Ухвала від 08.08.2024 по справі 916/3458/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3458/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглянувши заяву Буліас ЕсЕй (Boulias SA) (Промислова Зона Сіндос, 57022, Салоніки Греція, код платника ПДВ: EL801077248) про забезпечення позову до подання позовної заяви від 05.08.2024 (вх. № 4-71/24 від 06.08.2024), особи, які можуть отримати статус учасника справи УСКО Шіппінг Компані ЛТД (USKO Shipping Company LTD) (Маджуро, Номінес ЛТД, А/С 1405, Республіка Маршаллові Острови)

ВСТАНОВИВ:

Буліас ЕсЕй (Boulias SA) звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви від 05.08.2024 (вх. № 4-71/24 від 06.08.2024), в якій просив суд задовольнити в повному обсязі заяву та постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на майно, а саме, Товар - ячмінь молдавського походження врожаю 2024 року у кількості 3 263,91 метричних тон, якій зберігається на борту судна M/V USKO MFU, IMO № 7919781, яке перебуває в акваторії Ренійського морського торгівельного порту;

- передачі вказаного товару на відповідальне зберігання - ТОВ «СК Аккорд», зареєстрованому за адресою: 68800, Україна, Одеська обл., м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 253, код ЄДРПОУ 32268237 із зберіганням вказаного Товару у критому універсальному складі за адресою: 68800, Одеська обл., м. Рені, морський порт Рені, вул. Дунайська, 188.

В обґрунтування вказаної заяви Буліас ЕсЕй (Boulias SA) зазначає, що спір між сторонами виник через порушення УСКО Шіппінг Компані ЛТД (USKO Shipping Company LTD) договору рейсової чартер-партії («Чартер-партія») за яким УСКО Шіппінг Компані ЛТД (USKO Shipping Company LTD) зобов'язався надати заявнику морське судно M/V USKO MFU (IMO № 7919781, надалі «Судно») для здійснення рейсу з порту Джурджулешти, Молдова, до одного з портів Криту, Греція, за вибором заявника.

Заявник зазначає, що предметом позову, який планує подати проти Відповідача у встановлений ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України («ГПК») строк, є (1) витребування Товару з незаконного володіння Відповідача, та (2) відшкодування збитків, завданих простоєм Судна, спричиненим неправомірними діями Відповідача, та протиправним утриманням Відповідачем належного Заявнику Товару на борту Судна шляхом відмови вивантажити його з Судна або перевантажити його на інше судно на вимогу Заявника.

Буліас ЕсЕй (Boulias SA) зазначає, що з 02.07.2024 по 03.07.2024 здійснювалося завантаження Товару на Судно в порту Джурджулешти. З липня 2024 року завантаження завершилося, капітаном Судна був виданий коносамент № 1, який посвідчує прийняття на борт Судна 3 263,91 метричних тон Товару, що підтверджується відповідним коносаментом. Стороною до повідомлення, якій капітан Судна та/або Відповідач мали повідомити про прибуття Товару в порт призначення, у коносаменті був вказаний Заявник.

05.07.2024 Відповідач надіслав Заявнику ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04.07.2024 про арешт Судна, яка містила лише резолютивну частину. Таким чином, Покупець дізнався про арешт Судна, на борту якого знаходився його Товар.

10.07.2024 заявник звернувся до Відповідача з листом, в якому вказав на грубе порушення Відповідачем його обов'язків за Чартер-партією, включаючи (1) невиконання обов'язку забезпечити морехідний стан Судна, (2) введення Заявника в оману щодо морехідного стану Судна, та (3) введення Заявника в оману щодо дотримання Відповідачем законодавства про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Заявник зазначає, що Відповідач вказаний лист Заявника від 10.07.2024 залишив без відповіді.

15.07.2024 Заявник звернувся до Прокуратури з клопотанням про повернення тимчасово вилученого в ході проведеного обшуку майна, в якому просив повернути йому тимчасово вилучений (залишене на борту Судна та опечатане на відповідальному зберіганні) Товар, а у разі неможливості цього - надати письмову відповідь, в якій зазначити що Прокуратура не заперечує проти повернення Заявником свого майна шляхом:

(a) вивантаження Товару на берег в Ренійському морському морському торгівельному порту з подальшим переданням Товару на зберігання підходящому зерновому терміналу;

(b) вивантаження Товару на берег в іншому підходящому українському порту з подальшим переданням Товару на зберігання підходящому зерновому терміналу;

(c) перевантаження товару на інше судно на вибір Заявника за допомогою плавучого крану.

19.07.2024, у відповідь на цей лист Заявника, Прокуратура надіслала лист-відповідь, в якому було зазначено таке:

(a) слідчі та прокурори в ході проведення слідчих дій не оглядали Товар «у зв'язку з тим, що вказане вище майно не є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, тому процесуальні рішення щодо нього не приймались»;

(b) Прокуратура «не заперечує проти перевантаження власником або уповноваженою ним особою майна на інше судно способом, узгодженим із капітаном Ізмаїльського морського порту».

Таким чином, станом на 24.07.2024 Заявник мав (1) підтвердження того, що Товар не є предметом доказування у кримінальній справі, в рамках якої Судно було заарештоване, (2) дозвіл Прокуратури та Капітана Ізмаїльського порту на перевантаження Товару на інше судно, та (3) підрядника, який був готовий виконати таке перевантаження. Цього було цілком достатньо для того, щоб розпочати перевантаження Товару - єдиною перепоною була відсутність згоди Відповідача на це.

29.07.2024 Заявник надіслав Відповідачу третій лист, у якому вимагав негайно дозволити вивантаження або перевантаження Товару, зважаючи на те, що (1) виходячи з практики українських судів у подібних справах, арешт наврядчи буде знятий з Судна найближчим часом, та (2) існує ризик конфіскації Товару Агенством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та його подальшого примусового продажу по заниженій ціні.

Відповідач також залишив цей лист без відповіді.

На думку заявника, така поведінка Відповідача призвела до понесення Заявником наступних збитків:

(a) витрати на придбання дорожчого товару, аналогічного до того, який перевозився на борту Судна, для виконання договірних зобов'язань перед контрагентами;

(b) дефолтні збитки, спричинені зростанням ринку фрахту аналогічних суден;

(c) витрати на правову допомогу в ході перемовин з Відповідачем та кримінального провадження, в рамках якого Судно було арештоване.

Заявник зазначає, що загальна сума збитків, які вже були понесені і наразі відомі Заявнику, становить 76 683,62 доларів США.

Заявник зазначає, що він є єдиним законним власником Товару. За умовами базису поставки FOB, передбаченого Договором, право власності на Товар перейшло до Заявника після завершення завантаження Товару на борт Судна.

Буліас ЕсЕй (Boulias SA) зазначає, що якщо в подальшому Товар не буде заарештований, вивантажений із Судна та переданий на відповідальне зберігання, існує ризик того, що (1) Товар зіпсується, та (2) виконання рішення суду у справі за позовом Заявника до Відповідача буде ускладнено чи унеможливлено.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Вересень Агропро” про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України” (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Судом встановлено, що як вбачається із Коносаменту від 03.07.2024 № 1 у порту завантаження Джурджулешти, Молдова завантажили судно M/V USKO MFU (IMO 7919781), ячменем молдавського походження врожаю 2024 року, вагою 3 263 м.т.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.07.2024 у справі № 755/11544/24 накладено арешт на судно «USKO MFU» (IMO: 7919781, прапор Камерун), яке належить турецькій компанії «MED VOYAGER SHIPPING INC» (ІМО компанії: 6061666, адреса: Care of Guha Insaat Mermer Madencilik Denizcilik Sanayi ve Ticaret Ltd Sti, Feyzi Cakmak Caddesi, Sayfiye Mah, 105/A, Giresun, Turkey).

Представником Буліас ЕсЕй (Boulias SA) було направлено начальнику відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройних конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя клопотання про повернення вилученого в ході проведеного обшуку майна в якому просив дозволити здійснити повернення товару у вільне розпорядження покупця.

У відповідь на вказане клопотання прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя повідомило представника Буліас ЕсЕй (Boulias SA), що відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 04.07.2024 накладено арешт на судно USKO MFU (№ 7919781), яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Водночас, слідчими та прокурорами, в ході проведення слідчих дій на судні USKO MFU вантаж, а саме ячмінь молдавського походження врожаю 2024 року насипом у кількості 3 263,91 метричних тон, не оглядався, у зв'язку з тим, що вказане майно не є предметом доказування у кримінальному провадженні, тому процесуальні рішення щодо нього не приймались.

Прокуратура повідомила, що не заперечує проти перевантаження власником або уповноваженою ним особою майна на інше судно способом, узгодженим із капітаном Ізмаїльського морського порту.

Отже невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на товар, який зберігається на борту судна M/V USKO MFU, IMO № 7919781, може унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову, оскільки не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що являється передумовою для постановлення ухвали згідно статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає що даний вид забезпечення позову про який просить позивач щодо спірного товару є адекватним, тобто, співмірним відповідно майбутнім вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Не підлягає задоволенню заява Буліас ЕсЕй (Boulias SA) про забезпечення позову до подання позовної заяви від 05.08.2024 (вх. № 4-71/24 від 06.08.2024) в частині передачі товару на відповідальне зберігання ТОВ «СК Аккорд», зареєстрованому за адресою: 68800, Україна, Одеська обл., м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 253, код ЄДРПОУ 32268237 зі зберіганням вказаного товару у критому універсальному складі за адресою: 68800, Одеська обл., м. Рені, морський порт Рені, вул. Дунайська, 188.

Оскільки, такий вид забезпечення позову не передбачений частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, слід зазначити, що питання передачі майна (вантажу) на відповідальне зберігання конкретному суб'єкту підприємницької діяльності повинно вирішуватися державним (приватним) виконавцем під час виконання ухвали суду про його арешт.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків УСКО Шіппінг Компані ЛТД (USKO Shipping Company LTD) із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказані особи не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Буліас ЕсЕй (Boulias SA) (Промислова Зона Сіндос, 57022, Салоніки Греція, код платника ПДВ: EL801077248) про забезпечення позову до подання позовної заяви від 05.08.2024 (вх. № 4-71/24 від 06.08.2024) - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на майно, а саме, Товар - ячмінь молдавського походження врожаю 2024 року у кількості 3 263,91 метричних тон, якій зберігається на борту судна M/V USKO MFU, IMO № 7919781, яке перебуває в акваторії Ренійського морського торгівельного порту.

3. В решті заяви Буліас ЕсЕй (Boulias SA) (Промислова Зона Сіндос, 57022, Салоніки Греція, код платника ПДВ: EL801077248) про забезпечення позову до подання позовної заяви від 05.08.2024 (вх. № 4-71/24 від 06.08.2024) - відмовити.

Стягувач: Буліас ЕсЕй (Boulias SA) (Промислова Зона Сіндос, 57022, Салоніки Греція, код платника ПДВ: EL801077248)

Боржник: УСКО Шіппінг Компані ЛТД (USKO Shipping Company LTD) (Маджуро, Номінес ЛТД, А/С 1405, Республіка Маршаллові Острови)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Шаратов Юрій Анатолійович

Попередній документ
120925397
Наступний документ
120925399
Інформація про рішення:
№ рішення: 120925398
№ справи: 916/3458/24
Дата рішення: 08.08.2024
Дата публікації: 12.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.08.2024)
Дата надходження: 06.08.2024
Предмет позову: про накладення арешту на майно
Розклад засідань:
26.08.2024 12:00 Господарський суд Одеської області