди навчання позивача підлягають зарахуванню до його пільгового стажу роботи за Списком №1.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди навчання з 28.05.1990 по 01.07.1990 в учбовому пункті шахти ім. М.І. Сташкова (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля) по спеціальності «Гірник підземний» та з 21.05.2007 по 25.06.2007 в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля») по спеціальності «Гірник очисного забою», у зв'язку із чим, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів навчання з 28.05.1990 по 01.07.1990 та з 21.05.2007 по 25.06.2007.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 службу в Радянській Армії з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З аналізу вимог статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З наданої копії військового квитка позивача серії НОМЕР_4 судом встановлено, що з 15.10.1989 року по 16.04.1990 року позивач проходив строкову військову службу в складі Збройних Сил СРСР, а згідно із довідкою №655 від 15.06.2020 року, з 19.06.1990 року по 02.07.1990 рік працював на шахті ВСП «Шахта «Степова» ВАТ «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Отже, період служби позивача в армії з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік повинен бути зарахований до пільгового стажу.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період проходження військової служби в армії з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 період проходження строкової військову служби в складі Збройних Сил СРСР з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік.
Щодо зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №1058, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідні положення містять і Закон України «Про пенсійне забезпечення», і Закон України «Про охорону праці».
Так, згідно частиною 5 статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судом встановлено, що згідно матеріалів пенсійної справи позивачу не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021. З 04.10.2021 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Період перебування позивача на інвалідності (ІІІ група) у зв'язку із нещасним випадком на виробництві підтверджується актом №15 від 30.09.2009 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений 30.09.2009 р. ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», актом (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), який відбувся 29.09.2009 року о 10 год. 10 хв., затверджений 30.09.2009 р. ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», випискою з протоколу №4 засідання комісії з питань охорони праці ВСП «Шахта «Ювілейна» ПАТ «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 09.06.2010 р., випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА №003527 від 29.04.2010 р., довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА №057745 від 23.04.2021, довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №606397 від 23.04.2021 р.
Таким чином, позивач отримав трудове каліцтво, тому в силу вищезазначених норм Закону, період перебування на інвалідності має бути врахований до стажу для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021.
Щодо виключення з розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку довідки про заробітну плату за будь-які 60 місяців до 30.06.2000, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Отже, Закон № 1058-IV встановлює, що заробітна плата за період до 30 червня 2000 року повинна враховуватись не лише в тому випадку, якщо страховий стаж осіб починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, а й за бажанням самих пенсіонерів.
Аналогічна правова позиція підтверджена у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі № 826/3282/18.
Судом встановлено, та відповідачем не заперечується, що для розрахунку пенсії позивача застосований індивідуальний коефіцієнт заробітку, визначений за даними персоніфікованого обліку, виходячи із заробітної плати за періоди: з 01.09.1991 по 31.08.1993, з 01.06.1994 по 31.05.1995, з 01.04.1996 по 31.03.1998 та з 01.07.2003 по 30.06.2010, та який складає - 2,19158.
З 1 березня 2023 року для обчислення розміру пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,14 та 1,197 що складає 7405,03 грн.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2023 року складає 16228,72 грн. (7405,03 грн. - показник середньої заробітної плати в Україні, який враховується для обчислення пенсії х 2,19158 - індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації).
Між тим, в ході розгляду справи було також встановлено, що при переведенні позивача з 04.10.2021 року на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, індивідуальний коефіцієнт заробітку складав - 2,70295 (заробітна плата була розрахована за період з 01.07.2003 по 30.06.2010 за даними системи персоніфікованого обліку), який також було застосовано при визначенні розміру пенсії (з 04.10.2021 - 11734,26 грн.).
Відповідачем до суду не було надано доказів того, що позивач виявив бажання та надав відповідні докази для застосування для визначення коефіцієнту заробітку заробітну плату за періоди: з 01.09.1991 по 31.08.1993, з 01.06.1994 по 31.05.1995, з 01.04.1996 по 31.03.1998 та з 01.07.2003 по 30.06.2010,
За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виключити з розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку довідки про заробітну плату за будь-які 60 місяців до 30.06.2000, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
У частині другій статті 40 Закону України №1058-ІVвизначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Законом №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Суд зазначає, що «подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, а тому судом не приймалися доводи касаційної скарги, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058.
Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».
На підставі викладеного, Верховний Суд у справі №127/7522/17 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.
Колегія суддів Верховного Суду в постанові від 29.03.2023 року у справі № 240/4170/19 (провадження № К/9901/2463/20) не вбачала підстав для відступлення від вказаного правового висновку.
Також, зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду, а також той факт, що позивачу у 2010 році було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» останній звернувся вперше в 2021 році, а тому, пенсія має призначатися із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 04.10.2021, а відтак дії пенсійного органу були протиправними, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Для поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 04.10.2021.
Суд зауважує, що оскільки позивачу вже була призначена пенсія, то суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є здійснення перерахунку та виплати пенсії.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження строкової військову служби в складі Збройних Сил СРСР з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік; періодів навчання в учбовому пункті з 28.05.1990 по 01.07.1990 та з 21.05.2007 по 25.06.2007; час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021; врахування під час розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку заробітної плати за будь-які 60 місяців до 30.06.2000, а також застосування показника середньої заробітної плати (доходу) з 2014-2016 роки є протиправними, що в свою чергу є підставою для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Список №1 (підземні роботи):
- з 15.10.1989 по 16.04.1990 період проходження строкової військову служби в складі Збройних Сил СРСР;
- з 28.05.1990 по 01.07.1990 період навчання в учбовому пункті шахти ім. М.І. Сташкова (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля) по спеціальності «Гірник підземний»;
- з 21.05.2007 по 25.06.2007 період навчання в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля») по спеціальності «Гірник очисного забою»;
- з 27.04.2010 по 03.10.2021 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (04.10.2021), а саме - за 2018-2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
У силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2ст. 245 КАС України).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій та прийнятих рішень у спірних відносинах, у зв'язку із чим, підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо незарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження строкової військової служби в складі Збройних Сил СРСР з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік; періодів навчання в учбовому пункті з 28.05.1990 по 01.07.1990 та з 21.05.2007 по 25.06.2007; час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 27.04.2010 по 03.10.2021; врахування під час розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку заробітної плати за будь-які 60 місяців до 30.06.2000, а також застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) по Списку №1 (підземні роботи) періоди: проходження строкової військової служби в складі Збройних Сил СРСР з 15.10.1989 року по 16.04.1990 рік; з 28.05.1990 по 01.07.1990 період навчання в учбовому пункті шахти ім. М.І. Сташкова (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Павлоградського виробничого об'єднання по видобутку вугілля) по спеціальності «Гірник підземний»; з 21.05.2007 по 25.06.2007 проходження навчання в Учбовому пункті шахти «Ювілейна» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля») по спеціальності «Гірник очисного забою»; з 27.04.2010 по 03.10.2021 період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) врахування під час розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітку заробітної плати за будь-які 60 місяців до 30.06.2000, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (04.10.2021), а саме - за 2018-2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева