09 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 446/1072/23
провадження № 61-10444ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди,
21 липня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду 20 червня 2024 року в цій справі.
Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів відповідача відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися
до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті
58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти
від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). За змістом пункту 1 частини першої та пункту 1 частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.
За змістом вказаних приписів у випадку представництва інтересів юридичної особи довіреність є належним підтвердженням відповідних повноважень адвоката, а не особи, яка діє у порядку самопредставництва юридичної особи.
Інформації про те, що підписант є адвокатом і, підписуючи касаційну скаргу, діяв як представник скаржника, у суду немає. Також відсутні докази того, що підписант діяв у порядку самопредставництва скаржника як його керівник, член виконавчого органу чи як особа, уповноважена діяти від імені скаржника відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом
її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону,
або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору
у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене
не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду
від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року
у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23,
від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському
й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд
із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти
за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23,
від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи,
які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва скаржника не підтвердив.
Підписант до касаційної скарги додав, зокрема, такі документи:
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині)
від 30 травня 2019 року № 127 про призначення майора ОСОБА_3 , заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , тимчасово допущено до виконання обов'язків за вакантною посадою командира військової частини НОМЕР_1 ;
- сформовану у системі «Електронний суд» 18 грудня 2023 року довіреність
у порядку передоручення, яку ОСОБА_3 видав на підставі витягу з наказу
від 29 вересня 2023 року в порядку передоручення на ім'я ОСОБА_4 для представництва інтересів військової частини НОМЕР_1 у судах України.
Зазначені документи не підтверджують ні те, що ОСОБА_4 діє у порядку самопредставництва військової частини НОМЕР_1 , ні те, що він діє як адвокат, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_4 відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України уповноважений діяти від імені військової частини НОМЕР_1
у порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), як і того, що ОСОБА_4 є адвокатом та має право представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 у суді. Жодної інформації про трудові відносини ОСОБА_4 з військовою частиною НОМЕР_1 і про коло його трудових обов'язків немає, як і відсутня інформація про те, що ОСОБА_4 уповноважений представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 у порядку самопредставництва за законом, статутом або положенням.
Відсутність нотаріального посвідчення довіреності у порядку передоручення суперечить припису частини другої статті 245 Цивільного кодексу України. Довіреність, на підставі якої ОСОБА_3 на підставі витягу з наказу
від 29 вересня 2023 року здійснив передоручення, у матеріалах касаційної скарги відсутня. Відповідно строк тієї довіреності, як і коло повноважень такого довірителя, невідомі.
З огляду на вказане у суду немає належного підтвердження того,
що ОСОБА_4 діяв від імені військової частини НОМЕР_1 як представник (адвокат) або у порядку самопредставництва військової частини НОМЕР_1 .
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності,
не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не підтвердила наявність права
її підписувати, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини,
які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1
про відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк