08 серпня 2024 року Справа № 915/1489/20(915/245/24)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42129888; 54017, м. Миколаїв, вул.. Погранична, 39/1)
до відповідача Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920; вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)
про стягнення грошових коштів у сумі 21313,31 грн
у межах справи 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" код ЄДРПОУ 31159920 (далі - ДП "Миколаївоблавтодор").
В межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі ? ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія") пред?явлено позов вх. № 2747/24 від 06.03.2024 про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Миколаївоблавтодор") грошових коштів у сумі 21313,31 грн. - основного боргу, з посиланням на неналежне виконання ДП "Миколаївоблавтодор" грошових зобов?язань за укладеним з позивачем договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленої позивачем електричної енергії за травень 2022 року - січень 2024 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі.
ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору в частині оплати спожитої енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/245/24 та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/1489/20 про банкрутство відповідача - Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920).
За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Ухвалою суду від 11.03.2024 указану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 915/1489/20 про банкрутство ДП «Миколаївоблавтодор» (ідентифікаційний код 31159920) та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, присвоєно справі номер 915/1489/20(915/245/24), також судом встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Ухвалу позивачу доставлено до Електронного кабінету, відповідачу надіслано на поштову адресу, зазначену у позові, яка є ідентичною адресі, зазначеній у ЄДРЮОФОП.
Ухвала суду про відкриття провадження направлялась на поштову адресу відповідача та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначену ухвалу відповідачем отримано 11.04.2024.
З урахуванням ст. 165 ГПК України відповідач мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 26.04.2024 включно.
Відповідач у вказаний строк правом подачі відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань суду не надав.
Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідачем до суду не подавалось.
Ураховуючи викладене, та те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні" положень Закону України "Про ринок електричної енергії" з 1 січня 2019 року ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію па провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП № 429 від 14.06.2018).
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії. Пунктом 1.2.8 постанови № 312 визначено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Пунктом 3.1.5 постанови № 312 визначено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладання. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх веб-сайтах на сайті Регулятора.
27.11.2007 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (позивачем) та філією ДП "Миколаївоблавтодор" (відповідачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 37/3.
01.12.2018 ДП "Миколаївоблавтодор" (споживач) підписана заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 37/3 від 27.11.2007 на об'єкти Споживача (Відповідача), згідно з переліком зазначеним в заяві-приєднання за адресою: смт. Березнегувате, вул. Маяковського,18. (ЕІС код 62Z1381380131983; 62Z4512855700988; 62Z7367436609165; 62Z59644291278685; 62Z3653670023236 ).
Пунктом 2.1 договору передбачено, постачальник продає електричну енергію споживачу (боржнику) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Згідно п. 5.6 договору, інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника не пізніше, ніж 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Відповідно до п. 5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок).
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника.
Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати оплати, зазначеної в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.
Підпунктом 1 пункту 6.2 договору визначено, що споживач зобов?язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 13.1 договору, такий договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватися з моменту початку постачання електричної енергії, зазначеної у заяви-приєднання.
Відповідно до п. 2 комерційної пропозиції № 2 (далі- комерційна пропозиція) до договору розрахунки споживача за спожиту електричну енергію та терміни оплати виставлених рахунків протягом розрахункового періоду здійснюються на умовах договору про постачання електричної енергії постачальника за регульованим тарифом АТ «Миколаївобленерго».
Згідно з п. 3 комерційної пропозиції постачальник до 5 числа наступного за розрахунковим місяця надає ппоживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: ok.energy.mk.ua (далі-Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі-ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах Постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором.
Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використання цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документації та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Використання Сервісу надає Споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи ЕЦП для забезпечення виконання умов цього Договору.
Згідно п. 7 комерційної пропозиції, договiр про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2019 (включно), а в частині розрахунків діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.
Відповідно до пункту 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
У травні 2023 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 139 кВт*год на суму 833,47 грн, що підтверджується рахунком №37/3/5/1 від 02.06.2023 та актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.05.2023.
У червні 2023 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 300 кВт*год на суму 1830,44 грн, що підтверджується рахунком №37/3/6/1 від 04.07.2023 та актом прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2023.
В липні 2023 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 138 кВт*год на суму 907,97 грн, що підтверджується рахунком №37/3/7/1 від 03.08.2023 та актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.07.2023.
У серпні 2023 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 2 кВт*год на суму 13,44 грн, що підтверджується рахунком №37/3/8/1 від 04.09.2023 та актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2023.
В жовтні 2023 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 477 кВт*год на суму 3824,80 грн, що підтверджується рахунком №37/3/10/1 від 03.11.2023 та актом прийняття передавання товарної продукції від 31.10.2023.
В листопаді 2023 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 537 кВт*год на суму 4523,35 грн, що підтверджується рахунком №37/3/11/1 від 03.12.2023 та актом прийняття передавання товарної продукції від 30.11.2023.
В січні 2024 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 1114 кВт*год на суму 9379,84 грн, що підтверджується рахунком №37/3/1/1 від 11.01.2024 та актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2024.
За твердженнями позивача, вказані акти та рахунки були сформовані та відправлені відповідачу у відповідності до вимог комерційної пропозиції (електронною поштою та поштовою кореспонденцією). Відповідачем рахунки сплачені не були. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість за активну електроенергію спожиту за період з травня 2023 року по січень 2024 року в сумі 21313,31 грн.
23.01.2024 позивачем на адресу відповідачу направлена претензія №24-16/66, що підтверджується копією претензії, яка міститься в матеріалах справи.
Оскільки виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу є обов'язком відповідача, то тягар доказування належного виконання цього обов'язку лежить на відповідачі.
Докази здійснення відповідачем повної оплати наданих послуг за актами приймання-передачі електричної енергії у матеріалах справи відсутні.
Виконання цивільних і господарських зобов'язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов'язання.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Предметом даного позову є оплата за спожиту електричну енергію.
Згідно ч 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною ч. 4 ст. 193 ГК України передбачено, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором у відповідача за період з травня 2023 року по січень 2024 року утворилась заборгованість за активну електроенергію у сумі 21313,31 грн.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).
Учасники справи, зокрема зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).
У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).
Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).
Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, останній, у порушення приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність заборгованості за активну електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу, тобто доводять обґрунтованість позовних вимог.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 76-79, 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920; вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888: вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв) заборгованість по активній електроенергії у сумі 21313,31 грн. на р/р НОМЕР_1 МОУ АТ «Ощадбанк» України, код 42129888, МФО 326461, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920; вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888: вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв) судовий збір у сумі 2422,40 грн. на р/р НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, код 42129888, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Т.М. Давченко