Справа № 570/3494/24
Номер провадження 3/570/1833/2024
01 серпня 2024 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенціонера, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 11.06.1996 р. Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу, 29.06.2024 року близько 14 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 р.н., внаслідок чого останній вчинив хуліганські дії, а саме, пошкодив транспортний засіб.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що виховує сина належним чином. Зазначив, що його син ніякий транспортний засіб не пошкодив, а лише відкрив двері в автомобілі. Після цього з сином була проведена профілактична бесіда виховного характеру.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 не підтверджена наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Згідно ст. 253 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків, або осіб, які їх заміняють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Однак, протокол та додані до нього матеріали не розкривають, в чому саме виявилося таке невиконання батьківських обов'язків. До справи не були надані докази пошкодження дитиною чужого майна.
Так, відповідно до пояснень особи, вона належним чином виховує дітей та піклується про них. У справі відсутні докази на спростування пояснень батька дитини. Вказані обставини, в своїх сукупності, свідчать про те, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого сина. Він вживає всіх залежних від нього та можливих заходів для забезпечення належних умов життя, здоров'я, розвитку та виховання дитини, однак останній в силу свого віку, не завжди прислухається до батьків, що не може свідчити про неналежне виконання батьком своїх батьківських обов'язків. Суду не надано будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом вказували про те, що ОСОБА_3 не виконує обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання по відношенню до сина, та що невиконання ним таких обов'язків призвело до того, що неповнолітній син вчинив правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, серед іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, викладеної зокрема в рішенням «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги вищевикладене суд приходить до висновку про недоведеність перед судом події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -
Справу стосовно ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.184 КУпАП - закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.