08 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/872/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Газтек"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Олексюк Г. Є., Мельник О. В., Петухов М. Г.
від 22.05.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства "Газтек"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
про визнання недійсними рішень загальних зборів
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1709 від 02.08.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 918/872/23 у зв'язку із відпусткою судді Бакуліної С. В.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 для розгляду справи № 918/872/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Кондратова І. Д., Кролевець О. А.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", про:
- визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" від 08.06.2023, стосовно: припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно - правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства;
- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування № 1 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;
- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів наглядової ради товариства;
- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно - правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23 позов задоволено.
Постановою від 22.05.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
18 червня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 918/872/23.
Ухвалою від 09.07.2024 Верховний Суд залишив без задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про відстрочення сплати судового збору; касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 918/872/23 в сумі 17 177,60 грн.
Скаржнику роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
22 липня 2024 року на адресу Суду від Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшла заява про усунення недоліків у справі № 918/872/23, до якої, зокрема, додана платіжна інструкція № 151 від 19.07.2024 про сплату 17 177,60 грн.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в касаційній скарзі зазначено, що підставою касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 918/872/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "Газтек" зазначає, що у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 826/3525/17 викладено такі висновки щодо застосування статті 129-1 Конституції України:
"48. Виконання судового рішення, яким є і ухвала суду про забезпечення позову, є безумовним обов'язком суб'єкта владних повноважень, якому воно адресовано. Відтак, рішення чи дії, ухвалені (вчинені) всупереч ухвалі про забезпечення позову, є протиправними. Наступне скасування цієї ухвали і, відповідно, застосованих нею заходів забезпечення позову, не може бути підставою для переоцінки рішень (дій) суб'єкта владних повноважень, оскільки правомірність його рішень та дій оцінюється на час їх вчинення. Інший підхід призвів би до толерування невиконання судових рішень, які суб'єкт владних повноважень оскаржує, сподіваючись, що вони будуть скасовані. Це не узгоджується з вимогами ст. 129-1 Конституції України та де-факто звільняє суб'єкта владних повноважень, що діяв всупереч судовому рішенню, від відповідальності за його невиконання.
49. З метою запобігання підриву конституційних засад судової влади, до яких безумовно, належить обов'язковість судових рішень, Суд не може вважати це порушення формальним. Видається, що духу Конституції України більше відповідатиме підхід, за якого прийняття рішення (вчинення дій) з порушення заходів забезпечення позову, застосованих судом, буде вважатися безумовною підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення (дії), незалежно від того чи будуть відповідні судові рішення скасовані в майбутньому.
50. Судові рішення повинні виконуватися незалежно від того, чи мають сторони сумнів у їх законності. Законність судових рішень може ставитися під сумнів лише шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги. Дії судді під час розгляду справи можуть бути предметом перевірки за відповідною дисциплінарної скаргою.
51. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, та зважаючи на те, що відповідач знав про заборону, але свідомо діяв всупереч судового рішення, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.".
Скаржник наголошує, що така позиція Верховного Суду є усталеною, проте крайній випадок, який йому відомий, коли Верховний Суд саме так витлумачив положення статті 129-1 Конституції України про обов'язковість ухвал про забезпечення позову, навіть якщо такі були згодом скасовані чи визнані незаконними, є постанова від 10.12.2020 у справі № 826/12267/18.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" зазначає, що невідповідність оскаржуваної постанови полягає у тому, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 було вжито заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 06.03.2023 № 236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;
- зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 26.04.2023 № 466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році" до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.
При цьому, абзац 2 частини 1 статті 58 Закону України від 27.07.2022 № 2465-IX "Про акціонерні товариства" передбачає, що порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. "Порядок скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" був затверджений Рішенням № 236, яке в період з 29.05.2023 до 07.06.2023, включно, не діяло (було зупинено) ухвалою про забезпечення у справі № 320/17043/23. Відповідно, без встановленого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку неможливо провести дистанційні загальні збори акціонерів. Інший підхід до трактування ситуації не узгоджується з вимогами статті 129-1 Конституції України та де-факто звільняє суб'єкта, який діяв всупереч судовому рішенню, від відповідальності за його невиконання.
Також, Приватне акціонерне товариство "Газтек" зазначає, що у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 сформовано висновок щодо застосування частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України: "64. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд, вирішуючи корпоративний спір, що виник за наслідками арешту акцій у кримінальному провадженні, дійшов таких висновків в аспекті аргументів касаційної скарги:
1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінальному провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій
можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь у управлінні компанією та інші корпоративні права, якщо
такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;
2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз'яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов'язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень…".
Невідповідність оскаржуваної постанови, на думку скаржника, полягає у тому, що суд апеляційної інстанції у постанові від 22.05.2024 зауважив, що відповідно до наявних матеріалів справи та проаналізованих законодавчих положень активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11783/22-к в межах кримінального провадження і вказав, "що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.". Приватне акціонерне товариство "Газтек" зазначає, що погоджується із трактуванням суду, "що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів", але звертає увагу, що господарський суд зобов'язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень. Водночас буквальне формулювання ухвали про арешт від 17.05.2022 у справі № 757/11783/22-к не передбачає заборони скаржнику (власнику) користуватися арештованими активами, а отже й не передбачає обмеження права голосу за арештованими акціями.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 також міститься висновок щодо застосування частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України у сукупності зі статтею 21-1 Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р:
"64. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд, вирішуючи корпоративний спір, що виник за наслідками арешту акцій у кримінальному провадженні, дійшов таких висновків в аспекті аргументів касаційної скарги: …
4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи скаржника не беруться до уваги.".
Приватне акціонерне товариство "Газтек" зауважує, що невідповідність постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 918/872/23 полягає у тому, що суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до наявних матеріалів справи та проаналізованих законодавчих положень активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к в межах кримінального провадження і вказує, "що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів" і жодним чином не аналізує наслідкі видання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р. З цього приводу, скаржник зауважує, що до прийняття постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23, починаючи з 2019 року, в Україні сформувалася усталена судова практика застосування частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України у сукупності зі статтею 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" "що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.". Приватне акціонерне товариство "Газтек" звертає увагу, що такі правові висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 25.02.2021 у справі № 910/800/19. Проте, вже у найновішій постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 (де підставою для обмеження прав власника є та сама ухвала про арешт від 17.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, що і в даній справі по якій подається касаційна скарга) Верховний Суд сформулював позицію що "у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України", однак, зробив це без чіткої вказівки про відступлення від попередньої практики.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" наголошує, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49 цього Висновку). Скаржник стверджує, що у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 Верховний Суд цих рекомендацій не дотримався, а також порушив приписи статті 302 Господарського процесуального кодексу України З цих підстав скаржник вважає, що справа № 918/872/23 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати за правилами частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "Газтек" зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 13 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-ІV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки". На думку Приватного акціонерного товариства "Газтек", за результатами розгляду касаційної скарги Верховному Суду потрібно сформувати наступні висновки:
1. Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" регулює будь які відносини що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов'язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, за винятком випадків передбачених в частині 3 статті 1 цього Закону, коли дія цього Закону не поширюється.
2. Передача арештованих цінних паперів (фінансових інструментів) в управління за процедурами визначеними Законом України 10.11.2015 № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не віднесено частиною 3 статті 1 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до випадків коли дія цього Закону не поширюється.
Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" регулює випадки обігу цінних паперів в тому числі коли вони передаються в управління за правилами і процедурами визначеними Законом України від 10.11.2015 № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
В частині обігу цінних паперів положення Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" прийняті пізніше та є спеціальними відносно статей 21 і 21-1 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
3. Цінні папери, в тому числі арештовані акції скаржника, є фінансовими інструментами.
4. Абзац 1 частини 13 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021) містить імперативну норму, що "деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною 12 цієї статті, є нікчемними". Передача цінних паперів в порядку передбаченому статтею 21-1 Закону України від 10.11.2015 №772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не перелічено серед випадків передбачених частиною 12 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
5. З цих підстав укладений між АРМА та Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" договір про управління активами від 05.07.2022 № 11/2022 нікчемний на підставі частини 13 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021).
При цьому Приватне акціонерне товариство "Газтек" звертає увагу Суду, що, на його думку, буквальне текстове формулювання пункту 75 постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 не містить правових висновків про застосування частини 13 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки". Натомість, у цьому пункті Верховний Суд висловив правову позицію щодо застосування у подібних відносинах положень статті 21-1 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Скаржник вважає, що положення статті 21-1 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не є перешкодою для застосування судом приписів частини 13 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" тому, що положення Закону від 10.11.2015 № 772-VIII регулюють особливі випадки вибору управителя, а норми Закону від 23.02.2006 № 3480-IV регулюють відносини у випадку, якщо майном, яке передається в управління є цінні папери (фінансові інструменти), а частина 13 статті 36 від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначає "особливості укладення та виконання деривативних контрактів та правочинів щодо фінансових інструментів", про що вказано в назві цієї статті.
Водночас у разі, якщо Верховний Суд дійде іншого висновку ніж Приватне акціонерне товариство "Газтек" і буде виходити з того, що у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 викладені правові висновки щодо застосування частини 13 статті 36 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Приватне акціонерне товариство "Газтек" просить відступити від цих висновків, що є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та в цій частини врахувати обґрунтування аналогічні тим, що наведені у розділі "Обґрунтування касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України".
Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України інші учасники справи не скористалися.
З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 09.07.2024 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 918/872/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Газтек" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті буде розглянуто під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Стосовно заявленого в касаційній скарзі клопотання про передачу справи № 918/872/23 на розгляд об'єднаної палати, Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Пунктом 1, 3 статті 303 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Ураховуючи викладене, клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про передачу справи на розгляд об'єднаної палати вирішуватиметься під час розгляду справи до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 918/872/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Газтек" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2024 року об 11:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10 вересня 2024 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Витребувати з Господарського суду Рівненської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 918/872/23.
6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
О. А. Кролевець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд