Справа № 420/24691/24
про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Прем'єра Південь» (73020, м. Херсон, вул. Миколи Куліша, буд. 11, кв. 32, ЄДРПОУ 34785446) до Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ 43995495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне підприємство «Прем'єра Південь» 05.08.2024 року звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове рішення повідомлення за №00089630722 від 02.07.2021р.;
визнати протиправним та скасувати податкове рішення повідомлення за №00089620722 від 02.07.2021р.;
визнати протиправним та скасувати податкове рішення повідомлення за №00089640722 від 02.07.2021р.;
стягнути на користь Приватного підприємства «Прем'єра Південь» (73020, м. Херсон, вул. Миколи Куліша, буд. 11, кв. 32, код ЄДРПОУ 34785446) понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі (ідентифікаційний код 43995495, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2024 становить 3028 грн.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем в даному позові зазначено три майнові вимоги на загальну суму 2597397,50 грн.
Отже, позивачу за подання вказаного позову необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 24224 грн. (30280 грн х 0,8).
Разом з тим, до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, яке обґрунтовано посиланням на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" введено дію карантину. Дія карантину неодноразово продовжувалась до 30 червня 2023 року.
Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 року законодавець доповнив прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і обороні України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні діє станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.
Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 року, законодавець також доповнив прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.
Суд не приймає доводи позивача щодо поважності пропуску строків звернення до адміністративного суду внаслідок запровадження карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, оскільки останній було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р., натомість доказів неможливості подання позову у шестимісячний строк після закінчення карантину позивачем не надано.
Стосовно посилання позивача на воєнний стан, введений в країні, як на підставу поновлення пропущеного строку звернення до суду слід зазначати, що Верховний Суд, неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22).
У поданій заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено конкретних причин неможливості звернення до суду вчасно через запровадження воєнного стану.
Таким чином, наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані судом поважними, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:
- обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду;
- платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 24224 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA468999980313171206084015756, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву Приватного підприємства «Прем'єра Південь» про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 05 серпня 2024 року залишити без задоволення.
Позовну заяву Приватного підприємства «Прем'єра Південь» до Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Надати позивачу термін - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН