09 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 420/1645/24
адміністративне провадження № К/990/28915/24
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу П'ятого апеляційного адміністративного суду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась в суд з позовом до П'ятого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення у повному обсязі П'ятого апеляційного адміністративного суду бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 21 грудня 2023 року, вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою та компенсації за 3 дні невикористаної відпустки, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2270 грн. (з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року), 2481 грн. (з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року), 2684 грн. (з 01 січня 2023 року по 21 грудня 2023 року);
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити П'ятий апеляційний адміністративний суд у повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено:
на 1 січня 2021 року за період роботи з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 2 270 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із застосуванням регіонального коефіціенту 1,25, доплата за вислугу років 60 %, доплата за науковий ступень 15%, з врахуванням виплачених сум та утримань;
на 01 січня 2022 року за період роботи з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 2 481 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», із застосуванням регіонального коефіціенту 1,25, доплата за вислугу років 60 %, доплата за науковий ступень 15%, з врахуванням виплачених сум та утримань;
на 01 січня 2023 року за період роботи з 01 січня 2023 року по 21 грудня 2023 року - 2 684 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, доплата за вислугу років 60 %, доплата за науковий ступень 15%, з врахуванням виплачених сум та утримань;
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити П'ятий апеляційний адміністративний суд повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою та компенсації за дні невикористаної відпустки, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року - 2 684 грн. відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», із застосуванням регіонального коефіціенту 1,25, доплата за вислугу років 60 %, доплата за науковий ступень 15%, з врахуванням виплачених сум та утримань.
Визнано протиправними дії П'ятого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 21 грудня 2023 року, вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою та компенсації за 3 дні невикористаної відпустки, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102 грн.
Зобов'язано П'ятий апеляційний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену частину суддівської винагороди на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, доплати за вислугу років 60 %, доплати за науковий ступень 15%, з врахуванням виплачених сум та утримань, а саме:
з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 2 270 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 2 481 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
з 01 січня 2023 року по 21 грудня 2023 року - 2 684 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
Зобов'язано П'ятий апеляційний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 3 суддівських винагород за останньою посадою та компенсацію за 3 дні невикористаної відпустки на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, 2 684 грн., відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», із застосуванням регіонального коефіціенту 1,25, доплати за вислугу років 60 %, доплати за науковий ступінь 15%, з врахуванням виплачених сум та утримань.
25 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Вирішуючи питання про прийнятність цієї скарги, суд керується таким.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до ухвали від 16 січня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Наразі у касаційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування судових рішень, які, за загальним правилом, не підлягають касаційному перегляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України визначено перелік випадків, наявність принаймні одного з яких у певній конкретно взятій ситуації, якщо скаржник наведе достатньо переконливі мотиви, касаційний суд може розцінити як виняток із передбаченого цією ж нормою загального правила.
Скаржник, маючи намір оскаржити судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, які в силу наведених норм процесуального Закону не підлягають касаційному перегляду, повинен обґрунтувати наявність умови/умов, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, при цьому, наведені ним мотиви мають бути вагомими на стільки, щоб переконати суд у дійсній наявності підстав для виходу за межі загального правила, яке не дозволяє здійснювати касаційний перегляд судових рішень у такій справі.
Отже, враховуючи, що ця справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, не лише визначених частиною 4 статті 328 КАС України, а й підтвердження випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги Суд констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а відтак відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу П'ятого апеляційного адміністративного суду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г. Загороднюк