08 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 990/108/24
адміністративне провадження № П/990/108/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Яковенка М. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Білоуса О.В., Гімона М. М., Желтобрюх І. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
представника позивача Ірза А. І., Войченко С. В.,
представника відповідача Саввін С. С.,
представник третьої особи Кір'ян Г. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяви представника Служби безпеки України про продовження строку для подання доказів та прийняття до розгляду наданих документів у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України,
05 квітня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича , в якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України № 877/2023 від 30 грудня 2023 року, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частинні введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 - позиція 3 у Додатку 1 до Рішення Рада національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Ухвалою від 23 травня 2024 року Верховний Суд:
- залучив Службу безпеки України до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача;
- встановив Службі безпеки України п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду пояснень щодо позову та документів, які підтверджують надіслання (надання) пояснень й доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Служба безпеки України до закінчення встановленого судом строку подала заяву про продовження процесуального строку для подання до суду доказів, які містять інформацію про фактичні обставини застосування санкцій до позивача.
Заява обґрунтована тим, що деякі документи, які витребувані судом, містять гриф обмеження доступу і станом на цей час не отримані від відповідних підрозділів Служби безпеки України. Крім того, як стверджує представник Служби безпеки України, рішенню про надання дозволу на виготовлення копій та ознайомлення з документами, що мать гриф обмеження доступу, передує певна процедура його прийняття.
Аналогічно за змістом заява також була подана 04 липня 2024 року до Верховного Суду про продовження процесуального строку надання доказів до суду.
При цьому, Служба безпеки України подала відповідні документи до режимно - секретного відділу Верховного Суду в яких викладені підстави для застосування санкцій до позивача та яким надано гриф секретності «Таємно». Разом з цим, Служба безпеки України до Верховного Суду подала заяви про приєднання наданих доказів та письмових пояснень до матеріалів справи.
Представник позивача 11 червня 2024 року подав до Верховного Суду заперечення на клопотання Служби безпеки України про продовження процесуального строку, в якому наполягав на відсутності підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на його необґрунтованість. Просив клопотання Служби безпеки України про продовження процесуального строку для подання до суду доказів залишити без розгляду.
Також 08 липня 2024 року до Верховного Суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання Служби безпеки України про продовження процесуального строку, в якому вказано, що зазначене клопотання не містить жодної інформації, з документальним підтвердженням, з приводу обставин, які унеможливили своєчасне подання до суду відповідних пояснень та доказів.
11 липня 2024 року представник позивача подав до Верховного Суду клопотання про залишення без розгляду пояснень Служби безпеки України та заяви про приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи, з огляду на те, що ці пояснення та документи не були подані до суду у визначений строк.
У судовому засіданні представник Служби безпеки України підтримав вказані заяви (клопотання) та просив їх задовольнити. Наголошувала, що несвоєчасність надсилання відповідних документів до суду обумовлена внутрішньою тривалою процедурою отримання дозволів надання документів, що містять обмежений доступ, у відповідних структурних підрозділах СБУ.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення таких заяв.
Представники позивача заперечували проти задоволення заяв та наполягали на залишенні їх без розгляду.
Розглянувши вказанні заяви та заслухавши доводи учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) віднесено, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частин першої, другої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини п'ятої статті 44 КАС України).
Згідно з частиною першою, абзацами першим, другим частини другої, частиною четвертою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За правилами частин першої, третьої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
За позицією Служби безпеки України, надані документи містять інформацію щодо предмета доказування. Без дослідження цих матеріалів неможливо повно, об'єктивно і всебічно з'ясувати обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За приписами частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, законодавством регламентовано право суду поновити пропущений процесуальний строк.
Відповідно до наданих пояснень, що були підтверджені документально, Служба безпеки України систематично вживала заходи щодо отримання від відповідних підрозділів матеріалів, що стали підставою для підготовки пропозицій щодо застосування санкцій до позивача.
Представники позивача у визначений процесуальним законодавством спосіб, заперечуючи проти задоволення заяв, не спростували викладені доводи Служби безпеки України.
Враховуючи, що заявником обґрунтовано неможливість подання витребуваних доказів у встановлений в ухвалі суду строк, і така неможливість подання доказів у відповідний строк спричинена обставинами, що не залежали від Служби безпеки України, колегія суддів уважає за можливе задовольнити заяви Служби безпеки України, продовжити строк для подання доказів і пояснень у цій справі та приєднати їх до матеріалів справи.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 79, 80, 121, 243, 248, 250, 256 КАС України, Суд
Заяви Служби безпеки України про продовження процесуального строку для подання до суду доказів і пояснень та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів у справі задовольнити.
Продовжити процесуальний строк та приєднати пояснення та докази Служби безпеки України до матеріалів справи № 990/108/24 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді: Л. І. Бившева
О. В. Білоус
М. М. Гімон
І. Л. Желтобрюх