25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 538/130/21
провадження № 61-9367св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - керівник Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Сенчанської об'єднаної територіальної громади в особі Сенчанської сільської ради Полтавської області,
відповідач: ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), Сенчанської об'єднаної територіальної громади в особі Сенчанської сільської ради Полтавської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з припиненням права власності.
Позовна заява мотивована тим, що наказами ГУ Держгеокадастру в Полтавській області № 12019-СГ від 22 червня 2020 року, № 12921-СГ від 22 червня 2020 року, № 12102-СГ від 23 червня 2020 року, № 12094-СГ від 23 червня 2020 року, № 12092-СГ від 23 червня 2020 року, № 12048-СГ від 22 червня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 передано із земель державної власності у приватну власність по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства на території Вирішальненської сільської ради Лохвицького району. На підставі вказаних наказів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено Державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5322681900:00:004:1444, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1449.
Зазначив, що за результатами проведеного працівниками ГУ Держгеокадастру службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, у встановленому законом порядку, не зверталися, а вищевказані спірні накази управлінням не видавалися.
За вказаним фактом Лубенським ВП ГУНП в Полтавській області розслідується кримінальне провадження № 42020171240000133 від 23 жовтня 2020 року за частиною другою статті 190 КК України. Таким чином, записи про проведену державну реєстрацію прав приватної власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 внесені державним реєстратором прав на нерухоме майно в умовах відсутності для цього підстав.
Крім того, прокуратурою встановлено, що вказані особи відповідно до договорів купівлі-продажу продали спірні земельні ділянки ОСОБА_1 . Остання в подальшому об'єднала зазначені земельні ділянки в одну, якій було присвоєно кадастровий номер 5322681900:00:004:1450. Право власності на вказану земельну ділянку загальною площею 26,0001 га зареєстровано за ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі речових прав за № 2153659053226 від 20 серпня 2020 року.
Зазначив, що до державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земля перебувала у державній власності, право розпорядження якою згідно норм земельного законодавства належало ГУ Держгеокадастру в Полтавській області. Прокурор вважав, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч встановленого законом порядку, безоплатно та без відома уповноваженого органу розпоряджатися вказаним майном.
Також зазначав, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Тому запис про державну реєстрацію права власності земельної ділянки за ОСОБА_1 також підлягає припиненню.
Щодо звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Сенчанської об'єднаної територіальної громади в особі Сенчанської сільської ради Полтавської області прокурором у позові зазначено, що спірні земельні ділянки на час передачі їх у власності третіх осіб у справі перебували у державній власності, право розпорядження якими належало ГУ Держгеокадастру в Полтавській області. Водночас, територія Вирішальненської сільської ради, на якій знаходяться спірні земельні ділянки, входить до складу Сенчанської об'єднаної територіальної громади. Згідно Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», земельні ділянки і державної власності підлягають передачі у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад. Таким чином, спірні земельні ділянки мали б перебувати у державній власності та повинні бути передані у комунальну власність об'єднаної територіальної громади відповідно до територій їх розташування.
Прокурором на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» було направлено листи до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та до Сенчанської сільської ради Полтавської області для необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, які були проігноровані, що і стало підставою звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі вказаних органів.
Прокурор просив:
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 12 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1444, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1449 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Вирішальненської сільської ради Лохвицького району;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 26,0001 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1450 для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2153659053226 від 20 серпня 2020 року та одночасно припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 26,0001 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1450, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень 37902906 від 20 серпня 2020 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2021 року замінено Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області, її правонаступником - Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області.
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2022 року у складі судді Цімботи Л. Г. позовпрокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Сенчанської об'єднаної територіальної громади в особі Сенчанської сільської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 12 га (кадастровий номер 5322681900:00:004:1444, кадастровий номер 5322681900:00:004:1445, кадастровий номер 5322681900:00:004:1446, кадастровий номер 5322681900:00:004:1447, кадастровий номер 5322681900:00:004:1448, кадастровий номер 5322681900:00:004:1449) для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Вирішальненської сільської ради Миргородського (раніше Лохвицького) району Полтавської області.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 26,0001 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1450, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2153659053226 від 20 серпня 2020 року та одночасно припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37902906 від 20 серпня 2022 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури, понесені витрати на сплату судового збору в сумі 4 540,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
встановлені у справі обставини свідчать про те, що питання про передачу у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельних ділянок з кадастровими номерами 5322681900:00:004:1444, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1449 у встановленому законом порядку не вирішувалося, а накази від 22 червня 2020 року за № 12019-СГ, за № 12021-СГ, № 12094СГ, за № 12048-СГ, від 23 червня 2020 року за № 12102-СГ та № 12092СГ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не видавалися. Таким чином, підстави для державної реєстрації права приватної власності за цими особами на відповідні земельні ділянки були відсутні та спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч вимог закону. Оскільки спірні земельні ділянки вибули з власності держави всупереч встановленого законом порядку, безоплатно та без відома уповноваженого органу, та були передані у власність відповідача за договорами купівлі-продажу і в подальшому були сформовані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450, тому наявні правові підстави для витребування майна, а саме земельної ділянки площею 12 га (до складу якої ввійшли земельні ділянки з кадастровими номерами 5322681900:00:004:1444, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1449) з незаконного володіння відповідача на користь держави. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 26,0001 га з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450 підлягає скасуванню з одночасним припиненням такого права.
Аргументи представника відповідача про те, що у результаті задоволення позову відповідач буде позбавлена права на все майно, в тому числі на земельні ділянки, які ввійшли до складу ділянки з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450 площею 14 га, суд вважав необґрунтованими з огляду на те, що вона не позбавлена права та можливості виготовити технічну документацію на земельну ділянку такою площею та провести відповідну реєстрацію відповідно до законодавства.
Також суд вважав необґрунтованими аргументи представника відповідача про те, що вона є добросовісним набувачем майна, і тому не може бути позбавлена такого майна, оскільки ці аргументи не ґрунтуються на положеннях статтях 387, 388 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2022 року в частині витребування земельних ділянок, змінено шляхом доповнення резолютивної частини: «Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 12 га, (кадастровий номер 5322681900:00:004:1444, кадастровий номер 5322681900:00:004:1445, кадастровий номер 5322681900:00:004:1446, кадастровий номер 5322681900:00:004:1447, кадастровий номер 5322681900:00:004:1448, кадастровий номер 5322681900:00:004:1449) для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Вирішальненської сільської ради Миргородського (раніше Лохвицького) району Полтавської області, що входять до складу об'єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450».
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2022 року в частини скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 26,0001 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1450, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2153659053226 від 20 серпня 2020 року з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37902906 від 20 серпня 2022 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог прокурора в цій частині відмовлено.
Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 135,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - додержання законності при здійсненні розпорядження земельними ділянка ми та їх повернення, як таких, що вибули поза волею власника (держави). Прокурором перед зверненням до суду з позовом виконано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення повноважних у спірних правовідносинах органів про необхідність вжиття заходів для захисту інтересів держави. Апеляційний суд зазначив про наявність підстав для представництва інтересів держави як в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - органу уповноваженого розпоряджатися спірною земельною ділянкою на час звернення з позовом до суду, так і Сенчанської сільської ради - органу, якому повинні бути передані спірні земельні ділянки у разі наявності підстав для їх витребування із володіння набувача;
спірні земельні ділянки вибули з володіння власника (держави) поза його волею, оскільки накази ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, як повноваженого органу на розпорядження землями державної власності, фактично не видавались, а тому наявні правові підстави для їх витребування у ОСОБА_1 зі складу об'єднаної земельної ділянки як у добросовісного набувача на підставі пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України. Суд апеляційної інстанції вказав, що спірні земельні ділянки (площею 12 га) були об'єднані ОСОБА_1 та увійшли до складу земельної ділянки кадастровий 5322681900:00:004:1450 разом із іншими, належними ОСОБА_1 земельними ділянками, правомірність набуття яких у власність не оскаржується, тому суд першої інстанції правильно відхилив аргументи представника відповідача про те, що в результаті витребування спірних земельних ділянок, що входять до складу об'єднаних, відповідач буде позбавлена права на все майно, у тому числі і на земельні ділянки, які ввійшли до складу земельної ділянки з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450 площею 14 га (див. постанови Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц та від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20). Такий спосіб захисту інтересів держави як витребування спірних земельних ділянок у останнього власника не вимагає оскарження рішення повноважного органу про об'єднання земельних ділянок чи необхідності виділу спірних земельних ділянок у судовому порядку. Витребування спірних земельних ділянок зі складу об'єднаної не порушить прав ОСОБА_1 , як власника, на інші, належні їй земельні ділянки у складі об'єднаної, правомірність набуття у власність яких не оспорюється. Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачав підстав порушення права відповідача на мирне володіння земельними ділянками, що витребовуються, оскільки остання не позбавлена можливості порушити питання про відшкодування завданих збитків у відповідному судовому процесі;
разом з тим, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права власності відповідача на об'єднану земельну ділянку. Вказав, що суд першої інстанції послався на норми статті 26 вказаного Закону, що діяли станом на час пред'явлення позову, які були змінені на час ухвалення рішення. Суд першої інстанції не врахував, що у складі об'єднаної земельної ділянки, окрім спірних, також наявні інші, право власності ОСОБА_1 на які не оспорюється. Скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 26,0001 га, кадастровий номер 5322681900:00:004:1450 та одночасне припинення права приватної власності ОСОБА_1 на неї, буде порушувати права ОСОБА_1 на інші належні їй земельні ділянки у складі об'єднаної, правомірність набуття яких у власність не оспорюється. Тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності відповідача на об'єднану земельну ділянку задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року скасувати, рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2022 року залишити в силі, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування статті 79-1 ЗК України, статей 13, 14, 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», викладених у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 672/1790/18 та від 07 грудня 2022 року у справі № 924/344/20, відповідно до яких у разі скасування реєстрації земельної ділянки як об'єкту речових прав, їх витребування можливе лише з одночасним скасування права на новоутворений об'єкт нерухомого майна;
апеляційний суд залишив поза увагою, що до відновлення у Державному реєстрі речових прав державної реєстрації прав на спірні ділянки, які існувала до їх об'єднання, не можуть проводитись будь-які реєстраційні дії. Рішення суду про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння не є підставою для проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо скасування прав на інші земельні ділянки, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450 площею 26,0001 га, частиною якої є земельні ділянки, що витребовуються;
задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування спірної земельної ділянки із зазначенням кадастрових номерів неіснуючих об'єктів речового права не призведе до повного відновлення порушеного права держави, оскільки вона як власник майна не зможе вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації на спірне майно, а тому таке рішення фактично не містить правових наслідків щодо ефективного вирішення спору;
разом з тим, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині скасування запису державної реєстрації, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з припиненням права власності, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що суди, задовольняючи вимогу про витребування спірної земельної ділянки, не оцінили поведінку кінцевого набувача ОСОБА_1 , як недобросовісну, а також переклали на ОСОБА_1 наслідки витребування земельних ділянок площею 12 га. Суди не врахували, що задоволення позову у цій справі матиме наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача, що є порушенням принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном. Посилання судів на висновок експерта, проведеного в рамках кримінального провадження № 42020171240000133 від 31 серпня 2020 року, є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не заслуговує на увагу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
У серпні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання судового рішення задоволено. Зупинено виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року справу передано судді-доповідачеві Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про повідомлення про дату, час та місце розгляду справ та участь у судовомузасіданні Полтавської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 14 серпня 2023 рокузазначено, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 672/1790/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 924/144/20, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
Фактичні обставини
Суди встановили, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 5322681900:00:004:1450 площею 26,0001 га з цільовим призначенням для введення особистого селянського господарства, номер запису про право власності: 37902906, дата державної реєстрації права власності: 20 серпня 2020 року, підстава для державної реєстрації: витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-5316619702020, виданий 14 серпня 2020 року, видавник: державний реєстратор; технічний паспорт із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, серія та номер: б/н, видавник: ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім»; відомості з ДЗК, серія та номер 22346011, виданий 20 серпня 2020 року, видавник: Державний земельний кадастр. Підставою внесення цього запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53759148 від 26 серпня 2020 року.
05 серпня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1444 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район. Відповідно до пункту 2 вказаного договору предмет договору належить продавцеві на підставі наказу, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 22 червня 2020 року за № 12019-СГ. Право власності продавця на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2112176553226. У посвідчувальному написі, здійсненому на цьому договорі нотаріусом, значиться, що належність ОСОБА_2 земельної ділянки перевірено.
29 липня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1445 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район. Відповідно до пункту 2 вказаного договору предмет договору належить продавцеві на підставі наказу, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 22 червня 2020 року за № 12021-СГ. Право власності продавця на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2112029853226. У посвідчувальному написі, здійсненому на цьому договорі нотаріусом значиться, що належність ОСОБА_3 земельної ділянки перевірено.
29 липня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1446 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район. Відповідно до пункту 2 вказаного договору предмет договору належить продавцеві на підставі наказу, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 23 червня 2020 року за № 12102-СГ. Право власності продавця на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 21111931853226. У посвідчувальному написі, здійсненому на цьому договорі нотаріусом значиться, що належність ОСОБА_4 земельної ділянки перевірено.
28 липня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1447 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район. Відповідно до пункту 2 вказаного договору предмет договору належить продавцеві на підставі наказу, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 22 червня 2020 року за № 12094СГ. Право власності продавця на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2111901153226. У посвідчувальному написі, здійсненому на цьому договорі нотаріусом значиться, що належність ОСОБА_5 земельної ділянки перевірено.
28 липня 2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1448 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район. Відповідно до пункту 2 вказаного договору предмет договору належить продавцеві на підставі наказу, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 23 червня 2020 року за № 12092СГ. Право власності продавця на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2111848853226. У посвідчувальному написі, здійсненому на цьому договорі нотаріусом значиться, що належність ОСОБА_6 земельної ділянки перевірено.
03 серпня 2020 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1449 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район. Відповідно до пункту 2 вказаного договору предмет договору належить продавцеві на підставі наказу, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 22 червня 2020 року за № 12048-СГ. Право власності продавця на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2112343953226. У посвідчувальному написі, здійсненому на цьому договорі нотаріусом значиться, що належність ОСОБА_7 земельної ділянки перевірено.
Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 21-16-0.114-5036/2-20 від 28 вересня 2020 року:
1) начальником юридичного відділу ОСОБА_8 була складена доповідна записка від 20 серпня 2020 року;
2) ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 21 серпня 2020 року був виданий наказ № 122 «Про проведення службової перевірки»;
3) комісією Гу Держгеокадастру у Полтавській області на виконання наказу від 21 серпня 2020 року було проведено перевірку фактів, викладених у службовій записці. Під час такої перевірки комісія дійшла думки, що реєстрація земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами 5322681900:00:004:1449, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1444 в Державному земельному кадастрі та відповідно реєстрація права власності на зазначені земельні ділянки здійснена з порушенням чинного законодавства.
Згідно з актом службової перевірки фактів, викладених у доповідній записці начальника юридичного управління від 28 вересня 2020 року, земельні ділянки, серед інших, 5322681900:00:004:1449, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1444, реєструвалися на підставі наказів «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», які не видавалися головним управлінням. Земельні ділянки, серед інших, 5322681900:00:004:1449, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1444, реєструвалися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ «Експертне бюро «Рідний Дім», ОСОБА_9 . Висновок: реєстрація земельних ділянок, серед інших, 5322681900:00:004:1449, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1444 в Державному земельному кадастрі та, відповідно, реєстрація права власності на зазначені ділянки здійснена з порушенням норм чинного законодавства.
23 жовтня 2018 року за зверненням в. о. начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020171240000133 було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 190 КК України за фактом можливого порушення законодавства у сфері земельних відносин на території Лубенського, Лохвицького та інших районів Полтавської області, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Постановою слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 13 вересня 2021 року у вказаному кримінальному проваджені була призначена та проведена технічна експертиза документів у зв'язку із необхідністю проведення експертних досліджень відтисків печаток, якими засвідчені накази ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 22 червня 2020 року за номерами: № 12019-СГ, № 12021-СГ, № 12094СГ, № 12048-СГ, та від 23 червня 2020 року за номерами: № 12102-СГ та № 12092СГ.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-21/11943-ДД від 12 січня 2021 року, а саме пунктів 15-26 розділу «Висновки», у наказах ГУ Держгеокадастру в Полтавські області від 22 червня 2020 року за № 12019-СГ, № 12021-СГ, № 12094СГ, № 12048-СГ, від 23 червня 2020 року за № 12102-СГ та № 12092СГ:
відбитки прямокутного штампа «Згідно з оригіналом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ______ спеціаліст відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління землеустрою та охорони земель _____ (прізвище) _______ (підпис) «__» ______ 20__р.» нанесено не кліше прямокутного штампа «Згідно з оригіналом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ______ спеціаліст відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління землеустрою та охорони земель _____ (прізвище) _______ (підпис) «__» ______ 20__р.», експериментальні зразки якого надано для порівняння;
відбитки круглої печатки «Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру * Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області * Ідентифікаційний код 39767930 * Для документів» нанесено не кліше круглої печатки Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру * Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області * Ідентифікаційний код 39767930 * Для документів» експериментальні зразки якого надано для порівняння.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
За частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) (у редакції, чинній на момент звернення із позовом) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У частині третій статті 26 Закону (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) зазначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За чинною на час розгляду цієї справи судом першої інстанції редакцією частини третьої статті 26 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) зазначено, що:
«судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. […]
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить. […]
Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав».
Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Сенчанської об'єднаної територіальної громади в особі Сенчанської сільської ради Полтавської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому, зокрема, просив:
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 26,0001 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1450 для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2153659053226 від 20 серпня 2020 року та одночасно припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 26,0001 га кадастровий номер 5322681900:00:004:1450, зареєстрованого у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень 37902906 від 20 серпня 2020 року;
суди встановили, що земельні ділянки (кадастрові номери 5322681900:00:004:1444, 5322681900:00:004:1445, 5322681900:00:004:1446, 5322681900:00:004:1447, 5322681900:00:004:1448, 5322681900:00:004:1449) площею по 2 га кожна були придбані ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу. В подальшому спірні земельні ділянки (площею 12 га) були об'єднані з земельною ділянкою ОСОБА_1 (14,0001 га) в одну, якій було присвоєно кадастровий номер 5322681900:00:004:1450. Право власності на вказану земельну ділянку загальною площею 26,0001 га зареєстровано за ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі речових прав за № 2153659053226 від 20 серпня 2020 року;
при відмові у задоволенні позову суд апеляційної інстанції вказав, що у складі об'єднаної земельної ділянки, окрім спірних, також наявні інші, право власності ОСОБА_1 на які не оспорюється. Скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 26,0001 га, кадастровий номер 5322681900:00:004:1450 та одночасне припинення права приватної власності ОСОБА_1 на неї, буде порушувати права ОСОБА_1 на інші належні їй земельні ділянки у складі об'єднаної, правомірність набуття яких у власність не оспорюється.
Аргументи касаційної скарги прокурора про те, що рішення суду про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння не є підставою для проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо скасування прав на інші земельні ділянки, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 5322681900:00:004:1450 площею 26,0001 га, частиною якої є спірні земельні ділянки, що витребовуються, колегія суддів відхиляє, оскільки прокурор не оскаржує в касаційному порядку рішення судів про витребування спірних земельних ділянок (12 га) з володіння ОСОБА_1 , а відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Підстави для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги, передбачені частиною третьою статті 400 ЦПК України відсутні.
Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині - без змін.
Щодо зупинення дії рішення суду першої інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року зупинено виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Оскільки постанова Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року в оскарженій частині залишена без змін, наявні підстави для поновлення її виконання.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року в частині позовних вимог керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Сенчанської об'єднаної територіальної громади в особі Сенчанської сільської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з припиненням права власності залишити без змін.
Поновити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2023 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов