08 серпня 2024 року
м. Київ
справа №480/13491/21
адміністративне провадження №К/990/25336/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №480/13491/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,,
До Верховного Суду 01.07.2024 засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №480/13491/21, подана представником скаржника - адвокатом Суровцовим Андрієм Юрійовичем.
Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у випадку наявності електронного кабінету, виконання вимог пункту 2 частини 2 статті 330 КАС України, зазначення відомостей про наявність електронного кабінету.
В межах наданого судом строку 19.07.2024 ОСОБА_2 на електронну пошту Верховного Суду надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Згідно з частинами 7 та 8 статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини 8 цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 2 частини 8 статті 18 КАС України).
На момент подання касаційної скарги офіційно функціонують три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов'язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду
Тобто, особа, яка добровільно зареєструвалася в підсистемі «Електронний суд» і має Електронний кабінет може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення позивача до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Заява про усунення недоліків касаційної скарги надіслана представником позивача на електронну адресу суду. До неї додано роздруківку результату перевірки електронного підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Враховуючи, що адвокат має обов'язок з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», альтернативою звернення представника позивача до суду з відповідними заявами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Отже, звертаючись до суду з повідомленням через електронну пошту, заявник використав не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до Верховного Суду.
Процесуальним наслідком відсутності підпису особи на процесуальному документі КАС України визначає повернення такого заявникові (пункт 3 частини 4 статті 169 КАС України, пункт 1 частини 4 статті 298 КАС України, пункт 1 частини 5 статті 332 КАС України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Оскільки подана заява про усунення недоліків касаційної скарги шляхом повідомлення про наявність електронного кабінету адвоката Суровцова А.Ю. не подана через підсистему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку, суд визнає її неприйнятною та вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання відповідної заяви через електронний кабінет представника позивача.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за доцільне продовжити скаржнику на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у випадку наявності електронного кабінету, виконання вимог пункту 2 частини 2 статті 330 КАС України, зазначивши відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 44, 121, 167, 169, 248, 332, 355, 359 КАС України
Продовжити адвокату Суровцову Андрію Юрійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №480/13491/21.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду