08 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 161/9719/23
провадження № 61-10625ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи «Волиньгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи «Волиньгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що Акціонерне товариство «Оператор газорозпродільної системи «Волиньгаз» (далі - АТ «ОГС «Волиньгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків (стягнення вартості необлікованих (донарахованих) об'ємів та обсягів природного газу), у якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «ОГС «Волиньгаз» 238 661,63 грн матеріальних збитків, 1 976,03 грн витрат понесених позивачем за оплату вартості експертизи та сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до АТ «ОГС «Волиньгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, у якому позивач за зустрічним позовом зазначила, що рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «ОГС «Волиньгаз» про визначення ОСОБА_1 необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості, яка оформлена п.1 Протоколу № 22/12/22 засідання комісії з розгляду актів про порушення АТ «ОГС «Волиньгаз» від 22 грудня 2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, первісний позов задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Волиньгаз» 38 661,63 грн матеріальних збитків. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Волиньгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
22 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом спору у справі за первісним позовом є відшкодування матеріальних збитків у розмірі 238 661,63 грн.
Предметом спору у справі за зустрічним позовом є визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення.
Отже, справа № 161/9719/23 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 161/9719/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи «Волиньгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозпродільної системи «Волиньгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат