09 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 201/14366/23
провадження № 61-10984ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гейко Валерієм Івановичем, на рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів за нікчемним договором,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1249/2022/3202025, укладеного 03 червня 2022 року між ТОВ «Авентус Лізинг» та ОСОБА_1 , витребування транспортного засобу марки «Nissan Note», об'ємом двигуна 1598 см куб., 2007 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 з чужого незаконного володіння
ОСОБА_2 , передання його, державних номерних знаків і ключів
ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ «Авентус Лізинг» на користь ОСОБА_1 19 735 грн. 75 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року залишено без змін.
30 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гейко В. І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст судового рішення апеляційної інстанції опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 02 липня 2024 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене та те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,
але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу) та вимоги майнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів).
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити вартість спірного транспортного засобу, про витребування якої просила позивач.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині вимог немайнового та майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день їх подання, нормативна грошова оцінка транспортного засобу, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.
Заявником до касаційної скарги додано квитанцію № 3649-0172-7693-7324 від 30 липня 2024 року, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі
5 778 грн. 16 коп.
Ураховуючи викладене, заявнику у разі несплати судового збору у повному обсязі необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вказаних вимог закону розміру судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Гейко Валерієм Івановичем, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гейко Валерієм Івановичем, на рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська