08 серпня 2024 року
м. Київ
справа №240/4190/21
адміністративне провадження № К/990/29184/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/4190/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII);
- зобов'язати відповідача провести з 15.02.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позов задоволено.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду стягувачу 04.11.2021 був виданий виконавчий лист.
В подальшому, позивачка звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просила визнати протиправними дії відповідача щодо застосування як розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду мінімальної заробітної плати у розмірі 1600,00 гривень, рішення про перерахунок пенсії вважає незаконним та просить його скасувати.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, у задоволенні заяви поданої у порядку статті 383 КАС України відмовлено.
26.07.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга позивачки на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Зокрема в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Виходячи з того, що частина друга статті 328 КАС України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду першої інстанції про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії в порядку статті 383 КАС України, а також постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду касаційному оскарженню не підлягають.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/4190/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа